8.7. Субпродукти
Субпродукти — це внутрішні їстівні органи, голова, хвіст, вим'я, ноги,
м'ясні обрізки, які одержують при первинній переробці худоби.
Вихід субпродуктів залежить від виду, породи, вгодованості, віку тварин.
Субпродукти поділяють залежно від виду тварин; споживні властивості
багатьох з них суттєво відрізняються.
З врахуванням побудови виділяють субпродукти: м'якушеві — без кісток,
слизу та шерсті; слизові — рубці з сітками, сичуги яловичі та баранячі,
кишки яловичі, шлунки свинячі та кінські; м'ясо-кісткові — голови та
хвости, крім свинячих; шерстні — голови свинячі та баранячі в шкурі,
свинячі хвости, ноги свинячі, путові суглоби, губи яловичі і кінські,
вуха.
В залежності від харчової цінності субпродукти ділять на І і II
категорії. У субпродуктах І категорії переважають повноцінні білки
(78—94% загальної кількості).
Печінка належить до специфічних продуктів делікатесного і лікувального
напрямку. Вона містить багато повноцінних білків (15,7%), мало колагену
(1,61% загальної кількості білків) і дуже мало еластину (0,04%). Із
повноцінних білків переважають глобуліни (75%), є також альбуміни (6—7%)
і порівняно багато (близько 1 %) залізовміщуючих білків — ферину і
феритину, які служать джерелом заліза для синтезу гемоглобіну. Печінка
багата азотистими екстрактивними речовинами, а також вітамінами і
мінеральними речовинами. Особливо велику кількість вона містить холіну,
біотину, вітаміну А (50 мг%), С (25—40 мг%), ніацину, а також включає
всі вітаміни групи В. З урахуванням хімічного складу печінка широко
використовується в лікувальному харчуванні при анемії, променевій
хворобі, загальному ослабленні і зниженій кровотворній здатності
організму.
Вона входить до рецептури високосортних ліверних ковбас, паштетів,
консервів. При передаванні в реалізацію її зачищають від зовнішних
кровоносних судмм, лімфатичних вузлів, жовчного м'їхура 'і протоків.
Нирки містять менше, ніж печінка білків (12,5%), з них вагому частку
неповноцінних (15,2%). У їх складі також менше ліпідів, екстрактивних
речовин, багатьох зольних елементів і вітамінів. Найбільш повно у нирках
представлені вітаміни групи В. Вони також містять аміак, сечовину,
пуринові сполуки, мають специфічний запах і смак, які зумовлені їх
фізіологічною функцією. Після вимочування і промивання нирки
використовують для харчових цілей, переважно не змішуючи з іншими видами
м'ясної сировини.
При направленні в реалізацію нирки повинні бути цілими, звільнені від
жирової капсули, сечоточників і зовнішних кровоносних судин.
Язики мають досить вдале поєднання білків і ліпідів (13,6 і 12,1%).
Частка повноцінних білків досягає в них 81%. Завдяки значному вмісту
жирової тканини, яка розміщена між м'язовими волокнами, язики мають
своєрідний приємний смак і м'яку, ніжну консистенцію. Вони повинні бути
звільнені від жиру, під'язикової мускульної тканини і кістки,
лімфатичних вузлів, гортані. Використовують язики для приготування
делікатесних страв, консервів, копченості.
Серце за своїм хімічним складом близьке до м'язової тканини. Воно
містить значну кількість метіоніну, фосфору, заліза, вітамінів групи В і
PP. Його використовують для виробництва ковбас, сальтисонів і в
кулінарії. Воно повинно бути розрізане вздовж, очищене від плівок і
виступаючих кровоносних судин, добре промите від згустків крові.
Вим'я містить 12,3% білків, у тому числі більше половини неповноцінних,
багато жиру (13,7%). Велика кількість жиру і молока знижують стійкість
його при зберіганні. Тому вим'я розрізують на частини і добре
промивають. Використовують переважно для виготовлення виробів
мазеподібної консистенції.
Легені виділяються досить високим вмістом колагену (4,6%), еластину
(близько 1%) і середнім — повноцінних білків (9,5%). Тому вони
переварюються гірше, ніж білки м'яса. Консистенція легенів більш жорстка
і мало змінюється при варці. Вони повинні бути світло-рожевого або
рожево-червоного кольору, без слизу і крові.
Ноги свинячі, путовий суглоб великої рогатої худоби, м'ясо хвостів,
губи, вуха містять значну частку сполучної тканини, у складі якої
переважає колаген. Вважають, що утворений при варці колагену глютен
активно діє на травлення, стимулює соковиділення і рухливу функцію
шлунка і кишечника, додатньо впливає на стан і функції корисної
мікрофлори, їх використовують для виробництва сальтисонів, холодців і
желатину.
Не допускаються в реалізацію субпродукти несвіжі, два рази заморожені,
які втратили типове забарвлення поверхні, з розрізами і розривами.
Пакують субпродукти окремо за видами худоби, назвами і способами
технологічної та холодильної обробки. Вони повинні супроводжуватись
ветеринарним свідоцтвом про їх якість.
- 1.1. Споживні властивості харчових продуктів
- 1.2. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості
- 1.3. Якість продовольчих товарів
- 1.4. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування
- 1.5. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів
- 1.6. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів
- 1.7. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості
- 2.1. Хімічний склад зерна
- 2.2. Світове виробництво зерна
- 2.3. Крупи
- 2.4. Борошно
- 2.5. Показники якості та дефекти крупів і борошна
- 2.6. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна
- 2.7. Макаронні вироби
- 2.7. Хлібобулочні вироби
- 3.1. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості фруктів і овочів
- 3.3. Фрукти свіжі
- 3.4. Овочі свіжі
- 3.5. Тара і пакування фруктів та овочів
- 3.6. Зберігання фруктів і овочів
- 3.7. Продукти переробки фруктів і овочів
- 3.8. Виробництво фруктів і овочів у світі та в Україні
- 4.1. Крохмаль
- 4.2. Крохмалепродукти
- 4.4. Світове виробництво і споживання цукру
- 4.6. Кондитерські товари
- 4.6.1. Фруктово-ягідні вироби
- 4.6.2. Карамельні вироби
- 4.6.3. Шоколад і шоколадні вироби
- 4.6.4. Цукерки
- 4.6.6. Драже
- 4.6.7. Халва
- 4.6.8. Борошняні кондитерські вироби
- 4.7. Світове виробництво кондитерських виробів
- 5.1. Алкогольні напої
- 5.2. Світовий ринок алкогольних напоїв
- 5.3. Виноградні вина
- 5.4. Світове виробництво вина
- 5.5. Коньяки
- 5.6. Слабоалкогольні напої
- 5.7. Безалкогольні напої
- 5.8. Чай, кава і кавові напої
- 5.9. Світове виробництво і споживання кави
- 5.10. Прянощі
- 5.11. Приправи
- 6.1. Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання
- 6.2. Склад, властивості, класифікація жирів та жирових продуктів
- 6.4. Тваринні топлені жири
- 6.5. Маргарин
- 6.6. Жири для кулінарії, кондитерської і хлібопекарської промисловості
- 6.7. Майонези і продукти типу майонезу
- 7.1. Молоко
- 7.2. Питне коров'яче молоко
- 7.4. Кисломолочні продукти
- 7.5. Молочні консерви і сухі молочні продукти
- 7.6. Морозиво
- 7.7. Вершкове масло
- 7.8. Світове виробництво вершкового масла
- 7.9. Сичужні сири
- 7.10. Світове виробництво сирів
- 8.1. Характеристика товарних якостей забійних тварин
- 8.2. Первинна переробка худоби
- 8.3. Морфологічний і хімічний склад м'яса
- 8.4. Зміни в м'ясі після забою
- 8.5. Класифікація, товарна характеристика і маркування м'яса
- 8.6. Розрубування туш забійних тварин
- 8.7. Субпродукти
- 8.8. М'ясо птиці
- 8.9. М'ясні копченості
- 8.10. Ковбасні вироби
- 8.11. М'ясні консерви
- 8.12. М'ясні напівфабрикати
- 8.13. Світове виробництво м'яса
- 9.1. Яйця
- 9.2 Продукти переробки яєць
- 9.3. Виробництво і споживання яєць у світі
- 10.1. Споживні властивості м'яса риби
- 10.2. Жива риба
- 10.3. Розбирання риби
- 10.4. Риба холодильної обробки
- 10.5. Солоні рибні товари
- 10.6. Копчені рибні товари
- 10.7. В'ялені і сушені рибні товари
- 10.8. Рибні консерви
- 10.9. Рибні пресерви
- 10.10. Світовий вилов риби і нерибних водних продуктів