8.11. М'ясні консерви
Формування споживних властивостей і асортименту м'ясних консервів
здійснюється за рахунок підбирання відповідної сировини і дотримання
технологічних операцій. Не допускається для переробки м'ясо повторно
заморожене, з погано проведеним зачищенням, м'ясо бугаїв і кнурів, а
також з салом, пожовтілим або жовтіючим при варці.
Якість м'ясних консервів залежить від дотримання технологічних операцій
виробництва: підготовки і обробки сировини, порціювання і фасування
сировини, закачування банок, перевірки герметичності їх, стерилізації,
сортування і відбракування негерметичних банок, укладення банок в ящики
і маркування тари.
Найбільш відповідальною операцією є стерилізація консервів, яка повинна
гарантувати стійкість і доброякісність їх. Ці дві вимоги не завжди
поєднуються між собою, оскільки стійкість консервів забезпечується
тривалою стерилізацією їх при високій температурі. Для кожного виду
консервів існує своє оптимальне співвідношення між температурою і
тривалістю нагрівання, коли поєднуються повнота стерилізації і
мінімальні зміни продукту. Наприклад, для яловичини і баранини
тушкованих у банці № 9 режим стерилізації складає:
20-90-20 20-40-25
113° С 120° С
Після стерилізації, розвантажуючи автоклави, переглядають кожну банку,
відсортовуючи при цьому негерметичні, тобто банки з активним
підтіканням, розривами і тріщинами, глибокими пом'ятинами.
Класифікація і формування асортименту м'ясних консервів
В основу класифікації м'ясних консервів покладено декілька ознак.
Залежно від виду сировини виділяють консерви м'ясні, із м'ясних
продуктів, субпродуктів, із м'яса птиці і кроликів, м'ясорослинні і
салобобові. За характером обробки сировини враховують: соління (без
попереднього просолювання, з витримкою посоленої сировини), подрібнення
сировини (неподрібнена, подрібнена, гомогенізована), термічна обробка
сировини (без і з попередньою тепловою обробкою: бланшування, варіння,
смаження). Залежно від складу виділяють консерви: в натуральному соці, з
соусами (томатний, білий, перечний тощо), в желе; від температури
теплової обробки: стерилізовані і пастеризовані; за призначенням:
закусочні, 1-і і 2-і страви, комбінованого використання, для дитячого і
дієтичного харчування; за способом підготовки до споживання: без
попередньої теплової обробки, в нагрітому або охолодженому стані; від
виду тари: металева, скляна.
Консерви з м'яса представлені кількома різновидами. Консерви типу М'ясо
тушковане одержують із жилованого м'яса і жиру-сирцю (топленого), які
вміщують у банки із внесенням спочатку солі, перцю, лаврового листа,
герметично закачують і стерилізують. З яловичини і баранини виробляють
консерви двох сортів: вищого (з м'яса 1-ї категорії) і 1-го сорту (з
м'яса ІІ-Ї категорії вгодованості). Свинину тушковану на сорти не
ділять, а Конину тушковану і Конину з свининою тушкованою випускають 1
-м сортом.
М'ясо відварне у власному соці (яловичина і свинина) одержують відварю
ванням шматків масою 50—70 г із сіллю і перцем з наступним фасуванням у
банки м'яса, бульйону, лаврового листа і жиру (для консервів з
яловичини).
М'ясо смажене (яловичину, свинину, баранину) одержують смаженням на
топленому жиру шматків масою 50—60 г. При цьому їх посипають сіллю і
чорним перцем. У банки, крім м'яса, додають соус від обсмажування і
смажену цибулю.
Гуляш (яловичий, свинний, баранячий) готується із смажених шматків м'яса
масою 25—30 г, залитих томатним соусом.
Консерви з подрібненого м'яса з додававанням жилок готуються без
попереднього соління м'яса (Яловичина подрібнена і Свинина подрібнена) і
з витримуванням м'яса при солінні з прянощами. (Сніданок туриста — із
свинини, яловичини або баранини і Свинина пряна).
Консерви в білому соусі готують із сирої яловичини, баранини або
свинини, з додаванням пасерованого борошна, солі, перцю, цукру, жиру,
смаженої цибулі, оцту.
З м'яса птиці виробляють консерви у власному соці (із сирого м'яса
курей, качок, індиків 2-ї категорії на кістках по типу М'ясо тушковане),
в желе (Філе, Рагу куряче, М'ясо курчат у желе тощо), в сметанному соусі
(М'ясо курчат, приготовлене із м'яса смажених курчат).
Із м'яса кроликів випускають М'ясо кроляче тушковане, Кроляче рагу та
ін.
Пастеризація шинкових консервів ведеться за таким режимом: спочатку їх
прогрівають при 100° С протягом 15 хв, потім за 5 хв знижують
температуру до 80° С і проводять пастеризацію для Шинки особливої — 80
хв, Шинки любительської і Шийки шинкованої — 100 хв і Шинки січеної —
110 хв. Після цього консерви охолоджують до 20° С протягом 65 (Шинка
особлива) — 80 хв (Шинка любительська і січена). Потім їх сортують,
миють, сушать, пакують і відправляють на зберігання при температурі
0—5°С.
Для Шинки особливої використовують м'ясо із окороків, вирізки і філею
без помітних жирової і сполучної тканин. З інших частин туші з вмістом
до 15% жирової тканини використовують м'ясо для консервів Шинка
любительська, а при вмісті жирової тканини від 15 до 30% —для Шинки
січеної.
Консерви із м'ясопродуктів виробляють кількох видів: ковбасні фарші
багатьох ковбас (типу закусочних консервів), консерви із сосисок (в
бульйоні, у свиному жирі, в томатному соусі); із м'ясних копченостей
(свиняча грудинка в солодкому або томатному соусі, бекон тощо).
Консерви із субпродуктів. Високо ціняться консерви із субпродуктів 1-ї
категорії, в тому числі у власному соці (печінка, серце), які готують ізсирої сировини, панірованої пасерованим борошном, з додаванням жиру,
смаженої цибулі і моркви; консервовані язики готують із солених і
несолоних сирих, відварних або копчених язиків; смажені (Мозок
смажений), смажені в томатному соусі (печінка, нирки).
Із субпродуктів, а також м'яса виробляють різноманітні паштети:
печінковий, Любительський, Львівський, Арктика, м'ясний тощо.
Із субпродуктів ІІ-Ї категорії розроблені консерви Субпродуктові,
Асорті, Рагу, паштет Любительський, Субпродукти тушені та ін.
Консерви для дитячого і дієтичного харчування залежно від ступеня
подрібнення випускають гомогенізованими і тонкоподрібненими (Малюк,
Малютка, Язичок, Крихітка), пюреподібними і грубоподрібненими (Малюк,
Язичок, Пташка), а також як суп-пюре курячий, паштет Шкільний та ін.
Консерви м'ясорослинні готують з використанням певних видів м'яса і
рослинних продуктів. Із перших страв можуть виробляти різні види супів з
м'ясом (круп'яних, овочевих, макаронних, овочево-круп'яних), а також
борщі і розсільники із вмістом м'яса від 10 до 29%. Консерви других
страв включають 35—45% м'яса і 55—65% гарніру: жарке із свинини,
яловичини, гуляш з картоплею, макаронними виробами або крупою, каша з
м'ясом (33% м'яса), солянка з м'ясом, овочі з м'ясом, сосиски з
капустою.
Салобобові консерви готують з бобових (горох, квасоля, соя) з тваринним
жиром, в які додають бульйон або томатну заливку.
Вимоги до якості і дефекти консервів. Поверхня металевих банок повинна
бути чистою, без іржі, бомбажу, пом'ятин і зазубрин. М'ясо, яке
міститься в банках, має бути соковитим, неперевареним, нетвердим,
шматочки м'яса при акуратному вийманні не повинні розпадатись. Смак і
запах нормуються приємними, без сторонніх присмаків і запахів; бульйон у
нагрітому стані має бути прозорим.
Вміст кухонної солі нормується в межах 1—2,2%, олова — не більше 200 мг
на 1 кг продукту; вміст свинцю не допускається.
Не допускаються в реалізацію консерви бомбажні, пробиті, сильно
деформовані, з іржею 3-го ступеня, з неприємним смаком і запахом та
іншими недоліками, що передбачені стандартами.
Фасування, маркування і зберігання консервів. М'ясні консерви фасують у
металеві банки циліндричні і фігурні збірні і цільноштамповані різної
місткості (від 96 до 3020 см3), з яких банка № 8 місткістю 353,4 см3
прийнята за умовну. Часом використовують і скляні банки, місткістю до 1
дм3.
На кришці нелітографованих банок наносять позначення в три ряди: перший
ряд шість цифр: число, місяць, рік (по дві цифри), у другому:
асортиментний номер (01В — Яловичина тушкована вищого сорту) і номер
зміни, у третьому: індекс промисловості і номер
підприємства—виготовлювача. На етикетках, крім загальноприйнятих даних,
зазначають основний склад консервів, спосіб підготовки до використання,
для частини консервів—умови зберігання і строки придатності.
Пастеризовані консерви слід зберігати при температурі від 0 до 5° С і
відносній вологості повітря 75±2% не більше 6 місяців.
Консерви типу М'ясо тушковане можуть зберігатись тривалий період: в
неопалювальних складах — переважно 4 роки, в опалювальних складах при
відносній вологості повітря не вище 75%: у банках із жерсті гарячого
лудження II класу — 6 років, у банках з алюмінію — 4 роки, а в більшості
інших — 5 років. Строки зберігання основних видів м'ясних консервів без
кислотних заливок у скляних і збірних банках складають 3 роки, у
цільноштампованих — 2 роки; м'ясорослинних (квасоля, горох або чечевиця
з м'ясом) у скляній тарі — 3, а в металевій — 2 роки з дня виготовлення;
консервів для дитячого і дієтичного харчування — в межах 1 року.
При тривалому зберіганні консервів м'ясо стає сухим, волокнистим і
розсипається. При цьому погіршується смак і запах продукту, особливо за
рахунок змін жиру, а в деяких видів — і білків, набуття металевого
присмаку.
- 1.1. Споживні властивості харчових продуктів
- 1.2. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості
- 1.3. Якість продовольчих товарів
- 1.4. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування
- 1.5. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів
- 1.6. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів
- 1.7. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості
- 2.1. Хімічний склад зерна
- 2.2. Світове виробництво зерна
- 2.3. Крупи
- 2.4. Борошно
- 2.5. Показники якості та дефекти крупів і борошна
- 2.6. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна
- 2.7. Макаронні вироби
- 2.7. Хлібобулочні вироби
- 3.1. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості фруктів і овочів
- 3.3. Фрукти свіжі
- 3.4. Овочі свіжі
- 3.5. Тара і пакування фруктів та овочів
- 3.6. Зберігання фруктів і овочів
- 3.7. Продукти переробки фруктів і овочів
- 3.8. Виробництво фруктів і овочів у світі та в Україні
- 4.1. Крохмаль
- 4.2. Крохмалепродукти
- 4.4. Світове виробництво і споживання цукру
- 4.6. Кондитерські товари
- 4.6.1. Фруктово-ягідні вироби
- 4.6.2. Карамельні вироби
- 4.6.3. Шоколад і шоколадні вироби
- 4.6.4. Цукерки
- 4.6.6. Драже
- 4.6.7. Халва
- 4.6.8. Борошняні кондитерські вироби
- 4.7. Світове виробництво кондитерських виробів
- 5.1. Алкогольні напої
- 5.2. Світовий ринок алкогольних напоїв
- 5.3. Виноградні вина
- 5.4. Світове виробництво вина
- 5.5. Коньяки
- 5.6. Слабоалкогольні напої
- 5.7. Безалкогольні напої
- 5.8. Чай, кава і кавові напої
- 5.9. Світове виробництво і споживання кави
- 5.10. Прянощі
- 5.11. Приправи
- 6.1. Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання
- 6.2. Склад, властивості, класифікація жирів та жирових продуктів
- 6.4. Тваринні топлені жири
- 6.5. Маргарин
- 6.6. Жири для кулінарії, кондитерської і хлібопекарської промисловості
- 6.7. Майонези і продукти типу майонезу
- 7.1. Молоко
- 7.2. Питне коров'яче молоко
- 7.4. Кисломолочні продукти
- 7.5. Молочні консерви і сухі молочні продукти
- 7.6. Морозиво
- 7.7. Вершкове масло
- 7.8. Світове виробництво вершкового масла
- 7.9. Сичужні сири
- 7.10. Світове виробництво сирів
- 8.1. Характеристика товарних якостей забійних тварин
- 8.2. Первинна переробка худоби
- 8.3. Морфологічний і хімічний склад м'яса
- 8.4. Зміни в м'ясі після забою
- 8.5. Класифікація, товарна характеристика і маркування м'яса
- 8.6. Розрубування туш забійних тварин
- 8.7. Субпродукти
- 8.8. М'ясо птиці
- 8.9. М'ясні копченості
- 8.10. Ковбасні вироби
- 8.11. М'ясні консерви
- 8.12. М'ясні напівфабрикати
- 8.13. Світове виробництво м'яса
- 9.1. Яйця
- 9.2 Продукти переробки яєць
- 9.3. Виробництво і споживання яєць у світі
- 10.1. Споживні властивості м'яса риби
- 10.2. Жива риба
- 10.3. Розбирання риби
- 10.4. Риба холодильної обробки
- 10.5. Солоні рибні товари
- 10.6. Копчені рибні товари
- 10.7. В'ялені і сушені рибні товари
- 10.8. Рибні консерви
- 10.9. Рибні пресерви
- 10.10. Світовий вилов риби і нерибних водних продуктів