2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
Прилади, лабораторний посуд, реактиви
Технічні ваги, водяна баня, лійка Бюхнера, центрифуга, газовий пальник, установка для проведення солянокислої дистиляції, перегінна колба на 500 см3, фільтрувальний папір, мірні колби на 250 см3, беззольний фільтр, конічні колби на 300 см3, концентрована соляна кислота, КА1(S04)2,1 н. NаОН, 12 % -а НС1, оцтовокислий анілін, 0,1 н. розчин бромної суміші, розчин КJ (10 г в 100 мл), 0,1 н. розчин тіосульфату Na, 0,5 %-й розчин крохмалю.
Методика отримання дифузійного соку обробленням бурякової стружки водою з рН=3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
Зважують 400 г бурякової стружки, до якої додають доведену до необхідного значення рН та попередньо підігріту до 75-78 °С воду. Таку температуру підтримують в усій масі стружки протягом 1 год, після чого стружку віджимають від соку та в фільтраті визначають пектинові речовини.
Методика отримання дифузійного соку за різних температурних умов
Зважують 400 г бурякової стружки, додають 600 мл води з рН=6,5, попередньо нагрітої до однієї з температур: 70, 80, 90 °С та витримують температуру всієї маси в зазначених межах протягом 1 год, після чого стружку відділяють від соку і визначають у фільтраті масову частку пектинових речовин.
Хід визначення масової частки пектинових речовин.
У склянку з 20 мл дифузійного соку додають 2 краплі концентрованої соляної кислоти та 1,5 г КАІ(S04)2, нагрівають до температури 40 °С, переводять у чашку для титрування та поступово титрують 1 н. розчином NаОН до рН=4,5 (6-7 мл). Студенистий осад пектату алюмінію відокремлюють за допомогою лійки Бюхнера (через беззольний фільтр), кілька разів промивають водою, підігрітою до температури 60 °С під розрідженням близько 400 мм рт. ст. (колбу обов'язково обгорнути рушником). Осад можна відокремити за допомогою центрифуги при 1000 хв'. Промитий осад разом з фільтром вміщують у колбу на 500 мл, заливають 100 мл 12 % -ї НС1 та ведуть солянокислу дистиляцію.
Для цього колбу нагрівають на газовому пальнику (з азбестовою сіткою) спочатку повільно, щоб запобігти перекиданню проби в приймальну колбу. Для збереження постійних умов переганяння після відгону 30 мл дистиляту через лійку поповнюють об'єм у колбі ЗО мл
12%-ї НС1.
Кислоту вливають поступово, щоб не припиняти кипіння. Пари фурфуролу та кислоти, конденсуючись, збираються в приймальній колбі. Швидкість переганяння — ЗО мл дистиляту за 10 хв. Всього 6-7 погонів, тобто 180-210 мл. Кожну порцію погону зливають у мірну колбу на 250 мл з притертою пробкою.
Закінчення процесу переганяння визначають за реакцією з оцтовокислим аніліном (суміш: анілін+вода (1:1) + концентрована оцтова кислота до прозорості). На фільтрувальний папір наносять краплю погону і поруч з нею краплю оцтовокислого аніліну та трохи підігрівають. Якщо в місці контакту плям від нанесених на папір крапель відсутнє червоне забарвлення, то переганяння закінчують (відсутність фурфуролу). Після закінчення переганяння вміст мірної колби доводять до мітки 12 % -м розчином НС1, перемішують та відбирають 100 мл дистиляту в конічну колбу на 300 см3. Одночасно проводять глухий дослід. Для цього в конічну колбу на 300 см3 вносять 100 мл розчину 12 % -ї НС1. В обидві конічні колби на 300 см3 додають по 25 мл 0,1 н. бромної суміші (2,782 г КВr03 та 11,6828 г КВr в 1 л), щільно закривають пробкою та залишають для бромування на 1 год в темному місці. При цьому Вr2, що виділяється під дією соляної кислоти з бромної суміші, приєднується до фурфуролу. Через 1 год в колби додають по 10 мл розчину КІ, при цьому бром витісняє йод. Йод, що виділився, відтитровують 0,1 н. тіосульфатом Na у присутності крохмалю.
Різниця між результатами титрування у глухому та робочому дослідах дає кількість мілілітрів розчину брому, витраченого на приєднання до фурфуролу, який утворився в результаті реакцій.
Оброблення результатів.
Кількість полігалактуронової кислоти знаходять за формулою
, (6.1)
де П — масова частка полігалактуронової кислоти, % до дифузійного соку; 0,0024 — титр тіосульфату Na фурфуролу; А — кількість 0,1 н. тіосульфату Na, що витрачено на глухий дослід, мл; Б — кількість 0,1 н. тіосульфату Na, що витрачено на титрування проби, мл; н — наважка продукту; V0 — об'єм дистиляту після переганяння (дорівнює 250 мл); Vт — об'єм дистиляту, що відібрано для титрування (дорівнює 100 мл); 22,8 — дійсний вихід фурфуролу з полігалактуронової кислоти.
Молекулярна маса полігалактуронової кислоти — 176, фурфуролу — 96, відповідно теоретичний вихід фурфуролу становитиме, %:
.
Практичний вихід фурфуролу з арабінози становить 41,8 % до теоретичного. Отже, дійсний вихід фурфуролу з полігалактуронової кислоти становить, %:
.
4. Завдання
Кожний студент одержує індивідуальне завдання на визначення масової частки клітковини та пектинових речовин в різних видах сировини та готової продукції ,робить висновок, як вміст клітковини та пектинових речовин впливає на якість та безпеку сировини, напівфабрикатів та готової продукції.
.
5. Питання для самоперевірки
1.Характеристика пектинових речовин. 3. Які існують методи визначення пектинових речовин?
2. В чому полягає суть методу визначення масової частки пектинових речовин у буряці?
3. Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком?
4. Який вплив рН води, що подається на дифузію, на перехід в дифузійний сік пектинових речовин?
Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5]
Лабораторна робота №7
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова