Технологічний процес виробництва кефіру
Кефір є одним з найстарших кисломолочних продуктів. Місцем його походження вважається Кавказ. Сировиною є козяче, овече або коров'яче молоко.
Кефір повинен бути в’язким і гомогенним і мати блискучу поверхню. На смак він повинен бути свіжим і кислим, з легким дріжджовим присмаком. Значення рН продукту звичайно складає 4,3-4,4.
Для виробництва кефіру використовується спеціальна закваска, названа кефірними грибками. Кефірні грибки містять білки, полісахариди і суміш різних типів мікроорганізмів, таких як дріжджі і бактерії, що виробляють молочну кислоту. Дріжджі складають приблизно 5-10% від усієї мікрофлори.
Кефірні грибки мають жовтуватий колір і розмір квіточки кольорової капусти приблизно від 15 до 20 мм у діаметрі. Грибки мають неправильну форму. Вони нерозчинні у воді й у більшості розчинників. При зануренні в молоко грибки розбухають і стають білими. Під час процесу сквашування молочнокислі бактерії виробляють молочну кислоту, у той час як ферментуючі лактозу клітки дріжджів виробляють спирт і двоокис вуглецю. Метаболізм у дріжджів супроводжується деяким розщепленням білка, у результаті чого кефір одержує особливий дріжджовий присмак. Зміст молочної кислоти, спирту і двоокису вуглецю контролюється під час виробництва за допомогою зміни температури сквашування.
Відібране молоко реалізують по жиру. Підготовлене молоко очищують на сепараторах-молокоочисниках (Г9-ОМА-3м). Виготовляючи кефір резервуарним способом, молоко гомогенізують під тиском 175 атм, на гомогенізаторах (А-ОГМ-2,5). Перед гомогенізацію молоко підігрівають до 45-55оС. Молоко при резервуарному способі виготовлення кефіру охолоджують до 20-25оС і негайно заквашують виробничою кефірною закваскою, якої вносять 5-10%, в ємність для сквашування. Закваску вносять одночасно з молоком або перед подаванням молока в танк чи ванну. Заповнюють танк при включеній мішалці. Перемішування закінчують через 15хв після заповнення ємності. Перемішавши молоко із закваскою, суміш залишають у ємності в стані спокою для сквашування , що триває 8-12 годин. Молоко сквашують при t 20-22 0С до утворення досить щільного згустку кислотністю 85-100 0Т. В’язкість згустку визначають за часом стікання кефіру при 20 0С з піпетки місткістю 100мл, яка має вихідний отвором діаметром 5мм, або спеціальним прикладом ВКН. Стікання наприкінці сквашування повинно не менше 20 с.
Коли сквашування закінчується, кефір перемішують і охолоджують до температури визрівання 14-16 0С. У двостінних танках чи ваннах кефір охолоджують, впускаючи в між стінний простір льодяну воду (1-2 0С). За 30-60хв після подавання води в між стінний простір ємності включають мішалку на 15-40хв залежно від густини згустку і конструкції мішалки. Коли згусток досягне однорідної консистенції, перемішування припиняють за 30-40хв. Потім періодично повторюють через 40-60хв, включаючи мішалку на 5-15хв. Перемішаний і охолоджений до t 14-16 0С кефір залишають у стані спокою для визрівання на 24 години з моменту сквашування молока, включивши подавання води в між стінний простір ємності. Перемішування повинно здійснюватись до тих пір поки згусток не набуде однорідної консистенції. Після визрівання кефір ще раз перемішують протягом 2-5хв. й розливають у пляшки ПЕТ або поліетиленові пакети 0,5 л на автоматі марки ТФ-РПП та відправляють в холодильну камеру. Після розливу кефір зберігають 24г. при t не більше 8 0С.
- Практична робота №1
- Кисломолочні продукти
- Характеристика кисломолочних продуктів
- Способи виробництва кисломолочних продуктів
- Термостатний спосіб виробництва кисломолочних продуктів. Технологічна схема процесу
- Резервуарний спосіб виробництва кисломолочних продуктів. Технологічна схема процесу
- Технологічний процес виробництва сметани
- Таблиця 1
- Технологічний процес виробництва йогурту
- Технологічний процес виробництва кефіру
- Характеристика джерел утворення забруднень. Аналіз ступеня небезпеки для довкілля
- Функціональні напої
- Сік яблучний
- Яблучно-чорничний сік
- Томатний сік з м'якоттю і сіллю
- Функціональні жири
- Виробництво маргарину
- Характеристика джерел утворення забруднень. Аналіз ступеня небезпеки для довкілля
- Технологічна схема очищення стічних вод
- Законодавча база
- Висновки
- Список використаної літератури