1.3. Класифікація засобів розміщення туристів

ВИДИ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ

Розвиток туризму викликав зростання готельного господарства як го­ловної складової туристичної галузі. Більше того, в умовах зростаючої конкурентної боротьби на міжнародному туристичному ринку, сучасне го­тельне господарство в більшості країн світу виділилось у самостійну га­лузь економіки.

Засоби розміщення характеризуються великою різноманітністю за вида­ми й типами. У залежності від призначення вони поділяються на такі: го­телі, мотелі, ротелі, ботелі, флотелі, кемпінги, флайтелі, туристичні котед­жі, шале, бунгало, турбази. Готелі та мотелі відносяться до основних за­собів розміщення, а решта до додаткових.

Готель — найбільш поширений стаціонарний тип засобів розміщення, характерними рисами якого є високий рівень розвитку матеріально-техніч­ної бази та використання сучасних прогресивних форм і методів управлін­ня й організації господарства.

Готельні підприємства в залежності від призначення поділяються на два види:

готелі економічного класу для масового туризму;

готелі розряду «люкс» і конгреси!.

Готелі масового туризму за своєю архітектурою та плануванням можуть відповідати готелям вищої категорії, але вартість номерів у них нижча. У цих готелях на першому, цокольному поверсі, що з'єднує кілька багатопо­верхових корпусів, розташовані ресторани, магазини, виставочні салони, відділення зв'язку, бюро туристичного обслуговування. Крім ресторанів у готелях є бари, буфети та кафе.

Кожний номер має повний санвузол, радіо, телефон. Кімнати умебльо­вані недорого, але комфортно. Чисельність обслуговуючого персоналу в таких готелях зведена до мінімуму.

Готелі розряду «люкс» і конгресні — це фешенебельні готелі, тут висо­кі ціни тому, що у всьому присутні не тільки комфорт, але й розкіш. Особ­ливо це є характерним для готелів цього розряду США. Так, у 1992 р. журнал «Хоутелз» ознайомився з готелями дев'ятьох міст світу, де турис­там надаються найбільш дорогі номери. Лідером своєрідного конкурсу став двоповерховий «люкс-апартамент» у готелі «Фонтебло Хилтон» (США), площею 1858 м². Номер має чотири спальні, п'ять ванних кімнат, кухню, вітальню та їдальню. Великі вікна від підлоги до стелі дають мож­ливість гостям милуватися панорамою Атлантичного океану та курорту Майямі. «Люкс-апартамент» прикрашено колонами, бронзовими статуями та кришталевими люстрами; дерев'яні панелі інкрустовано вставками кре­мового, бежевого та чорного кольору. Вартість проживання за добу дорів­нює 5000 доларів США, а його завантаження — 62 відсотки протягом ро­ку.

Мотель — порівняно новий тип шляхового готелю, батьківщиною яко­го є США. Спочатку це були досить примітивні споруди (на початку XX ст.), а в 1935 р. з'явився перший мотель, уже як комфортабельний готель для автотуристів зі стоянкою для автомобіля, автосервісом, заправкою та іншими послугами.

Ротель — пересувний готель, що являє собою вагон з одно— та дво­місними відсіками, в яких розташовано спальні крісла (з трьома регулято­рами положення). Кожний відсік забезпечено вентиляцією, індивідуаль­ним освітленням. Крім того, є відсік для перевдягання, умивальник і туа­лет. У задній частині вагону міститься кухня та холодильник. Ротелі бу­вають двох типів: для масового туризму та класу «люкс». До ротелів кла­су «люкс» під'єднуються додаткові вагони, де є бари, ресторани, дискоте­ки, спортзали. Ботель — новий вид невеликих готелів на воді (від англійського «бот. — човен). В Одесі створено яхт-клуб «Морлим», що намагається розвива­ти яхтений туризм й організовувати будівництво ботелів.

Флотель — «курорт на воді». За останні 100 років це нововведення І готельній індустрії вважається найбільш хвилюючим. Флотель надає від починаючим широкий вибір послуг: риболовля, човни, підводний спорт вишки для стрибків у воду, басейни тощо. Лідерами в будівництві флотелів є фірми США , Іспанії, Швейцарії.

Підвищений інтерес до відпочинку на воді сприяв виникненню ново: форми розміщення туристів — «будинку на воді», тобто плавучих будинків корисною площею до 50 м , що розташовуються на платформах довжиною близько 12 м типу катамарана з навісними двигунами.

Флайтель — «літаючий готель» або аероготель. Перший флайтель бу­ло збудовано в Оклахомі. Його обладнано майданчиком для посадки літа­ків і телефонним зв'язком з метеостанцією. Таких готелів небагато тому, що це надзвичайно дорогий вид відпочинку.

Такі засоби розміщення туристів як кемпінги, туристичні котеджі, турбази, альпіністські табори розташовуються, як правило, в мальов­ничій місцевості. Тут розселення може бути в наметах, котеджах (будин­ки з усіма зручностями на 2-3 кімнати), будиночках. Для туристів працю­ють ресторани, бари, дискотеки, басейн. Як правило, туристичне обслуго­вування тут має сезонний характер.

У світовій практиці готельної індустрії варто також виділити шале та бунгало.

Шале (від французького слава «шалет») — це сільський будиночок у горах. Шале як тип готелів вперше виник у Швейцарії.

Бунгало — сільський будинок у вигляді легкої будівлі з верандами Найчастіше зустрічається в тропічних країнах.

Різноманітність форм і видів розміщення туристів з кожним роком зрос­тає. Так, в американському місті Кі-Ларго у Флориді збудовано підводниіі готель, що носить ім'я фантаста Жюля Верна. На глибині 9 м туристи ма ють змогу милуватися красою моря. У Сінгапурі відкрився перший у сві­ті плавучий готель на 200 номерів. Спеціалісти фінської фірми «Вяртсиля» спроектували тримаран — плавучу базу відпочинку для 2 тис. Туристів, що має подобу штучного острова, який можна відбуксувати до теплих тро­пічних морів і заякорити. А на самій півночі Швеції зимою не пустує жод­ного дня «Арктик Холл» — готель, створений зі снігу та криги, площею 600 м² з конференц-залом, баром, рестораном, кінозалом, картинною гале­реєю та каплицею.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТЕЛІВ (МОТЕЛІВ)

Проблеми розробки та введення єдиної міжнародної класифікації готелів належать до найбільш складних у туристичній галузі. Понад п'ятдесят ро­ків міжнародна готельна асоціація (МГА) та Всесвітня туристична органі­зація займалися цими питаннями. Неодноразово обговорювались основні елементи та параметри, що повинні стати критеріями категоризації. Однак, тільки у 1972 р. було розроблено й запропоновано проект єдиної міжнарод­ної класифікації готелів. Згідно цієї класифікації готелю може бути присво­єною одна з п'яти категорій у залежності від обладнання, рівня комфорту та набору послуг, що пропонуються. Найнижча — IV категорія, найвища — «Люкс».

Однак, ця система класифікації не була схваленою національними чле­нами МГА. Більшість країн визнали неможливість створення єдиної між­народної системи класифікації готелів через неоднозначність підходів до оцінки якості обслуговування, несхожість кліматичних та інших умов.

Сьогодні в світі діють близько тридцяти різних систем класифікації го­телів. Навіть в окремих країнах класифікація готелів далека від однознач­ності. Наприклад, у США готелі класифікуються згідно з чотирма основ­ними критеріями: розмір, цільовий ринок, рівень обслуговування та при­належність до ланцюга готелів.

За розміром готелі групуються в чотири категорії: до 150, від 150 до 299, від 300 до 600, понад 600 кімнат.

За цільовими ринками готелі класифікуються на комерційні, готелі при аеропортах, апартаменти, резиденції, курортні готелі «В & В» (бэд энд брэкфаст), тайм-шер, готелі при казино, конгрес-готелі, конференц-готелі.

У готельній індустрії США традиційно виділяють — три рівні обслуговування: «люкс», середній та економічний.

Ланцюги готелів зобов'язують філії підтримувати певні стандарти, пра­вила, процедури, маркетингову політику. Ланцюг, як правило, характери­зується укладанням контракту на управління готелем. За умовами стандартного контракту на управління власник несе фінансову та юридичні відповідальність за підприємство. Компанія, що здійснює управління, ке­рує роботою готелю й отримує обумовлений відсоток прибутку. Приналежність до ланцюга надає певні переваги: централізована система резервування місць і реклама, оптова закупівля ресурсів тощо. Крім того, у США готелі класифікуються за терміном проживання: від 1 до 7 діб, для постійного проживання, курортні готелі.

Найбільша готельна корпорація США «Маріотт», що об'єднує 629 готе­лів на 150 тис. номерів, поділяє їх на чотири групи:

1. Готелі з повним набором послуг, високою вартістю обслуговування. 2. Готелі типу «Картйард» — з помірними цінами. 3. Готелі типу пансіо­нів для тривалого перебування «Резиденс іннз». 4. Готелі економічного класу «Фезрфилд іннз».

Готельний бізнес США характеризується тим, що готелі все більше орієнтуються на визначений сегмент ринку. Так, у майбутньому передбача­ється виділення трьох типів готелів:

1. «Люкс» — з численним персоналом, надзвичайно високим рівнем сервісу для найбільш вимогливих клієнтів. 2. Готель середнього рівня, що максимально використовує сучасну технологію, намагається за допомогою автоматизації зменшити експлуатаційні витрати, а, відповідно, ціни. 3. Не­великий затишний готель, призначений для тих клієнтів, які бажають ма­ти більше персональної уваги до себе, але без необхідності оплачувати послуги за цінами «люкс».

Однак, попри всю різноманітність підходів до системи класифікації го­телів сьогодні їх можна об'єднати у дві основі групи: «європейський тип», в основу якого покладено французьку національну систему та бальну оцін­ку, що грунтується на індійській національній системі.

ФРАНЦУЗЬКА НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ ГОТЕЛІВ

У Франції існують готелі п'яти категорій: «1 зірка», «2 зірки», «З зір­ки» «4 зірки» та «4 зірки - Люкс» (їх прийнято на практиці називати «5 зі­рок»). Основними критеріями катетеризації готелів є: обладнання та пло­ща номерів, елементи комфорту, різноманітність додаткових послуг, що надаються (див. таблицю 1.2.).

Таблиця 1.2

Мінімальні вимоги до готелів згідно з французькою (європейською) системою класифікації

Як свідчать дані таблиці 1.2., розмір готелю практично не впливає на його класність. Головним критерієм оцінки категорії готелів за французь­кою класифікацією є комфортність і набір послуг, що надаються.

Індійська система класифікації також має п'ять категорій: «1 зірка», «2 зірки», «З зірки», «4 зірки» та «5 зірок». Вимоги до готелів оцінюються в балах, при цьому кожному пункту встановлюється можлива максимальна оцінка. Наприклад, готель категорії «1 зірка» повинен розташовуватись у гарному районі, в будівлі придатній для нього — максимальна оцінка 15 . ^ЛШ' Д^ля отримання відповідної категорії необхідно набрати мінімальну суму балів: «1 зірка» — 100 балів, «2 зірки» — 150 балів, «З зірки» — 210 балів, «4 зірки» — 260 балів, «5 зірок» — 290 балів.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТЕЛІВ В УКРАЇНІ

До 1992 р. готелі України (і всіх колишніх республік СРСР) поділялись на сім розрядів: «Люкс», «Вищий А», «Вищий Б», І, II, III, IV. У 1991 р, Державний комітет України з житлово-комунального господарства затвер­див «Рекомендації про порядок віднесення комунальних готелів України» до міжнародної класифікації. Вказаними рекомендаціями запроваджується уніфікація вимог до готелів згідно з чинними міжнародними стандартами, що дозволяють віднести готелі до одного з чотирьох розрядів: «4 зірки», «З зірки», «2 зірки», «1 зірка».

У даних рекомендаціях не визначаються критерії оцінки готелів «Люкс» (»5 зірок») тому, що готелі такого типу на сьогодні відсутні в системі жит­лово-комунального господарства. Однак, розвиток іноземного туризму б Україні, особливо таких його видів як конгресний і діловий, буде сприяти будівництву саме таких готелів. Тому, доцільно вказану класифікацію го­телів доповнити та розглянути основні вимоги до готелів «Люкс» або «5 зірок».

Готелі «Люкс» повинні розташовуватись у будівлях, збудованих за ін­дивідуальним проектом, що відрізняються оригінальністю архітектури й оснащені сучасним інженерним обладнанням і засобами автоматики. Не­від'ємною вимогою є наявність світлової реклами з назвою готелю та ху­дожньою емблемою, а також повний благоустрій під'їзних шляхів, підхо­дів до готелю, двору та прилеглої території. Неодмінною умовою є наяв­ність забезпечених охороною критих стоянок для легкових автомобілів із зоною обслуговування та механізованими постами для миття.

Інженерно-технічне обладнання й устаткування будівлі, зокрема, цент­ральне опалення та кондиціювання в усіх приміщеннях, цілодобове гаря­че водопостачання та функціонування ліфтів, а також звукоізоляція, здій­снюються на рівні світових досягнень.

Готелі «Люкс» повинні мати вестибюлі для прийому гостей, упорядко­вані холи на кожному поверсі, конференц-зал, телефонний зв'язок, що за­безпечує замовлення на міжміські та міжнародні телефонні розмови. У готелі працюють ресторани вищої категорії, кафе та буфети на кожному по­версі. Крім того, працюють перукарня, косметичний кабінет, пошта, пункт обміну валюти, фірмові магазини, а також побутові служби з ремонту та прасування одягу, термінової хімчистки та прання, ремонту взуття, прока­ту предметів культурно-побутового призначення тощо.

У готелі «Люкс» проводяться конгреси, міжнародні конференції, симпо­зіуми, фестивалі, тому комплекс приміщень для культурно-спортивного обслуговування включає: кіноконцертний зал, оснащений апаратурою для синхронного перекладу не менше ніж чотирма мовами, при ньому має бу­ти не менше 3-4 приміщень ( на 100-150 місць кожне) для секційних засі­дань; зал атракціонів; спортивний зал із тенісним кортом, плавальний ба­сейн, спортивні майданчики та літній тенісний корт, кегельбан.

Номери для проживання мають бути одно— та двомісними, при цьому не менше 10 відсотків — багатокімнатні номери, в кожному з них вста­новлено радіоприймач, телевізор, телефон, холодильники.

У всіх номерах — повний санвузол (умивальник, душ, ванна, унітаз; усі багатокімнатні номери з біде). У номерах і холах повинні встановлювати­ся високоякісні гарнітурні меблі.

Вимоги до готелів «4 зірки»: будівля, її зовнішнє оформлення, благоус­трій території аналогічні готелям типу «Люкс» (»5 зірок»). Послуги щодо обслуговування автомобілів обмежуються лише їх зупинкою та наявністю автостоянки, забезпеченою охороною. Вестибюлі мають бути просторими, мати декоративне озеленення, художні композиції, зони відпочинку, об-лаштовані високоякісними гарнітурними меблями, а також аудіовізуальни­ми установками.

Інформаційні послуги: пункт поштового зв'язку (не менше 12 годин роботи); бізнес-центр; телефакс, телекс, телетайп; 1-2 кімнати (офіси) для ділових переговорів; розмножувальна техніка; міжміський та міжна­родний телефон; послуги секретаря-друкарки із знанням іноземної мо­ви, прокат друкарських машинок із латинським шрифтом тощо.

Послуги ресторанного господарства: ресторан з банкетними залами; нічний ресторан із вечірньою концертною програмою; бар у вестибюлі го­телю; валютний бар.

У ресторанах і барах має бути фірмова столова білизна, посуд, столов набори з монограмою чи емблемою підприємства, меню трьома іноземними мовами. Крім того, надаються наступні послуги: обслуговування в но мерах цілодобово (подання сніданків, обідів, вечерь), продаж квітів у залах ресторанів, бронювання місць у ресторані, виклик таксі тощо.

Готелі цього розряду надають цілодобово такі послуги як піднесення багажу, прийом на збереження багажу та цінностей, виклик автомобіля, по­будка. Пропонуються також додаткові послуги: салона-перукарні (у т. ч. косметичний кабінет, манікюр, педикюр), ремонт і прасування одягу, ре­монт і чищення взуття, термінове прання та хімчистка, виконуються за­мовлення на оформлення транспортних квитків, прокат автомобілів, тор­говельне обслуговування через мережу магазинів і кіосків ( у т. ч. продаж за валюту), банківські послуги та медичне обслуговування. У готелях «4 зірки» мають працювати цілодобово медичні пункти, а також аптечний кі­оск у денний час.

Велика увага звертається на культурне та спортивно-рекреаційне обс­луговування. У готелі має бути універсальний зал для проведення конгре­сів, культурних заходів тощо, з установкою для синхронного перекладу, приміщеннями для секційних засідань. Для організації виставок, демонст­рації творів мистецтва, моделей, проведення різних конкурсів має бути ек­спозиційний зал (салон).

У готельних комплексах цього розряду мають бути сауни з баром і за­лом спортивних тренажерів, за бажанням туристів проводиться масаж. Го­телі та мотелі зорієнтовані на рекреаційний туризм, крім того, мають ке­гельбани чи більярди, зали ігрових автоматів, солярії, спортивні майдан­чики, тенісні корти, кімнати для настільного тенісу, оснащені пляжі тощо Характеристика номерів та інші кількісні показники різних типів готелів представлені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Мінімальні вимоги до готелів згідно рекомендаціями про категорію засобів розміщення в Україні

Готелі розряду «З зірки» пропонують туристам меншу кількість і різно­манітність додаткових послуг порівняно з вищевказаними готелями. Тут можуть бути відсутніми: нічний ресторан і концертна програма; фірмова столова білизна та посуд; прокат автомобілів, магазини, медичний пункт, тенісні корти й інші послуги.

Готель «2 зірки» може бути збудованим за типовим проектом, забезпе­чені охороною автомобільні стоянки можуть бути тільки в мотелях, кон­диціювання повітря проводиться лише в загальних приміщеннях (коли го­тель (мотель) розташовано у IV кліматичному регіоні). Ресторан має бу­ти в готелях місткістю понад 250 місць, меню пропонується двома інозем­ними мовами, перелік побутових послуг значно скорочено й чимало з них мають характер самообслуговування.

Віднесення готелів до розряду «1 зірки» здійснюється за умови відповідності готелів загальним вимогам згідно з міжнародною класифікацією. У відповідності до цих вимог будівля, обладнання, санітарно-гігієнічні умови готелю мають бути пристосованими для створення необхідного рівня ком­форту та надання основного комплексу послуг.

Найважливіша вимога до готелів будь-якого розряду — висока культура та якість обслуговування.

Номери в готелях (мотелях) у залежності від зручностей, що надають­ся, розмірів площ, кількості кімнат, інтер'єру, ступеня оснащеності мебля­ми та інвентарем поділяються на п'ять категорій: вищу, першу, другу, тре­тю та четверту.

Вища категорія. До неї належать дво— та трикімнатні номери, розра­ховані на двох осіб, оснащені повним санвузлом (ванна, душ, умивальник, унітаз, біде). Встановлюються телевізори І-ІІ класів (у готелях «5 зірок» мо­жуть бути відеомагнітофони, комп'ютери). У цих номерах обов'язкові: теле­фон, холодильник або бар-холодильник, килими чи килимові покриття, ви­сокоякісне електроустаткування (люстра, бра, торшери, настільні лампи, світильники), гарнітурні меблі; постільна білизна високої якості, у т. ч. не менше п'яти рушників. Крім того, має бути широкий набір предметів гос­тинності одноразового вжитку.

Перша категорія — це номери з однієї кімнати на 1-2 проживаючих, оснащені повним санвузлом (без біде), має бути телефон (крім готелів, що розташовані у важкодоступних районах). Однак, інтер'єр, оснащеність у цих номерах дещо скромніші. Зокрема, можуть бути відсутніми телевізо­ри, холодильники, замість гарнітурних меблів можуть бути вбудовані меб­лі, а килимів — приліжкові килимки. Постільна білизна має бути високої якості, рушників — не менше трьох. Драпірування для вікон.

Номери другої категорії — однокімнатні на 1-3 проживаючих. Осна­щені неповним санвузлом (унітаз, умивальник). У номерах цієї категорії обов'язковими є: однопрограмний гучномовець, світильники верхнього та приліжкового освітлення, однотипні чи вбудовані меблі. Постільна білиз­на доброї якості, не менше двох рушників. Драпірування для вікон.

Номери третьої категорії — однокімнатні на 1-3 проживаючих. Ос­нащеність: умивальник, однотипні меблі; електрообладнання, постільна бі­лизна такі як у номерах другої категорії.

Номери четвертої категорії — однокімнатні на 1-3 проживаючих, ос­нащені необхідними меблями, однопрограмним гучномовцем, світильника­ми верхнього та приліжкового освітлення, постіллю, драпіруванням.

Плата за проживання в готелі встановлюється в залежності від його розряду та категорії номеру. При цьому, встановлюються диференційова­ні тарифи на різні категорії номерів. Так, при наявності певних незручностей (номери з вікнами, що виходять на господарський двір; розташовані поблизу працюючих двигунів, санітарних вузлів загального користування та ін.) має бути встановлена знижка від затвердженого тарифу.