5.2. Світовий ринок алкогольних напоїв

В 1994—1997 рр. щорічний обсяг світової роздрібної реалiзацiї алкогольних напоїв складав близько 7,8—7,9 млрд. л, а їх вартість визначалась приблизно у 82 млрд. дол. Згідно прогнозу, сватова роздрібна реалiзацiя алкогольних напоїв у 1997—2001 рр. може зрости, за об’ємом на 5,9%, а за вартістю — на 6,7%. За об’ємом роздрібної реалiзацiї у 1997 р. на першому мiсцi фірма Jim Beam Brands Worldwide Inc.— 55,3 млн. ящ. по 9 л вiскi Бурбон Aquardiente, на другому ВАО “Союзплодоiмпорт” — 55 млн. ящ. по 9 л горілки Столична. В числі провідних фірм сумарної реалiзацiї міцних алкогольних напоїв виділяють: UDV (Diageo 19,5%), The Seagram Co Ltd (8,7%), Allied Domecq (7,5%), ВАС “Союзплодоiмпорт” (7,2%), Реrnod Ricard (4,2%). Серед 100 марок міцних алкогольних напоїв у 1997 р. првідне місце займало вiскi (34,3%), з них: шотландське — 60,5%, Бурбон — 12,8%, канадське — 10,1%, японське — 8,3%. Частка білих спиртних напоїв складала 30,5%, з них: горілка — 60,0%, джин — 16,4%, ром — 15,9%.

Спецiальнi алкогольні напої (23,4%) представлені брендi (46,3%), коньяком (34,1%) та іншими видами бренді (12,2%).

Якість лiкеро-горiлчаних виробів

Кожний вид лiкеро-горiлчаних виробів повинен мати відповідний колір, смак і аромат, а також певні хiмiчнi показники.

Органолептичну оцінку лiкеро-горiлчаних виробів здійснюють за 10-баловою системою, у вiдповiдностi з якою вищий бал для смаку — 4, для запаху — 4, кольору — 2. Мiнiмальна кiлькiсть балів складає: для бальзамів —9,2; для лiкерiв, кремів, наливок, пуншів, настойок солодких, напівсолодких і гірких, десертних напоїв і аперитивів — 9,2; для настойок гірких слабо-градусних — 8,8 бала.

З фiзико-хiмiчних показників нормується мiцнiсть, масова концентрація загального екстракту, цукру i кислот у перерахунку на лимонну.

Пакування, маркування і зберігання горілки і лікеро-горілчаних виробів

Горілку i лiкеро-горiлчанi вироби розливають переважно у пляшки із знебарвленого, напiвбiлого, а часом i зеленого скла мiсткiстю 0,25; 0,5; 0,75 л, а горілку — i в 1 л. Стандартом передбачені також пляшки іншої мiсткостi, деякі види керамічного i фарфорового посуду.

Для закупорювання використовують пробки коркові, полiетиленовi, пластмасові і алюмiнiєві ковпачки з внутрішньою прокладкою з пластмаси або картону, покритого целофаном. На алюмiнiєвих ковпачках скорочено вказують назву заводу-виробника.

На пляшку з напоєм наклеюють етикетку, на якій наведено iнформацiю про назву підприємства, назву виробів, мiцнiсть в об. %, вміст цукру в %, місткість пляшки в л, номер стандарту на продукцію, на зворотньому боці етикетки дату розливу i номер бригади, що здійснювала його.

Закупорені пляшки укладають у багатооборотні дощані, полiмернi ящики, ящики з гофрованого картону. Всередину кожного ящика з гофрованого картону вкладають пакувальний лист з позначенням назви виробів, кiлькостi пляшок і їх мiсткостi, дати пакування i прізвища або номера укладача.

Зберігати лiкеро-горiлчанi вироби слід у приміщеннях з температурою від 10 до 20°С i вiдповiдною вологістю повітря не вище 85 %. Забарвлені вироби небажано тримати під прямими сонячними променями.

В цих умовах строки зберігання складають: горілки — 12 м-цiв; горілки особливої — 6 м-цiв; лiкерiв міцних і кремів — 8 м-цiв; лiкерiв десертних, наливок i пуншів — 6 м-цiв; настойок гірких, гірких слабоградусних i бальзамів - 6 м-цiв; настойок солодких, напівсолодких, напівсолодких слабоградусних, коктейлю i аперитивів — 3 м-цi; напоїв десертних — 2 мiсяцi.