Гігієнічні принципи харчових добавок

Для харчових добавок головним критерієм використання є їх безпечність, і навіть при тривалому зберігання вони не повинні загрожувати здоров’ю людини. За останнє десятиліття різко збільшився асортимент харчових добавок, які використовуються в харчовій промисловості. Тому гострішим стає питання безпечності цих добавок для організму людини. Актуальність його зростає при врахувані можливостей споживання багатьох харчових добавок людьми різного віку протягом більшої частини свого життя. Багато речовин при потраплянні в організм протягом тривалого періоду, особливо в комбінації з подібними речовинами, можуть виявити шкідливість для організму. Це особливо характерно для речовин, які здатні до акумуляції, тобто до сумування її ефекту, чи до перетворення в оргінізмі з нетоксичної в токсичну форму. У випадку матеріальної чи функціональної акумуляції виникає складна залежність між біологічно активністю речовини, величиною дози, швидкістю виведення з організму та інтервалом потрапляння її в організм. Використання добавок вважають найбільш раціональним у мінімальній кількості, але ще не вище встановленого максимального допустимого рівня (МДР), що передбачені відповідними документами. МДР відповідних дозволених добавок стосується всіх подуктів, які надходять для реалізації на територію України, виробляються підприємствами харчової промисловості та громадського харчування незалежно від їх відомчої незалежності, підпорядкування та форм власності. Дозвіл на використання нових добавок дає Головний державний санітарний лікар України на підставі висновку державної санітарно – епідеміологічної служби на місцях. Впровадження у виробництво харчових добавок на відповідних підприємствах здійснюється під контролем установ державної санітарно – епідеміологічної служби на місцях. На споживчій упаковці продуктів, які включають харчові добавки, вказують назву кожної харчової добавки. Згідно з Законом України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України про склад харчового продукту із зазначенням переліку назв використання у процесі виготовлення харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук. Харчова добавка може позначатись як індивідуальна речовина, наприклад сорбінова кислота, лецитин, та ін., або груповою назвою, наприклад консервант, емульгатор, синтетичний барвник, тощо. Останнім часо набуло поширення позначення харчової добавки у вигляді індексу “Е” (Europe) з трьох- , або чотиризначним номером, який належить конкретній добавці і зрозумілий у всіх країнах світу. Він підтверджує, що дана сполука перевірена на безпечність, для неї встановлені критерії чистоти і вона відповідає цим критеріям. В деяких випадках після назви харчової добавки або її індексу може стояти її концентрація. В нашій країні вона виражається в мг на 1 кг або 1л продукту, за кордоном використовується абревіатура ppm (“pats per million”), і означає, що на 1 млн вагових чи об’ємних частин продукту припадає певна кількість харчової добавки.