1. Стан та перспективи формування і розвитку індустрії оздоровчого харчування в Україні

Україна вступила у ХХІ сторіччя в стані значного погіршення популяційного здоровя, скорочення середньої тривалості життя, зниження приросту населення. Найгірші показники стану здоровя відзначаються серед великих груп населення територій, що постраждали від чорнобильської катастрофи. В умовах екологічної та економічної кризи першочергове значення для населення України має збагачення звичного харчування продуктами з лікувально-профілактичними властивостями та натуральними біологічно активними добавками, що сприяють виведенню радіонуклідів, токсинів, нормалізації роботи усіх систем організму, підвищенню імунітету. За кордоном, особливо в Японії та Америці, роль профілактичного харчування оцінили вже давно. Інтерес до "продуктів здоровя" у світі дуже великий. Це тому, що лікування за допомогою харчування є найбільш природною та реальною можливістю зберегти здоровя для кожної людини. В Україні напрямок оздоровчого харчування тільки почав свій розвиток. Тому дуже важливим є визначення курсу державної політики щодо профілактичного харчування населення, тобто сукупності науково обгрунтованих заходів, що мають забезпечити потреби різних груп населення в раціональному, лікувально-профілактичному та дієтичному харчуванні з урахуванням економічного стану, екологічної ситуації та структури захворюваності. Таке харчування забезпечує нормальний розвиток, сприяє профілактиці захворювань, подовженню життя, підвищенню працездатності та створює необхідні умови для адекватної адаптації до негативних факторів навколишнього середовища.

Статистичні дані свідчать про значні недоліки в харчуванні широких верств населення. Зменшилося вживання найбільш цінних продуктів - молочних, овочів і фруктів, риби та мяса - у поєднанні зі зростанням частки хлібобулочних виробів та картоплі у раціоні.

Поряд з цим встановлено, що збільшення вживання продуктів, що піддаються технологічній переробці, консервуванню та тривалому зберіганню, веде до дефіциту есенціальних (незамінних) нутрієнтів в організмі людини. Як наслідок, раціон сучасної людини має у середньому достатню енергетичну цінність, але не забезпечує рекомендовані фізіологічні норми вживання вітамінів, мінеральних речовин, органічних кислот, харчових волокон та ін. І це, зважаючи на те, що в умовах нервово-психологічного навантаження, впливу несприятливих чинників довкілля та виробництва, потреба людини в мікронутрієнтах, як у важливому захисному чиннику,істотно зростає.

Порушення у харчуванні населення зумовлені значним погіршенням економічного стану населення.

Значне місце у державній програмі здорового харчування має зайняти інформованість населення з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування.

У сфері контролю над потенціалом безпеки харчування населення, якістю і безпекою продовольчої сировини і продуктів харчування необхідні наступні заходи: - активізувати прийняття "Концепції державної політики в галузі здорового харчування населення України;

- визначити основні напрями профілактики аліментарно-залежних захворювань і станів;

- забезпечити подальше вивчення впливу генетично модифікованих продуктів харчування на здоровя населення з врахуванням даних науки і розпоряджень керівних органів;

- здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг за забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини потенційно небезпечними забруднювачами різної природи;

- удосконалити методи оцінки ризику різних рівнів забруднення продуктів харчування, оцінку їх небезпеки для здоровя людини;

- визначити найбільш вагомі регіональні забруднювачі навколишнього середовища і продуктів харчування з оцінкою експозиції і дозо-ефективної залежності їхнього впливу на здоровя населення;

- посилити контроль за якістю виробленої, ввезеної в Україну і реалізованої продукції, за попередженням харчових отруєнь. ][2]