3. Особливості кухні

Гуцульська кухня воістину свято шлунка: особливо славиться бринза з суміші овечого й коровячого молока, різноманітні грибні страви: "Мені якось запропонували солідну відбивну з найніжнішим смаком. І попросили відгадати, що за мясо. Усі мої спроби були марні, оскільки відбивною виявився... капелюшок білого гриба." Гриби тут готують у будь-якому вигляді: ікра, пироги та, звісно ж, грибна юшка (особливий секрет у тому, що до білих грибів додають трішки підберезників). Дуже корисний і смачний гірський мед. А ще практично в усіх селах печуть хліб, а на Великдень і Різдво -- у кожній хаті. Причому часто стародавнім дідівським методом, на капустяному листі. "Глечик парного молока, глечик меду й на сінник -- кращого відпочинку не буває", -- признається адвокат, почесний консул Мексики в Україні Іван Шкрум. Є і своя екзотика. Приміром, у деяких місцях можна покуштувати каву з жолудів і чай із каменю. Зясувалося, "чай із каміння" -- напій із певних видів моху, котрий росте на камінні. Дуже цілющий, сприяє ефективному очищенню організму.

Широко представлені у місцевій кухні й солодкі страви, для готування яких використовуються фрукти, мед, мак, горіхи, лісові ягоди. Особливістю місцевої кухні є використання при приготуванні десертів пісочного тіста, тоді як на решті українських земель використовують вершкове тісто. Улюбленою стравою дітей тут є вареники з лісовими ягодами.

З напоїв характерним є узвар - відвар з фруктів. Різноманітні види травяних чаїв вам запропонують господарі садиб, в яких ви зупинитися відпочивати.

Українцям з давніх-давен відомі багато рецептів алкогольних напоїв. Із великого різноманіття легендарних українських горілок особливо вирізняється медова горілка з перцем, у якій поєдналися суперечливі смаки - гіркість перцю, медовий смак і запашний аромат диких трав.

Чимало гурманів записують рецепти, готують. Але признаються, що однаково виходить не так смачно.

Особисто мені секрет став зрозумілий після розповіді чарівної гуцулки Зоряни. Найкраще в сімї Зоряни готувала столітня бабуся. "Навчіть і мене також", -- попросила онука. "А що тут розповідати, -- здивувалася бабця, -- береш два кулаки борошна, щіпку солі, трохи водички, на око цукру, крапельку олії…" -- "Ви мені в грамах розкажіть, скільки чого брати, чи бодай у чайних ложках!" -- попросила онучка. А бабуся у відповідь: "Та я не грамами міряю"...

Тоді дівчина поруч із бабусею, коли та готувала, усі її щіпки на ложки переміряла, рецепт записала й заходилася сама готувати. Усе вийшло на славу, але однаково -- не так смачно.

"Ти все правильно зробила, -- посміхнулася бабуся, -- просто, коли готувала, -- замість того, аби думати про те, яка ця страва вийде смачна та скільки радості принесе домашнім, ти все лічила й вимірювала. І ще -- коли в піч ставила, не перехрестила. От і немає того смаку. Душу ти в неї не вклала, і Божою допомогою знехтувала"...

Гуцульська кухня вирізняється простотою і, водночас, оригінальністю.

гуцульский страва бринза будз