1. Цілеспрямовані системи:

а) закриті, тобто обмінюються матерією, енергією та інформацією зі своїм оточуючим середовищем;

б) можуть зберігати високий рівень організованості та розвиватися в бік збільшення порядку та складності;

в) це системи, елементами котрих є поняття, зв'язані між собою відношеннями;

г) це системи, в яких людина ставить цілі не лише перед технічними системами, але й перед людьми, що входять до таких систем в якості елементів;

д) такі системи, в яких основою формування організації є чинники доцільності і визначення цілей;

е) це системи, спроможні до вибору своєї поведінки в залежності від внутрішньо властивої їм (іманентної) цілі;

є) це системи, головною відмінністю яких від казуальних є відсутність інформаційних взаємодій;

ж) з часом досягають положення рівноваги, в якому не взаємодіють із зовнішнім середовищем;

з) зберігає свій склад незмінним, незважаючи на неперервну взаємодію з зовнішнім середовищем.

2. Складність:

а) не має чіткого формального визначення;

б) має декілька формальних визначень, залежно від аспекту розгляду;

в) може бути висловлена за допомогою одного універсального показника;

г) не може ототожнюватися з поняттям «важкість»;

д) полягає в тому, що складна проблема, зазвичай, має велику кількість розв'язань, і ці розв'язання мають багато призначень;

е) проблема викликана їх сильною структурованістю, багатобічністю мети їх розв'язання;

є) є взаємодією та взаємною залежністю, причому взаємні залежності складових системи є симетричними зі змінною інтенсивністю;

ж) виявляється також в динамічній поведінці системи, тому що глибинна природа фізичних процесів принципово стохастична;

з) ґрунтується на понятті функції, що може бути обчислена, та еквівалентного алгоритму, що може бути реалізований машиною Тьюринга;

і) виявляється у стійкості агрегованих характеристик складних явищ та процесів, що служить основою для прогнозування, без чого неможливо планувати, управляти та проектувати.