Підсолоджувачі
Для громадського харчуваня підсолоджувачі дозволено використовувати тільки для приготування дієтичних страв. Продукти дитячого харчування не повинні містити підсолоджувачі. Часте споживання цукру крім ожиріня, призводить до систематичного перезбудження інсулярного апарату підшлункової залози, що може викликати розвиток діабету, карієс зубів, гіпертонії, атеросклерозу. Тому у багатьох країнах світу організоване виробництво, та пошуки нових підсолоджувачів. Класифікують підсолоджувачі в залежності від таких ознак:
Походження – натуральні та синтетичні;
Ступінь солодості- висока, середня, низька;
Енергетична цінність – висока, низька;
Засвоєння організмом людини – повне, часткове, відсутнє.
До натуральних підсолоджувачів відносять: цукри, багатоатомні спирти (сорбіт, мальтіт, манніт), стевіозид, монелін, ізомальт, лактіт, гліцирізін, дихлорохалкони. Вони можуть служити цукрозамінниками.
- Гігієнічні принципи харчових добавок
- Класифікація харчових добавок
- Харчові барвники
- Ароматичні речовини
- Посилювачі смаку та аромату
- Підсолоджувачі
- Натуральні підсолоджувачі
- Синтетичні підсолоджувачі
- Регулятори кислотності і лужності
- Емульгатори
- Стабілізатори, згущувачі, комплексоутворювачі і желюючі агенти
- Консерванти
- Антиоксиданти
- Поліпшувачі борошна та хліба
- Ферментні препарати
- Глазуруючі агенти
- Добавки, що перешкоджають злежуванню та грудкуванню
- Інші харчові добавки