Додаток 6. Методика визначення концентрації аерозолю свинцю, оксиду вуглецю і фтористого водню при проведені процесів пайки та випалу ізоляції

Запиленість і загазованість атмосфери виробничих приміщень залежать від виду пайки і лудження, кількості постів пайки, марки припою, флюсу, змивки, об’єму приміщення, параметрів вентиляційного устаткування.

Питоме утворення аерозолю свинцю при лудженні і пайці олов'яно-свинцевими припоями:

• при пайці електропаяльником потужністю 20-60 Вт 0,02- 0,04 мг на 100 пайок;

• при лудженні зануренням у припій (на 1 м² поверхні ванни ) 300-500 г/м²∙год;

• при лудженні і пайці хвилею (на 1 м² поверхні хвилі ) 3000-5000 мг/ м²∙год;

Залишки флюсу після операцій лудження і паяння містять свинець, який може надходити у повітря робочої зони. Залишки флюсу від 1000 паянь, виконаних електропаяльником, містять 0,4 мг свинцю.

Кількість оксиду вуглецю, який надходить у повітря робочої зони при випалі 1 гр. ізоляції при температурі 800-900 ^оС приведено нижче.

Матеріал.	Кількість, мг/г.	Матеріал.	Кількість, мг/г.
Вініпласт.	240	Бавовна.	100
Поліхлорвініл.	180	Шовк.	200
Поліетилен.	100	Шовк і вініпласт.	190
Фторопласт.	100	-	-

*При випалі фторопластової ізоляції, крім оксиду вуглецю, у повітря робочої зони виділяється 3 мг. фтористого водню на 1 г. ізоляції.

Знаючи питоме утворення аерозолю свинцю при проведені процесу пайки та лудження, можна визначити концентрацію аерозолю свинцю в повітрі робочої зони, (мг/м³).

При ручній пайці за формулою:

C=0,6∙y∙n∙t∙N/ V,

де: y- питоме утворення свинцю, мг/ 100 пайок;

n- кількість пайок у хвилину, шт.;

t- тривалість зміни, год.;

N- кількість робочих місць, на яких ведеться пайка, шт.;

V- об'єм повітря /приміщення/, м³;

При лудженні зануренням у припій за формулою:

C = y∙S∙t/ V,

де: S - площа поверхні ванни, м².

При пайці і лудженні хвилею за формулою:

С = y∙S∙t/ V,

де: S - площа поверхні хвилі, м².

Концентрація оксиду вуглецю або фтористого водню при випалі ізоляції можна визначити по формулі:

C=y₁∙m/ V,

де y₁ - питоме утворення оксиду вуглецю або фтористого водню при випалі 1 г ізоляції, мг/г;

m - маса ізоляції, що обпалюється, г.

Додаток 7.

Гранично допустимі рівні ( ГДР ) ЕМП для населення.

Додаток 8.

Гранично допустимі рівні ( ГДР ) ЕМП, які створюють телевізійні станції

Гранично допустимі рівні ЕМП, які створюють телевізійні радіостанції в діапазоні частот від 48 до 1000 МГц, визначаються за форму­лою

де: ГДР напруженість ЕМП (електричної складової ЕМП), В/м;

f - несуча частота телевізійного каналу, МГц.

Додаток 9.

Гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП, що створюються радіолокаційними засобами

Призначення РЛС	Довжина хвилі, см.	Частота сканування антени, Гц	Час опромінення.	Відношення тривалості роботи на випромінювання до загального часу роботи за добу	ГДР, Вт/м2
Метеорологічні РЛС та інші подібні за режимом роботи	0,8 ± 0,12 %	Не більше 0,1*	Не більше 0,03 періоду сканування	0,5	1,4
	3 ± 0,6 %	Не більше 0,1*	Не більше 0,04 періоду сканування	0,5	0,6
	10 ± 1,5 %	0	Не більше 12 годин за добу	0,5	0,2
	17 ± 2,55 %	0	Не більше 12 годин за добу	0,5	0,24
Оглядові	10 ± 2,0 %	Не більше 0,25	Не більше 0,05 періоду за добу.	1	0,15
РЛС цивільної авіації та інші подібні за режимом роботи	23 ± 3,45 %	Не більше 0,25	Не більше 0,02 періоду сканування	1	0,20
	35 ± 5,25 %	Не більше 0,25	Не більше 0,02 періоду сканування	1	0,25

* При частоті сканування 0 Гц і при опроміненні не більш 12 годин за добу ГДР = 0,10 Вт/м².