logo search
методичні вказівки самостійна робота ТХ

6.Страви і гарніри з круп, бобових і макаронних виробів

Зміст.

Методичні вказівки із самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Методичні рекомендації.

Лекція.

II. Навчальна мета. .

Самостійне вивчення тем: Асортимент круп, бобових і макаронних виробів, що виробляється та споживається у регіоні.

Вимоги до якості, терміни реалізації страв і гарнірів з бобових, макаронних виробів.

Студент повинен: знати: матеріал по змінам крупів, зерноборошняних продуктів, бобових.

уміти: проаналізувати причини змін круп, бобових, макаронних виробів.

III. Завдання для самопідготовки.

Вивчити рекомендовану літературу, звернути увагу на такі питання:

Зміни білків круп.

Зміни білків зерноборошняних продуктів.

Зміни білків бобових.

IV. Результати самостійної позааудиторної діяльності, питання для самоконтролю.

Зміни білків круп при варінні.

Зміни білків борошна при кулінарній обробці.

V. Контроль засвоєння теми.

Захист самостійної роботи.

VI. Рекомендована література:

Основна:

[1] М.І.Ковальов, Л.К.Сальникова "Технологія приготування їжі" М.:Економіка,1998р

Додаткова:

[2] В.Т.Баранов. Технологія виробництва продукції харчування.

[3] Г.І.Шумило "Технологія приготування їжі" Ужгород.1999р.

Методичні рекомендації

Література:

[1] М.І.Ковальов,Л.К.Сальникова "Технологія приготування їжі" М.:Економіка,1998р

Лекція.

Для приготування кулінарної продукції використовують крупи: рисову, гречану, перлову (ячмінну), манну, вівсяну, пшеничну, у тому числі пшеничну дроблену, пшоно шліфоване, ку­курудзяну, круп'яні концентрати.

З зернобобових для виробництва крупи використовують горох, одержуючи в результаті переробки горох лущений.

Макаронні вироби виробляють із пшениці спеціального помелу.

Зерно злакових культур складається з оболонок, ендоспермів і зародка. Клітини, з яких побудовані ці частини зерен, за своєю структурою і хімічним складом дуже різні. Оболонки являють собою ряд шарів клітин, що містять багато клітковини, пентозанів і гемицеллюлоз, не засвоюваних організмом людини.

Якість крупи визначають за органолептичними ознаками (колір, смак, запах), вологості, наявності сторонніх домішок, вмісту дробленої крупи - показникам, нормованим відповідними стандартами.

Крупи різних видів мають різні технологічні властивості: водопоглинальну здатність, тривалість варіння, об'ємний привар. Зварена крупа повинна мати специфічний для даного виду продукту колір, смак, аромат і структуру (розсипчаста, грузла, рідка).

За своєму хімічному складі крупи відносяться до крохмалистих культур. До складу круп різних видів входять у різних співвідношеннях вода (12-15%), білки (7,6-13%), жири (1-2,5%), вуглеводи (65-76%), зола (0,5-1,8%), клітковина (0,2-1,8%),

Зернопродукти порівняно з продуктами тваринного походження відрізняються зниженим вмістом у білку незамінних амінокислот, особливо Лізина і триптофану. Ліпідний склад круп характеризується значним вмістом ненасичених жирних кислот, що мають для організму високу біологічну цінність. Так, вміст ненасичених жирних кислот у крупах від загальної кількості жирних кислот складає: у вівсяній крупі - 85-90%, пшоні - 89, рисі - 74, гречаній крупі - близько 80%.

У швидкорозварюваній ядриці (підданій гідротермічній обробці) у вільних і зв'язаних ліпідах загальна кількість насичених кислот трохи зменшується, а ненасичених збільшується.

З вітамінів у крупах містяться в основному тіамін (B1), рибофлавін (В2) і нікотинова кислота (РР).

З бобових для виробництва кулінарної продукції використовують горох лущений, колотий лущений, а також дрібну дроблену крупку із лущеного гороху типу манної та необроблені насіння бобових культур (боби, квасоля, сочевиця, пут).

Асортимент макаронних виробів, що використовуються для приго­тування страв, дуже різноманітний: трубчасті, ниткоподібні (вермі­шель), стрічкоподібні (локшина) і фігурні. Фігурні вироби випуска­ються будь-якої форми і розмірів: черепашки, гребінці, бантики, супові засипки. Викликають інтерес нетрадиційні види макаронних виробів. До них належать:

• сирі, несушені вироби вологістю не більше 30% і кислотністю не більше 6 град. Термін зберігання таких виробів при температурі 4 °С — до 4 діб;

• швидкорозварювані вироби й вироби, що не потребують варіння. Варіння не більше 3...5 хв або витримування протягом 3...5 хв у во­ді температурою не менше 80...85 °С';

Крупи повинні відповідати вимогам діючих ДСТУ за основними по­казниками якості: колір, запах, смак, вологість (%, не більше), вміст доброякісного ядра (%, не менше); вміст необлущених зерен (%, не більше); вміст бур'янистої домішки (%, не більше); вміст мучеля (%, не більше); вміст домішки на Т; кг крупи (мг, не більше).

Готуючи крупи до використання, важливо знати склад можливих домішок, що видаляють у проносі перебирання, просівання, промиван­ня. Це бур'яниста домішка (мінеральна, органічна, бур'янисте насіння, зіпсовані ядра), необлущені зерна, розколоті ядра, мучелі; для рисової крупи — пожовклі і клейкі ядра.

Бобові (квасоля, горох), що надходять на підприємства ресторанно­го господарства, не повинні містити такої мінеральної домішки, як галька, шлаки, руда, не допускається зараженість шкідниками хлібних запасів, вміст зернової домішки — не більше 0,2%. До зернової домішки належать биті й поїдені шкідниками, пророслі, запліснявілі, недо­розвинені, роздавлені зерна.

• Крупи, бобові й макаронні вироби повинні відповідати гігієнічним вимогам до якості й безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів.

В зерноборошняних продуктах білки присутні у вигляді алейрованих зерен і знаходяться в становищі обезвожених гелів. Присутні альбуміни, проламіни, глютеміни. В квасолі, сої міститься білок, який має антиферментні властивості. В борошні кількість білків досягає 17%.

Питання для самоконтролю:

  1. Які види каш промиваються?

  2. Які види каш перед відварюванням дозволяється просмажувати?

  3. Назвати асортимент круп для дієтичного харчування.

Тема №7.