1.1.5 Вбудовування генів
Коли одна рослина, наприклад, модифікується шляхом вбудовування в неї гена з іншої, то процес має такий вигляд:
1. Визначається рослина, що має бажану властивість.
2. В ДНК цієї рослини відшукується, а відтак вирізається специфічний ген, який відповідає за виникнення цієї властивості.
3. Щоб вставити ген у клітини рослини, яка модифікується, його слід приєднати до носія. Частинка бактеріальної ДНК, яка називається плазмідою, зєднується з геном і надалі виступатиме у ролі носія.
4. До гена і плазміди приєднується ще одна послідовність нуклеотидів, своєрідний перемикач, який зветься "промотором" (активатором). З його допомогою можна впевнитись у тому, що вже вбудований у рослину ген працює належним чином. Лише невелика кількість клітин у рослині, що модифікується, насправді прийме новий ген. Крім цього, генний комплект містить ген-маркер, що визначає клітини, втручання до генного складу яких мало позитивні наслідки.
5. Після цього генний комплект вводять у бактерію, яка може репродукуватись (розмножуватись), створюючи багато копій генного комплекту.
6. Потім генетичний комплект переносять (трансформують) до рослини, що модифікується. Зазвичай це робиться в один із двох способів:
а) генетичні комплекти приєднуються до крихітних частинок золота або вольфраму, а потім їх вистрілюють з великою швидкістю в шматочок тканини рослини. Золото або вольфрам використовують тому, що вони хімічно інертні, іншими словами, вони не вступатимуть у реакцію із середовищем;
б) ґрунтова бактерія під назвою Agrobacterium tumefaciens використовується для того, аби генний комплект потрапив до рослини, коли ця бактерія проникає в рослинну тканину. Генні комплекти вводять до Agrobacterium tumefaciens, змінюючи їх так, аби дані бактерії не активізувалися, потрапивши до нової рослини.
7. Рослинна тканина, до якої були введені генні комплекти, вирощується у повнорозмірну ГМ рослину.
8. Ретельна перевірка ГМ рослин допомагає виявити, чи належним чином працюють нові гени. Це робиться наступним шляхом: вирощують цілі рослини, отримують з них насіння, потім посіявши його і знову виростивши рослини, перевіряють, чи є в них вбудований ген. Ця процедура повторюється кілька разів.
- Вступ
- 1. Генетично модифіковані організми - міфи та реалії
- 1.1 Суть генетично змінених організмів
- 1.1.1 Що таке модифікація?
- 1.1.2 Для чого використовується генетична модифікація?
- 1.1.3 Що таке ДНК?
- 1.1.4 Як відбувається генетична модифікація?
- 1.1.5 Вбудовування генів
- 1.1.6 Історичний розвиток змінювання генів
- 1.1.7 Методи для виведення сортів рослин із певними властивостями
- 2. Історія виникнення генетично-модифікованих організмів
- 3. Негативні аспекти генетично-модифікованих організмів
- 3.1 Вторгнення в ДНК
- 3.2 Основні ризики використання ГМО на сьогодні
- 3.3 Екологічні ризики
- 3.4 Медичні ризики
- 4. Позитивні аспекти генетично-модифікованих організмів
- 4.1 ГМО на службі у медицини
- 4.2 ГМ-водорості та автомобільне паливо
- 4.3 ГМ-дерева врятують екологію
- 4.4 ГМ-бактерії знищують злоякісні пухлини
- 4.5 Фотокамера із бактерій
- 5. Біобезпека в Україні: громадська думка
- 2. Правове забезпечення біологічної безпеки харчових продуктів, вироблених з використанням генетично модифікованих організмів.
- 10.4 Генетично модифіковані тварини
- Історія виникнення генетично-модифікованих організмів
- 27.Створення та випробовування генетично-модифікованих організмів: небезпека для лікаря та суспільства. Закони, що регулюють генетично-інженерну діяльність.
- 7. Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими організмами
- 70) Правове регулювання використання генетично-модифікованих організмів у процесі сільськогосподарського виробництва.
- 10.2.Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими продуктами.
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів