2.2 Гігієнічна оцінка фактичного харчування студентів

При аналізі анкет було встановлено, що режим харчування сучасних студентів значно відрізняється від фізіологічно обґрунтованих регламентів, розроблених на основі біоритмологічних особливостей організму, що формується. Переважна більшість студентів має 3-х і 4-х разове харчування в добу. Перерви між прийомами їжі становлять до 3 годин в 15,9 %, 3 - 4 години в 46,6 %, 4 - 5 годин в 30,8 % і більше 5 годин в 5,7 %.

Більшість снідає будинку. В університеті одержують одноразове харчування 70,4...78,5 % і дворазове харчування 7,6...21,6 % студентів, не мають харчування в університеті 12,7...29,5 % студентів.

Організація харчування студентів здійснюється на базі їдалень, призначених для роботи, у більшості випадків, по повному циклі (на «сировину») і що мають мясо-рибні, овочеві й кондитерські цехи. Можливість дотримання санітарно-епідеміологічних умов зберігання харчових продуктів забезпечена на 100%.

Калорійність організованого харчування в добової енергоцінності харчових раціонів студентів дорівнює 22,6...34,5 %, у середньому 28,8 %, при рекомендованій не менш 50 %.

При вивченні частоти споживання основних продуктів харчування встановлено, що 60...80 % студентів споживає щодня цукор і кондитерські вироби, хлібопродукти, овочі й молочні продукти; через день - мясопродукти, картопля, фрукти і ягоди, масло рослинне, яйця й крупи; один раз у тиждень рибні продукти.

З даних табл. 2.2 відомо, що в порівнянні з рекомендують нормами, що, харчування переважна частка (67...98 %) студентів споживає менше молочних і мясних продуктів, картоплі, овочів, фруктів, хлібопродуктів і яєць.

При цьому значна частина (56...87 %) студентів споживає більше, ніж рекомендується по нормах, макаронів, круп, цукру й кондитерських виробів [9].

Таблиця 2.2 - Розподіл студентів з різними рівнями споживання продуктів харчування.

Отже, для фактичного харчування студентів характерно, з одного боку, недостатнє споживання найцінніших для організму, що розвивається, продуктів харчування (молочних, мясних, овочів, фруктів, яєць, рослинного масла), а, з іншого боку, надлишкове споживання цукру й кондитерських виробів, круп і макаронів.

Дані про споживання окремих груп продуктів можуть свідчити про добове споживання енергії й, частково, про хімічний склад харчового раціону. У середньому добовому раціоні студентів присутні всі основні групи харчових продуктів, однак не забезпечується рекомендує рівень, що, споживання макро- і мікронутриєнтів, енергетичної цінності (табл. 2.2). У середньому, як юнаки, так і дівчата, менше споживають білка на 35,6...38,4 %, жирів - на 32,6...36 %, вуглеводів - на 42,3...44 %, при енергетичній цінності харчового раціону рівної 60...62 % від нормативної величини. Крім того, студенти споживають недостатню кількість вітамінів В1, В2 і РР, а також заліза, магнію й, особливо, кальцію й фосфору.

Таблиця 2.3 - Добове споживання основних харчових речовин, мікронутриєнтів із продуктами харчування і їх енергетична в порівнянні з рекомендованими нормами харчування (РНХ)

Таблиця 2.4 - Залежність між показниками стану здоровя та споживанням харчових речовин

З використанням факторного аналізу визначено, що сумарна частка внеску споживання білків, кальцію, міді, магнію, вітамінів С и В1 у рівні соматичної захворюваності в студентів становить 54 %.

Вивчення фізичного розвитку студентів показало, що з них у межах вікових норм мають ріст 72,4 % і масу тіла 70,3 % осіб. У той же час менше вікових норм відзначається ріст в 21,8 % і маса тіла в 17,5 % студентів. В Україні ріст і маса тіла нижче вікових норм реєструються відповідно в 2...3 % і 5...10 % студентів.

Установлено зворотні середні по силі звязку між частками студентів з масою тіла й ростом менше вікових норм, з одного боку, і часток білків в енергетичній цінності харчового раціону - з іншої сторони. Дані наведені у таблиці 2.4.

За допомогою факторного аналізу визначено, що сумарна частка внеску споживання білків, кальцію, міді, магнію, вітамінів С и В1 в індекс маси тіла в студентів становлять 49,8 %.

Заслуговують на увагу дані про звязки й залежності між захворюваністю, фізичним розвитком студентів, з одного боку, і змістом макро-, мікроелементів у їхніх волоссі - з іншої. Так, установлені зворотні, середні по силі, статистично достовірні звязки: між змістом кальцію у волоссі і рівнями хвороб органів подиху (rху = - 0,69), органів травлення (rху = - 0,70); між змістом селен у волоссі і рівнями хвороб ендокринної системи (rху = - 0,63), органів травлення (rху = - 0,55), крові й кровотворних органів (rху = - 0,54), інфекційних хвороб (rху = - 0,62). Відзначено зворотні сильній і середні по силі звязку (р < 0,05) між часткою студентів з масою менше норми й змістом у волоссі міді (rху = - 0,95), селен (rху = - 0,61), між часткою студентів з ростом менше норми й змістом у волоссі цинку (rху = - 0,81). Виявлено зворотна по силі звязок (р < 0,05) між екскрецією вітаміну С с сечею й рівнем хвороб шкіри й підшкірної клітковини (rху = - 0,69).

Ці дані, з обліком вище наведених відомостей про залежності між змістом вітамінів, макро-, мікроелементів у біологічних середовищах організму студентів і споживанням їх з харчовим раціоном, дозволяють говорити про опосередкований вплив фактичного харчування на стан здоровя молодих людей.