Досвід - «дитя» помилок

Критично оцінюючи власну діяльність та роботу правління ВАТ, колишній керівник визнав, що помилок припустилися всі. Вони, на жаль, є результатом відсутності досвіду роботи у ринкових умовах, коли не те що виробничу програму, а будь-яку мінімальну операцію доводиться прораховувати «від» і «до», роблячи чимало похибок і зазнаючи непередбачених витрат.

Збори, що тривали кілька годин, закінчилися обранням нового голови правління.

Новообраний голова правління поволі попрямував до свого знайомого кабінету, де протягом кількох років він працював на посаді заступника голови правління ВАТ. Він розумів, що повинен спрямувати підприємство в необхідне русло, тому що далі працювати збитково просто неможливо. «Зменшення обсягів продажу, зменшення власного капіталу ВАТ (обумовленого «непокритим збитком») свідчать про необхідність змін у діяльності ВАТ. Ми використовуємо лише 13 % потужностей, - подумки повторював він. - Оздоровлення діяльності ВАТ передусім вимагає збільшення обсягів продажу з відповідним і послідовним нарощенням потужностей, покращення системи збуту за чіткого регулювання запасів. Для підвищення обсягів продажу необхідно здійснювати постійний моніторинг цін у регіонах, визначити групи продукції і саме на них концентрувати свою увагу. Крім цього, необхідно зменшити витрати на проведення вибухових робіт коштом впровадження спеціальних безпечних речовин і механізмів, збільшити виробництво карбонатних порід і натуральних будматеріалів, збільшити випуск кам'яного відсіву для потреб теплоізоляційної продукції (ринок збуту - Костопільське підприємство Теплокомуненерго), зменшити залишки виготовленої продукції на складах шляхом пошуку нових споживачів щебеневої продукції, зменшити площі відведених під кар'єри земель за рахунок рекультивації і передання іншим користувачам. Здійснення комплексних заходів дозволить підприємству отримувати стабільні прибутки, сприятиме підвищенню прибутковості продажів».

Проте все це були слова і думки, котрі необхідно підтвердити цифрами. «Можливо, це справді так? Можливо, я щось пропустив? А що думають наші економісти?», - на цій думці голова правління зупинився. Він вирішив розпочати завтрашній день саме з засідання правління.