1. Вступ

Без хліба немислиме наше життя. Люди здавна віддають жар свого серця й тепло рук, аби виготовити цей дивний і древній продукт.

В середині другого тисячоліття до нашої ери в Єгипті винайшли дріжджі, незамінний компонент сучасного хлібопечення.

Перші пекарні зявилися у багатьох містах Греції в V столітті до нашої ери. Виготовлений з додаванням дріжджів хліб тоді вважали розкішшю.

Починаючи з ХІІ століття пекарство стало самостійним ремеслом - син освоював секрети батька. Пекарі виготовляли чимало сортів хліба. В середні віки буханець з ячмінного борошна вважався низької якості, житній же користувався особливою шаною. Барський хліб, або як зараз кажуть “елітний”, випікали з пшеничного борошна.

На при кінці XIX століття зявилися перші приватні хлібопекарські підприємства, витісняючи кустарів.

На сьогоднішній день хлібопекарська промисловість України є однією з основних галузей харчової промисловості, яка за виробничими потужностями, механізацією технологічних процесів, асортиментом спроможна забезпечити населення різними видами хлібних виробів, що має важливе значення для підтримки соціальної стабільності в суспільстві.

Після винайдення 5 тис. років тому технології виготовлення хліба за допомогою мікроорганізмів сутність подальшої історії розвитку хлібопечення полягала в удосконаленні процесів приготування борошна, тіста, випікання хліба, покращенні його якості, механізації трудомістких процесів. Відбулися зміни й в асортименті хлібних виробів. Він значно підвищився за рахунок впровадження на виробництві нових видів виробів.

Велика майстерність виготовлення хліба удосконалюється і сьогодні. Але у щоденній метушні буднів інколи забувається справжня цінність цього Головного продукту на Землі. Люди, роки, епохи відходять, хліб же залишається. Хліб вічний.