5.1. Алкогольні напої

Спирт

Для харчових цілей використовують тільки етиловий спирт (С ₂Н ₅ОН), який являє собою безбарвну рідину з характерним алкогольним запахом і пекучим смаком, у значних дозах отруйний. Харчовий спирт одержують з сировини, яка багата вуглеводами (картопля, зерно злакових культур, меляса, цукровий буряк та ін.).

Формування споживних властивостей спирту відбувається за рахунок таких технологічних операцій як підготовка сировини (миття, очищення від сторонніх домішок), розварювання крохмалистої сировини, оцукрювання крохмалю під впливом амiлолiтичних ферментів, зброджування оцукреної маси в етиловий спирт i вуглекислий газ під дією ферментів дрiжджiв, перегонка бражки, яка містить 7—10% спирту. Внаслідок цього одержують спирт-сирець з вмістом 88% об. етилового спирту i різних домішок. Для виділення побічних продуктів спирт-сирець повторно переганяють на ректифiкацiйному апараті. При цьому відганяють домішки головні (альдегіди, ефіри, метиловий спирт), які мають нижчу від етилового спирту температуру кипіння, i хвостові (сивушні масла, ) тобто вищі спирти, а також фурфурол, ацеталi) — з вищою температурою кипіння. Важче виділити промiжнi домішки (рiзнi ефіри).

В залежності від ступеня очищення спирт етиловий ректифікований випускають трьох сортів: екстра з кондиційного зерна міцністю 96,5% об., вищої очистки — 96,2 i 1-го сорту — 96% об. Вiдрiзняються вони граничним вмістом альдегiдiв (вiдповiдно 2, 4 i 10 мг в 1 л безводного спирту), сивушного масла (3, 4 i 15 мг/л), ефiрiв (25, 30 i 50 мг/л), вільних кислот (12, 15 i 20 мг/л).

Спирт етиловий питний випускають мiцнiстю (95+0,2)% об. Для виробництва використовують спирт вищої очистки, який виготовляють із зерна i картоплі.

Горілка

Горілка готується із спирту-ректифiкату змішуванням його з пом’якшеною водою, обробленою активованим вугіллям i профільтрованою. При фiльтруваннi через активоване вугілля із сумiшi поглинається 25—40% сивушних масел i 10—17% ацетальдегіду. В порах вугілля за рахунок часткового окислення етилового спирту утворюються органiчнi кислоти i ацеталi, на основі яких накопичуються складні ефіри, які надають горiлцi приємного аромату i поліпшують смак. Тому якість горілки можна поліпшити за рахунок зниження швидкості фільтрування.

Асортимент горілки формується за кількома ознаками: мiцнiстю — вiд 40 до 45%; використаним спиртом — з сорту екстра (Пшенична, Столична, Московська особлива, Посольська); із вищої очистки — Руська. Вони вiдрiзняються за використаними пом’якшувачами смаку: Московська особлива — оцтовокислий натрій i двовуглекислий натрій; Столична — цукор; Посольська — обробляють білковим молоком; Пшенична — воду пропускають через катiоновий прошарок; Руська — очищують марганцевокислим калієм. Українська горілка (45%) готується із спирту вищої очистки з додаванням 0,4% меду для пом’якшення смаку. Останнім часом асортимент горілок різко розширився i майже кожний лiкеро-горiлчаний завод впровадив у виробництво нові види.

Смак горілки повинен бути м’яким, без небажаних присмакiв; запах — специфічний, безстороннього присмаку, рідина має бути прозорою без сторонніх включень i осаду.

З фiзико-хiмiчних показників обмежується масова концентрація альдегiдiв, сивушного масла i ефiрiв в 1 дм³ безводного спирту, вона найвища в горiлцi Руська — вiдповiдно 8, 4 i 30 мг; Посольській — 6, 4 i 25 мг, а в Пшеничній, Столичній, Московській особливій — 3, 3 i 25 мг. Об’ємна частка метилового спирту в перерахунку на безводний спирт у горiлцi Руській — до 0,05%, а в решті видів — до 0,03%.

Лiкеро-горiлчанi вироби

Лiкеро-горiлчанi вироби залежно від вмісту спирту, цукру, смакових i ароматичних особливостей ділять на солодкі (лікери мiцнi, лікери десертні, лікери емульсiйнi, креми, наливки, настойки солодкі i напiвсолодкi, напої десертні, пунші, коктейль, аперитиви) i гiркi (настойки гiркi, бальзами). для виготовлення лiкеро-горiлчаних виробів використовують рiзноманiтну сировину, частину якої переробляють i отримують спиртовані соки, морси або настої, ароматні спирти тощо.

Спиртовані соки одержують додаванням до свiжовидiлених натуральних фруктово-ягідних соків 25 % об. спирту вищої очистки (20% об. для суничного і полуничного).

Спиртовані морси готують із свіжої або сушеної фруктово-ягідної сировини шляхом дворазового настоювання у водно-спиртовому розчині (30—60% об.). Особливий аромат має морс із слив i вишень димової сушки.

Спиртовані настої одержують з сушеної ефiроолiйної i неароматичної рослинної сировини настоюванням на водно-спиртовому розчині, мiцнiстю при першому екстрагуванні 50—70%, а при другому — 40—60%. На вiдмiну від морсів настої містять мало цукрів, кислот i дубильних речовин.

Ароматний спирт — це дистилят, який одержують внаслідок перегонки пряної рослинної сировини, залитої 75—80%-ним водно-спиртовим розчином. Для цього використовують свіжу або сушену ефiроолiйну сировину, настої, морси i спиртовані соки. При перегонці під вакуумом ароматичні речовини сировини залишаються без суттєвих змін.

Цукровий сироп дає солодість і густоту вiдповiдним лiкеро-горiлчаним виробам, пом’якшує гостроту i пекучість їх смаку.

Колер — як водний розчин карамелiзованої сахарози використовують для забарвлення різних видів лiкеро-горiлчаних виробів.

Приготування лiкеро-горiлчаних виробів полягає в змiшуваннi компонентів (купажування), корректуваннi купажів, фiльтруваннi, витримці виробів або гомогенiзацiї.

Лікери

Лікери характеризуються підвищеною екстрактивністю i ароматом. В залежності від вмісту спирту i цукру лікери ділять на мiцнi, десертні, емульсiйнi і креми.

Лікери мiцнi одержують переважно з ароматних спиртів і настоїв з ефірної сировини. Вони містять 35—45% спирту i 25—50 г/100 см³ цукру, вiдрiзняються органолептичними властивостями. Лікер Апельсиновий, наприклад, має солодкий смак запах свіжих апельсинів; Шартрез — зеленого кольору, смак солодкий, пекуче-гiркуватий, аромат складний; Бенедиктин — жовто-зеленого кольору; Кристал — на дні кристали цукру, аромат кмину. Характерні особливості мають також лікери Ананасний, Анісовий, М’ятний, Прозорий.

Лікери десертні містять до 25—30% спирту i 30—50 г/100 см³ цукру. Вони готуються на фруктово-ягідних соках і морсах (Вишневий, Абрикосовий, Малиновий, Чорносмородиновий та ін.), на настоях i ароматних спиртах з ефiроолiйної сировини (Ванільний, Кавовий, Шоколадний). Лікер Вишневий має кисло-солодкий смак, аромат вишні i прянощів; Лимонний — золотисто-жовтий колір, м’який, солодкий смак і приємний запах лимона.

Лікери емульсiйнi — непрозорі, міцністю 18—25%, з масовою концентацiєю цукру 15—35, а загального екстракту — 15—45 г/100 см³.

Креми відрізняються невисокою мiцнiстю (20—23% об.) і високим вмістом цукрів (50—60 г/100 см³), завдяки чому мають в’язку, сиропоподiбну консистенцію. Асортимент кремів представлений такими видами: Абрикосовий, Вишневий, Полуничний, Малиновий, Горобиновий, Чорносмородиновий, Шоколадний. Кожний з них характеризується вiдповiдними кольором, смаком і ароматом. Наприклад, Шоколадний крем має темно-коричневий колір, аромат шоколадний, смак солодкий, м’який.

Наливки

Наливки містять невелику кiлькiсть спирту (18—20% об.), високу цукру (28—40 г/100 см³) i готуються переважно на спиртованих соках i морсах. Назви багатьох наливок вiдповiдають особливостям використаної фруктово-ягідної сировини: Айвова, Аличева, Вишнева, Малинова, Слив’янка, Слив’янка українська, Чорносмородинова, Полунична. Вiдомi і своєрiднi наливки: Спотикач, Спотикач український, Запіканка, Золота осінь, Прикарпатська. Запіканку готують з використанням вишневого спиртованого соку і морсу з чорносливу, ванiлiну, патоки, лимонної кислоти. Вона має темно-вишневий колір, солодкий смак, аромат томленої вишні і чорносливу. Спотикач — готується з подібної сировини, але вiдрiзняється більш вираженим ароматом димного чорносливу.

Настойки

Настойки за вмістом спирту і цукру ділять на солодкі, напiвсолодкi, напiвсолодкi слабоградуснi і гiркi.

Настойки солодкі одержують купажуванням спиртованих настоїв або ароматних спиртів з фруктово-ягідними морсами, цукровим сиропом і водою. На вiдмiну від наливок вони містять менше цукру (8—30 г/100 см³), а мiцнiсть їх коливається у межах 16—25% об. Асортимент цих виробів може бути досить широким: Абрикосова, Апельсинова, Вишнева, Ожинова, Горобинова, Яблучна, Лимонна, Ніжинська горобина, Кавовий аромат, дари осені та ін. Вишнева настойка готується на спиртованому соцi свіжої вишні, з додаванням чорничного морсу, цукрового сиропу і лимонної кислоти. Колір настойки вишнево-червоний, смак кисло-солодкий, аромат свіжих вишень.

Настойки напiвсолодкi містять 30—40% об. спирту i 9—10 г/100 см³ цукру. Прикладом може служити настойка Вишнева напівсолодка.

Настойки напiвсолодкi слабоградуснi вiдрiзняються меншим спирту (20—28% об.). Представниками цих настойок є Лісова казка, Горобинка, Горіхова.

Настойки гiркi слабоградуснi містять 25—28% об. спирту і вiдрiзняються вiдповiдною гостротою смаку: імбирна, Українська степова, Стрілецька, Польова.

Настойки гiркi (мiцнi) містять від 30 до 60% об. спирту i вiдрiзняються від горілки певним ароматом, гiркувато-пряним, або і пекучим смаком. До цих настойок відносять: Старку, Старокиївську, Українську горілку з перцем, Поліську особливу, Перцівку, Зубрівку, Звiробiй, Кминну та ін. Настойка Старка мiцнiстю 43% об. готується на настої листя певних сортів яблунь i груш, додаванням коньяку, портвейну, ваніліну, гліцерину і колеру. Українська горілка з перцем має в своєму складі ароматний спирт червоного перцю, а при її розливі у пляшки кладуть два стручки перцю.

Інші напої

Бальзами— це міцні алкогольні напої (35-45% об.), приготовлені з використанням багатокомпонентного складу пряної ефiроолiйної сировини, натуральних соків, меду, колеру, цукрових сиропів та ін. Випускають рiзнi види бальзамів: Ризький чорний, Букурiя, Полісся, Тайговий, Львівський та ін. Бальзами використовують для надання вiдповiдного аромату та смаку кавi або чаю, а також для виготовлення лікувальних напоїв при катарах верхніх дихальних шляхів та інших захворюваннях.

Аперитиви збуджують апетит, містять від 15 до 35% об. спирту i від 4 18 г/ 100 см³ цукру. До їх складу входять настої полину, імбиру, березових бруньок, квiтiв бузини, а також виноградні вина та ін. Асортимент представлений кількома назвами: Аронiя, Новина, Оригінальний, Степовий, Південний. Використовують їх у розбавленому стан.

Пунші — це тонізуючі лiкеро-горiлчанi напої, які містять 15—20% об. спирту 30—40 г/100 см³ цукру. Їх виробляють з спиртованих соків, морсів, напоїв пряно-ароматної сировини, з додаванням ефірних олій, цукру, меду, деяких вин, лiкерiв. Вiдрiзняються кисло-солодким смаком, ароматом прянощiв. Перед споживанням рекомендують розбавляти їх чаєм, мінеральною або газованою водою. Асортимент пуншів представлений такими назвами: Айвовий, Апельсиновий, Винний, Вишневий, Малиновий, Сливовий, Яблучний, Коньячний та ін.

Десертні напої містять 12—16% об. спирту i 14—30 г/100 см³ цукру. Готують їх iз спиртованих соків. Це Жовте листя (айвовий, аличевий, яблучний), Літній десерт (сливовий, яблучний, вишневий, з чорної смородини i айвовий), соку яблучного, морсу кураги i настою апельсинової кірки (Золотистий), спиртового настою мандаринової кірки (Освіжаючий).

Коктейль мiститъ 20—40% об. спирту, з масовою концентацiєю цукру 0-24 г/100 см³. Його перед вживанням розводять безалкогольними напоями, фруктовими соками, мінеральною водою з додаванням льоду. Коктейль Диско готується з лiкерiв: Кавовий, Ванільний, Старий Арбат і настойки гіркої Кубанської. Перед вживанням рекомендують змішати однакові частини коктейлю i мінеральної води, додати 2-3 частини лимону або апельсину і 2-3 грудки льоду.

Ром — це міцний алкогольний напій, який одержують зброджуванням продуктів переробки цукрової тростини (меляси та ін.), з наступною перегонкою бражки витримуванням спирту в нових дубових бочках для дозрівання. Завдяки поєднанню спиртового i маслянокислого бродіння менше накопичується сивушних масел, а утворений масляноетиловий ефір, як продукт взаємодії масляної кислоти з етиловим спиртом, зумовлює характерний ромовий аромат. В дубових бочках ромовий спирт збагачується дубильними, барвними i ароматичними речовинами. Витриманий ромовий спирт купажують з дистильованою водою, цукровим сиропом (до 2%) і колером. За сумарним вмістом кислот, ефiрiв, альдегiдiв, фурфуролу i вищих спиртів (число Люссон-Жирара, яке виражається в мг/100 г абсолютного спирту) всі сорти рому на зовнішньому ринку ділять на три типи: вищий, або високоефiрний, з числом 550—900, середній — 450—550 i нижчий, або звичайний, - з числом 350-450. Кращі сорти рому виробляють на Ямайці. Міцність рому в основному 40-45% об.

Вiскi одержують перегонкою збродженого житнього, кукурудзяного або ячмінного сусла, з наступним витримуванням спирту-сирцю в дубових обвуглених всередині бочках. Процеси дозрівання вiскi близькі до старіння рому, вони поліпшують смак, аромат i колір напою. Перед випуском вiскi доводять до мiцностi 45% об. дистильованою водою, за необхідності підфарбовують колером i фільтрують. Готовий напій має світло-коричневий колір, специфічний аромат, трохи пекучий смак. Використовують вiскi в натуральному і розбавленому виді з газованою водою.

Оцінюють ром і вiскi за 10-ти баловою шкалою, аналогічно лiкеро-горiлчаним виробам.

Джин — це гірка настойка мiцнiстю від 40 до 45%, виготовлена із морсу на ягодах ялівцю.