5.8. Чай, кава, кавові напої

Чай - один з найбільш поширених тонізуючих напоїв на земній кулі. Він має приємні смакові властивості, втамовує спрагу, сприятливо впливає на дiяльнiсть багатьох органів, нормалізує обмін речовин.

Мал. 5.1. Гілка чайного куща

Чай виготовляють з молодих верхівкових пагонів (флешей) вічнозеленої чайної рослини. Основними виробниками є Індія, Китай, Шрi Ланка, Японія, Індонезія, Грузія. Створення торгового асортименту чаю в Україні здійснює спецiалiзована фабрика в Одесі.

Мал. 5.2. Молодий пагін чайного куща (флеша)

Формування споживних властивостей чаю починається з підбору виду чайної рослини, агротехніки її вирощування, часу збирання чайного листя, віку листків флеші, якості зібраних флешей i швидкості їх доставки на переробні фабрики. Високоякісний чай одержують з ніжних i однорідних флешей, які складаються з нерозвиненої бруньки i з двох-трьох листків, а також з глушки - одно або дволисткових пагонів без бруньки. Остаточне формування чаю відбувається внаслідок бiохiмiчних перетворень, що відбуваються у чайному листі під час вiдповiдних технологічних операцій виробництва чаю.

Хiмiчний склад чаю представлений рiзноманiтними органічними i неорганічними сполуками, які зумовлюють його якість і споживну цiннiсть. Найважливішими з них є екстрактивні речовини, до яких відносять таніди або дубильні речовини цукри, кофеїн, пектин та iншi розчинні у воді компоненти. Частка їх у готовому чорному байховому чаї складає 36,2-43,1%.

Дубильні речовини, або чайний танін, вважають однією з найбільш цінних складових частин чаю. Вони зумовлюють не тільки органолептичні властивості, але i біологічну цiннiсть продукту. В залежності від ступеня окислення дубильних речовин відчувається вiдповiдна терпкість чаю, а разом з амінокислотами вони формують характерний аромат. Таніни зміцнюють стінки кровоносних капілярів, сприяють збереженню їх еластичності i проникності; проявляють певну бактеріостатичну і бактерицидну дію. Вміст таніну вищий в iндiйському і цейлонському чаї.

В чайному листі накопичується від 2 до 4% сухої маси алкалоїду кофеїну (С₈Н₁₀Н₄О₂), а також обмежена кiлькiсть теоброміну, теофіліну та інших метильованих похідних пурину. Кофеїн активізує дiяльнiсть центральної нервової системи людини, м’язових тканин, серця і нирок. Він посилює обмін речовин, кровообіг, сприяє загальному координованому підвищенню функції головного мозку, забезпечуючи стан бадьорості та розумової активності. Кофеїн не накопичується в органiзмi, що дуже важливо при надмірному споживанні чаю. Частина кофеїну чаю знаходиться у зв’язаному стані, тому він діє на організм м’якше, ніж кофеїн кави.

Аромат чаю зумовлений складною сумішшю летких речовин, яку називають чайним ефірним маслом. У чистому вигляді воно збуджуюче діє на організм. При звичайних умовах ефірне масло легко окислюється i тому перевагу надають герметичній упаковці чаю.

Барвниками чорного чаю вважають продукти ферментативного окислення катехiнiв - теафлавини, як надають настою яскравості i золотисто-жовтого тону.

Полiфенольним сполукам властива Р-вiтамiнна активність. Частка Р-активних сполук у зеленому байховому чаї досягає 20%, а в чорному байховому -10%. У готовому чаї міститься невелика кiлькiсть вiтамiнiв С, тіаміну, рибофлавіну, нікотинової i пантотенової кислот. Більше вiтамінiв у зеленому байховому чаї.

Класифiкацiя чаю

Виділяють фабричні сорти чаю, які одержують внаслідок первинної переробки чайного листа, i торговельні - продукти купажування фабричних сортів, їх фасування i пакування.

На світовий ринок надходить чай таких рiзновидiв типів: байхові чаї (чорний, зелений, жовтий і червоний); пресовані - таблеткованi (чорний i зелений), плиткові (чорний i зелений) i кирпичний (зелений); екстраговані чаї - у вигляді концентрованих рідких і сухих, швидкорозчинних (чорний i зелений). Для кожного типу характерна відповідна технологія приготування i відповiднi бiохмiчнi процеси.

Виробництво чорного байхового чаю складається з таких технологічних операцій: зав’ялювання чайних листків, скручування, ферментація, сушка, сортування.

У мiжнароднiй торгiвлi чай за родом листа має такі назви:

листовий чай: Л-1 - О.Р.; Л-2 - Р; Л-З - Р.S.

дрібний чай - Д-1 - В.О.Р.; Д-2 - В.Р; Д-3 - В.Р. S.

Імпортний чорний байховий чай за якістю ділять на п’ять груп: високий; добрий середній; середній; нижчесереднiй; низький.

Фабричні чаї повинні містити не більше 7% вологи; кофеїну залежно від сорту від 2,8 до 1,8%, таніну - від 11 до 8%.

Виробництво зеленого байхового чаю відрізняється від виготовлення чорного тим, що передбачає збереження вихідних властивостей свіжого чайного листа, його складу. Для цього використовують такі операції: пропарювання, підсушування, скручування, зелене сортування, сушку, сухе сортування.

Зелений байховий чай дає напій світло-зеленого кольору із золотистим вiдтiнком, вираженою терпкістю, з тонким ароматом, в якому поєднано запах свiжовисушеного сіна, зів’ялого суничного листя i пелюстків троянд або цитрусових. Він характеризується вищою Р- i С-вiтамiнною активністю.

Жовтий чай одержують шляхом зав’ялювання або навіть висушування сировини в тiнi чи на сонці, залежно від чого чай ділять на тіньовий i сонячний. При цій технології ферментація проходить тільки при скручуванні, але значна частина хлорофілу руйнується.

Ароматизований чай отримують витримкою з ароматичними частинами рослин свiжоприготовленого, ще теплого чаю до однієї доби з наступним виділенням ароматизаторів. Використовують також ароматизацію чаю есенціями або його сумiшi з ароматичними рослинами. На основі чаю байхового чорного І сорту (85-90%) виробляють чай Елегію з додаванням кмину -6% листя м’яти - 4%; Ідеал - материнки i Чебрецю - по 6%; Еталон - звіробою - 15%.

Торгові сорти чорного і зеленого байхових чаїв (фасованих)

Байхові чаї одержують на чаєрозважувальних фабриках шляхом купажування фабричних сортів різного походження i якості (в межах одного типу) згідно із затвердженими рецептурами. Рецептури складають спецiалiсти з дегустаційної оцінки чаю - тітестери.

Вiдповiдно до діючого стандарту за якісними показниками чай чорний байховий ділять на такі сорти: Букет, вищий, 1-й, 2-й, 3-й. Ці сорти вiдрiзняються між собою ароматом і смаком, якістю настою, тобто яскравістю, прозорістю, кольором розвареного листа, зовнiшнiм виглядом (зборкою). Важливим показником якості чаю є масова частка водорозчинних екстрактивних речовин, яка повинна складати для Букета i вищого сорту не менше 35%, 1-го - 32, 2-го - 30 i 3-го 28%.

Чай зелений байховий ділять на такі самі сорти, як i чорний байховий. М1нiмальна масова частка водорозчинних екстрактивних речовин для сортів Букет i вищий повинна складати не менше 35%, 1-го -33, 2-го -31 i 3-го - 30%.

В чаї не допускається пліснява, затхлість, кислуватість, а також жовтий чайний порох, сторонні запахи, присмаки i домішки.

Пакування, маркування і зберігання чаю

Чай чорний i зелений байховий фасують у м’яку або напівжорстку упаковку масою нетто 25, 50, 75, 100, 125, 150, 200 i 250 г, в пакетики для разового заварювання масою нетто 2, 2,5 i З г, а також у художньо оформлені металеві, скляні, дерев’яні та iншi чайниці i коробки масою нетто від 0,05 до 1,5 кг.

Пачки, коробки і чайниці з чаєм упаковують у ящики, які застеляють папером, або в них вкладають пакети-вкладишi для кращого збереження чаю.

Ящики з чаєм слід зберігати в сухих, чистих, добре провітрюваних приміщеннях, незаражених шкідниками, на дерев’яних стелажах з відстанню 10-15 см від підлоги i не менше 50 см від стін. В них допускається відносна вологість повітря не вище 70%. Не можна зберігати в одному примiщеннi з чаєм продукти i товари, які швидко псуються i мають сильний запах. В цих умовах строки зберігання фасованого байхового чаю грузинського, азербайджанського, краснодарського i купажованого з імпортним складають 12 мiс., фасованого імпортного чаю чорного байхового - 18 мiс., чаю чорного байхового при пакуванні його в ящики з мiшками-вкладишами з полiетилен-терефталатної плівки - 2 роки.

Кава натуральна

Кава являє собою насіння (зерна) плодів вічнозеленого кавового дерева, багатого алкалоїдом кофеїном, ароматичними речовинами i хлорогеновою кислотою.

Кавове дерево налічує до 30 видів, з яких тільки три культивують у промислових масштабах: аравійська (арабiка), робуста i лiберiйська. В насадженнях окремих країн переважають вiдповiднi сорти. Наприклад, в Колумбії 2/3 насаджень займають покращені види арабiки, в Еквадорі - 50% робусти, в Індонезії - 90% робусти.

Плід кавового дерева зовнiшнiм виглядом нагадує крупноплідну вишню. В його соковитій i нiжнiй м’якоті буває переважно два зерна (рідше одне), вкритих роговою i сріблястою оболонками. У зібраних плодів кавового дерева видаляють м’якоть, а зерна промивають, висушують, очищують від рогової та сріблястої оболонок, полірують, сортують за розмірами i упаковують у мішки.

Хiмiчний склад сирої кави. У складі сухих речовин кави 32-36% припадає на екстрактивні речовини, 0,7-2,5% - на кофеїн, 3,5-7,7% - дубильні речовини, 9-19,2% - білки, 9,4-18% - жири, 4,2-11,8% - сахарозу, 5,5-10,9% - хлорогенову кислоту.

Завдяки кофеїну кава сприятливо діє на організм людини, тобто підвищує її загальний тонус i працездатність. Основна частка кофеїну в сирих зернах ходиться в зв’язаному стані у вигляді кофеїн-хлорогеновокислого калію. Більше кофеїну (до 2,5%) містить низькосортний африканський вид робуста.

Дубильні речовини зумовлюють гiркiсть кавового напою. Кава сорту робуста містить на 2,3% більше фенольних сполук, ніж арабiка i тому має більш гіркий смак. Основою дубильних речовин є хлорогенова кислота, яка зумовлює своєрідний слабо кислий i злегка терпкий смак. Під час зберігання кiлькiсть поліфенольних сполук помітно знижується, що призводить до часткового пом’якшення гiркостi i терпкості кави робуста. Серед мінерального складу переважає калій (30-50%).

Якість кави визначають за зовнішнім виглядом зерен (колір i форма), виглядом на розрiзi (з віком зерна стають хрусткими i важко розрізуються), масою i кiлькiстю зерен в 1 дм³ запахом кавових зерен, вмістом недоброякісних зерен, органічних i мінеральних домішок; смаком i ароматом смаженої кави.

Найчастіше зустрічаються такі вади кави: чорні зерна, зерна недорозвинуті, вишневого кольору, в оболонці, подрiбненi, кислi, пошкоджені шкідниками, заплiснявiлi.

Формування споживних властивостей i асортименту смаженої кави. Сирі зерна не мають приємного смаку i аромату, у них дуже в’яжучий смак, вони важко подрібнюються. Щоб усунути зазначені недоліки, зерна кави обсмажують при температурі 160-220° С до рiвномiрного коричневого забарвлення i появи сильного кавового аромату. При обсмажуванні кавові зерна збільшуються в об’ємі на 30-40% i втрачають масу на 13-21% внаслідок виділення води i деяких перетворень складових частин.

В процесі обсмажування помітно знижується частка розчинних речовин (з 29,5 до 23,5%) перш за все за рахунок цукрів, які карамелiзуються i утворюють меланоїдини з амінокислотами. Хлорогенова i кавова кислоти разом з тригонеллiном, продуктами карамелiзацiї цукрів i дубильними речовинами зумовлюють гiркiсть i характерний смак напою.

Продукти взаємодії при термiчнiй обробці формують характерний аромат кави. В складі ароматичних речовин з 400 сполук найбільшу частку займають оцтова кислота, фурфуроловий спирт, анетол, піридин, леткі кислоти, пiразиновi основи, ацетон, феноли, 5-метилфурфурол, фурфурол, ацетальдегід, метилетилацетальдегiд, метилмеркаптан, фурфурол-меркаптан, метиловий спирт, мальтол i ацетилфуран.

Вміст ароматичних речовин у смаженій кавi коливається від 0,055 до 1,5% залежить від якості сировини, умов обсмажування, особливостей пакування та умов зберігання. Ароматичні речовини смаженої кави легко видаляються i окислюються, тому сиру каву обсмажують в основному перед направленням в торговельну мережу.

У продаж може надходити кава в зернах сира i смажена. Кава смажена реалізується також молотою i молотою з додаванням не більше 20% цикорію. Залежно від виду використаної сировини натуральну смажену каву в зернах та молоту без цикорію з цикорієм випускають вищого i першого сортів.

Каву смажену вищого сорту в зернах виготовляють з натуральних кавових зерен вищого сорту одного iз сортів: Iндiйський Плантейшн, Колумбійський Арабiка, Мексиканський Прiма-Вошд, Нікарагуанський Арабiка, Перуанський Арабiка-Лавадо та інших рiвноцiнних їм. для кави молотої вищого сорту використовують суміш цих сортів.

Каву смажену вищого сорту молоту з додаванням цикорію виробляють з кавових зерен вищого (60%) i першого сорту (до 20%) та цикорію - не більше 20%. Вона вiдрiзняється присмаком i запахом цикорію.

Каву смажену першого сорту в зернах молоту виготовляють iз таких сортів: Бразильський Сантос, В’єтнамський Арабiка, Ефіопський Джима, Iндiйський Арабiка Черрi, Індійський Робуста Черрi та інших, рiвноцiнних їм. Від кави вищого сорту вони вiдрiзняються слабко вираженим ароматом.

Вологість кави при випуску не повинна перевищувати 4%, а протягом гарантійного строку зберігання - 7%. Масова частка екстрактивних речовин повинна складати для кави в зернах i молотої 20-30%, а молотої з додаванням цикорію 30-40% (у перерахунку на суху речовину). Мiнiмальна масова частка кофеїну передбачена вiдповiдно 0,7 i 0,6%, гранична частка загальної золи 5 i 5,5%, а золи, нерозчинної в 10%-нiй соляній кислоті - 0,1 і 0,3%.

Упаковують каву в паперові коробки, пакети, в тару з комбінованих матерiалiв, жерстяні банки масою від 50 до 250 г. Кращою для кави вважається газонепроникна герметична упаковка під вакуумом i в атмосфері інертного газу. Коробки, пакети і банки з кавою складають у сухі, чисті ящики мiсткiстю 25 кг.

Зберігати каву слід у добре вентильованих складах при вiдноснiй вологості повітря не вище 75%. При цьому слід дотримуватись товарного сусідства, особливо щодо продуктів з характерним ароматом. В цих умовах кава в зерні смажена, упакована в паперові пачки i чотирилистковi мішки, складені в ящики або тканинні мішки, може зберігатись до 3 м-цiв, а в пачках iз картону марки А або хромерзацу iз внутрiшнiм полімерним покриттям з термозварюючих матерiалiв i в пакетах з комбінованих термозварюючих полімерних матерiалiв -6 м-цiв. В такій же упаковці кава молота (крім кави «по-турецьки») може зберігатись 5 м-цiв, а в чотирилисткових паперових мішках, вкладених у тканинні мішки, i в пакетах з плівкових матерiалiв, подвійних паперових пакетах в комбінованих банках - 3 м-цi. Кава «по-турецьки» може зберігатись у металевих банках з вакуумом 2 мiсяцi.

Кава розчинна

Кава розчинна являє собою висушений екстракт смаженої кави. За смаком i ароматом вона трохи поступається приготовленому напою з доброякісної кави смаженої в зернах або меленої, але має підвищену тонізуючу дію. У складі кави розчинної міститься, %: вологи - 4; кофеїну - не менше 2,8; тригонелiну -4,5; цукрів - 12; декстрину -5,8; золи - 10.

Процес виробництва кави складається з таких операцій: обсмажування очищених зерен кави при поступовому пiдвищеннi температури від 100 до 220° С з зволоженням зерен до 6-7% в кiнцi обсмажування, подрібнення зерен на крупинки-гранули розміром 1,5-2 мм, водна екстракція гранульованої кави з підвищенням температури від 70 до 180º С i тиску до 15 атм. протягом 3-4 год. до вмісту у розчині 28-30% сухих речовин; фільтрування екстракту для виділення смол i нерозчинних частин та його охолодження до 15-17° С; сушіння екстракту розпилюванням у камерах при температурі до 270º С, заповнених інертним газом; охолодження при температурі 20º С вiдноснiй вологості повітря 40%.

Готовий продукт випускають у вигляді дрібнозернистого порошку коричневого кольору, iз властивими натуральній кавi смаком i ароматом. Вологість розчинної кави обмежена до 4 %, а за час гарантійного строку зберігання - до 6%, розчинність у воді має бути повною в гарячій воді за 30 с, а при 200 - за 3 хв. Об’ємна маса розчинної кави складає 200-240 г/л.

Випускають каву фасованою у банки iз білої жерсті i полiмернi масою 50- 200 г, в пакети з лакової алюмiнiєвої фольги, ламінованої поліетиленом, масою від 2,5 до 100 г.

Кавові напої

Кавові напої - порошкоподiбнi сумiшi з хлібних злаків (ячменю, вівса, пшениці, жита), цикорію, жолудів, каштанів, букових горiхiв, плодів шипшини, ядер кісточкових плодів, какаовелли та ін. За смаком вони нагадують каву, завдяки накопиченню ароматичних i смакових речовин в процесі обсмажування. При обсмажуванні цикорію утворюється ефірна олія - цикореаль (0,08-0,1%) до складу якої входять оцтова i валеріанова кислоти, акролеїн, фурфурол, фурфуроловий спирт, феноли, ацетон та iншi сполуки. Продукти карамелiзацiї цукрів i глiкозид iнтибiн надають смаженому цикорію гiркiсть, яка нагадує гiркiсть смажених кавових зерен. Ячмінь містить велику кiлькiсть екстрактивних речовин, а жолуді - дубильних (до 11%), які зумовлюють терпкість напоїв.

Сировину сортують, просіюють, очищують від сторонніх домішок i обсмажують при температурі 180-230º С протягом 25-60 хв., далі охолоджують до 35-50º С, розмелюють, просіюють i очищують від металодомiшок. Вiдповiдно до рецептури змішують складові компоненти i фасують у коробки або пачки масою нетто до 300 г.

Залежно від рецептури можна виділити три типи кавових напоїв: які містять натуральну каву (Наша марка, Народний, дружба, Новина), містять цикорій, без додавання натуральної кави (Ячмінний, Здоров’я, Дитячий, Кубань, Осiннiй), без натуральної кави i цикорію (Жолудевий, Золотий колос). Останні повинні містити не менше 20% екстрактивних речовин, а решта - 35%.

Всі кавові напої являють собою порошок-крупку темно-коричневого кольору, з смаком i запахом, властивим нормально обсмаженим продуктам, без сторонніх присмакiв i запахів. Вологість кавових напоїв при випуску обмежена до 5%, а при зберiганнi - 7%, зольність - до 5,5%.

Розчинні кавові напої готують iз обсмаженої рослинної сировини. Екстракти виділяють з вмістом сухих речовин до 24%. Це пояснюється високим вмістом крохмалю в екстрактах iз сумішей, що містять ячмінь, i збільшенням в’язкості розчину. Залежно вiд складу сировини виробляють розчинні кавові напої Ранок, Львівський, Люкс, Лiтнiй, Марія, Бадьорість та ін. Розчинні напої фасують у банки з білої жерсті масою нетто 100 г. Маркування включає дату виготовлення, термін зберігання (6 м-цiв), спосіб приготування, умови зберігання, складники, вміст бiлкiв, вуглеводів i енергетичну цiннiсть.