Новий день - нове натхнення

Початок нового дня був для голови правління плідним. Зібравши планове засідання правління, до складу якого входили головний бухгалтер, керівник планово-економічного відділу, перший заступник голови правління та представник трудового колективу, він почув безліч думок та можливих рішень. Головний бухгалтер та керівник планово-економічного відділу наголошували на тому, що причинами збитковості підприємства є:

• низька завантаженість виробничих потужностей (використання виробничих потужностей становить 13%);

• скорочення ринків збуту;

• зменшення попиту на щебінь;

• висока питома вага бартерних операцій (близько 90%);

• відсутність коштів на модернізацію виробництва;

• значні залишки готової продукції на складах (на 01.01.03 р. залишок щебеню становив 67 тис. м3, що дорівнює обсягу річного випуску продукції);

• значний розмір дебіторської заборгованості, що виник переважно через невчасні розрахунки цукрових заводів за отриману продукцію.

З іншого боку, перший заступник голови правління говорив про:

• відсутність збутової політики на підприємстві;

• недостатність обігових коштів;

• неналагоджену систему управління як дебіторською, так і кредиторською заборгованістю;

• відсутність управління оборотними активами та грошовими потоками підприємства.

Члени правління наголошували на тому, що 2002 року було вжито низку заходів для виправлення ситуації, зокрема:

• з метою зниження собівартості продукції запроваджено нові методи подрібнення гірських порід (механічні НРВ);

• збільшено випуск кам'яного відсіву для потреб теплоізоляційної продукції;

• змінено технологічні режими для забезпечення додаткового випуску продукції для цукрових заводів;

• частково погашено заборгованість до бюджету: заліками на суму 389,6 тис. грн, готівкою 27,8 тис. грн, із розрахункового рахунку 43,7 тис. грн;

• розроблено графік погашення дебіторської заборгованості.

Пропозиції щодо покращення роботи підприємства були різноманітними: одні члени правління наголошували на необхідності проведення фінансової санації підприємства з одночасним використанням наступальної стратегії, тобто активного використання наявного потенціалу, розширення діяльності та ринків збуту продукції; інші говорили про необхідність залучення додаткового капіталу, тобто інвестицій, стверджуючи, що організаційна форма підприємства - відкрите акціонерне товариство - існує саме для залучення інвестицій. Звучали думки щодо конкретного інвестиційного проекту, який передбачав би побудову шахтних, обертових печей для випалювання високоякісного вапна, а також лінії з його подрібнення, що забезпечило б унікальність виробництву та збільшило надходження «живих» коштів на підприємство. Керівник висловив і свої пропозиції:

- збільшення розміру статутного фонду, який становить 30 000 грн. при залишковій вартості основних виробничих фондів 8 197 700 грн., це дає можливість мобілізувати фінансові ресурси для виконання санаційних заходів; збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами. Такі заходи забезпечать підвищення кредитоспроможності та фінансової стійкості підприємства, акумуляцію фінансового капіталу з перспективною метою придбання корпоративних прав інших підприємств, зокрема, метою посилення впливу на них;

• використання стратегії делегування, тобто зміна структури підприємства відповідно до потреб для отримання додаткових фінансових ресурсів, участі кредиторів у санації підприємства;

• формування сильної команди збутовиків;

• налагодження маркетингової діяльності;

• створення системи фінансового аналізу і контролю діяльності AT.

Голова правління знав і розумів, що низка проблем, про які він почув на засіданні, - це лише частина величезного «кар'єру». Актуальним для нього залишалося питання: «хто буде новим власником 30-відсоткового пакета акцій?» Якщо ним стане активна особа, яка прагне до розвитку товариства, то навіть ці проблеми можна поволі вирішити. Він сподівався, що новий власник великого пакета акцій внесе нові стратегічні пропозиції.

Наприкінці засідання голова правління зобов'язав керівника планово-економічного відділу представити фінансовий аналіз діяльності товариства за останній рік та зробити свої висновки щодо діяльності ВАТ.

Епілог

Керівник відкрив газету, що лежала на столі, зупинив погляд на статті «Кар'єр шукає вихід з «кар'єру» проблем» і вголос прочитав фразу: «Акціонери сподіваються, що новообране правління врахує позитивні напрацювання і проаналізує помилки, щоб уникнути їх у майбутньому». У цю хвилину він пригадав старовинну китайську приказку: «Ти можеш стати розумнішим трьома шляхами:

- шляхом досвіду - це найгіркіший шлях;

- шляхом імітації - це найлегший шлях;

- шляхом міркування - це найшляхетніший шлях».

Питання до ситуації:

1. Які висновки можна зробити на підставі проведеного фінансового аналізу діяльності ВАТ?

2. Які причини збитковості підприємства? Як можна оцінити думки працівників та голови правління щодо шляхів виходу підприємства з кризової ситуації?

3. Якими, на Вашу думку, можуть бути перспективні стратегії розвитку ВАТ?