1. Вступ. Значення кондитерських виробів для харчування
Словянські народи здавна займались хліборобством, вирощуючи жито, ячмінь, пшеницю, овес, гречку, просо. Спочатку вони вживали у їжу необроблене зерно, згодом товкли крупи, а потім навчилися молоти зерно і виготовляти борошно.
Найбільшого прогресу у виготовлені борошна досягли східні словяни, які раніше від багатьох інших словянських народів і народів Європи та Азії відкрили секрет приготування дріжджового тіста. В українській кухні дріжджове тісто вживалося тільки для приготування хлібних виробів - паляниць, пампушок, бубликів, тощо. Проте стали характерними страви із прісного бездріжджового тіста - вареники, млинці, галушки, шуліки, лемішки, гречаники, коржі.
Отже, на підставі багатовікових традицій в основу приготування борошняних страв і кулінарних виробів покладено виготовлення двох різновидів тіста: прісного і дріжджового з додаванням до борошна молока або води, цукру, жиру, яєць, сметани та деяких інших продуктів. Переважну більшість борошняних виробів готують з дріжджами.
Доброякісне борошно не повинне мати стороннього присмаку, запаху, зайвої кислотності та підвищеної вологості. Головний показник якості борошна - вміст у ньому клейковини - особливої білкової речовини. Тому, приготування дріжджового тіста вимагає точності не тільки в дозуванні, але й у доборі сировини, попередньому продумуванні і доцільній організації роботи.
- 1. Вступ. Значення кондитерських виробів для харчування
- 2. Приготування дріжджових виробів у фритюрі
- 3. Рецептура, технологія приготування дріжджових виробів
- 4. Товарознавча характеристика продуктів
- 5. Обладнання робочих місць та інвентар
- 6. Організація робочого місця
- 7. Графічна частина: технологія приготування начинки "фарш ліверний"
- 8. Охорона праці та техніка безпеки
- 9. Особиста гігієна виробничого інвентарю
- Література