Історія розвитку підприємницької ідеї

До ідеї виробництва морозива директор фірми «ПолФорум» пан Філатов ішов кілька років, перепробувавши різноманітні види діяльності. Згодом ідея трансформувалася в бажання виробляти незвичні для вітчизняного ринку продукти.

Для початку купили старе радянське устаткування і запустили малий цех потужністю 300 - 400 кг морозива на добу. На придбанні виробничих агрегатів заощаджували, як могли. Наприклад, за кожний бак для змішування компонентів вітчизняні виробники просили понад 10 тис. доларів. Таких баків потрібно було сім. Тому вирішено було зварити їх самотужки, роздобувши креслення і нержавіючу сталь. Величезні морозильні камери для збереження продукції теж конструювали самі.

Потім підприємець Філатов підшукав партнера в Польщі, і було створено українсько-польське СП «ПолФорум». Свій перший внесок - 270 тис. доларів - поляки зробили італійським устаткуванням: купили фасувальну лінію продуктивністю 13 тис. порцій за годину. Але і після цього директор продовжував поєднувати у виробництві вітчизняні й імпортні вузли. У підсумку, за його оцінкою, наявні потужності обійшлися «ПолФоруму» у кілька разів дешевше, ніж могли б.

Відмінна ознака виробництва - фасування морозива в конусоподібні вафельні стаканчики (корнети). Ця форма поки не одержала належного поширення в Україні, хоча у світі користується великою популярністю. Причина непопулярності в нашій країні криється не стільки в звичці, скільки у високій ціні самих «конусів», що ввозяться із-за кордону з митом 31%. Звичайні ж стаканчики виробляють в Україні. Крім того, майже ніхто в Україні не має обладнання для розфасовки морозива в корнети. Дотепер «ПолФорум» імпортував запаковані у фольгу хрусткі «конуси» із Німеччини, що в результаті негативно позначалося на рентабельності підприємства. Тому тепер фірма придбала машини для випічки корнетів потужністю 10 тис. штук за годину, які планує в найближчий час впровадити у процес виробництва.