logo
Грецький салат

3. Товарознавча характеристика

Цибуля ріпчаста - багаторічна травяниста рослина. В цибулині міститься від 3 до 14 % цукрів (мальтозаглюкозасахарозафруктоза), а також вітаміни А, В, С, ефірні олії, органічні сполуки. В листках також міститься вітамін С, якого втричі більше, аніж в цибулині, та каротин. Вживається в їжу у свіжому, вареному, підсмаженому, консервованому та сушеному вигляді, використовується також як лікарський засіб. В культурі відома більш як 5 тис. років. Цибуля - найбільш поширене пряне речовина. У кулінарії він застосуємопрактично для всіх видів страв, крім солодких.

Фета - це традиційний грецький сир, який виробляється з овечого молока.

Сир фета виготовляється з сирого молока, а це означає, що в ньому зберігаються багато корисних речовин, які ми не можемо отримати разом з переробленими молочними продуктами. Склад сиру фета дозволяє говорити про його корисність. Хоча б тому, що в цьому продукті міститься багато кальцію. Для порівняння: в 90 грамах цього сиру стільки кальцію, скільки його знаходиться в трьох літрах молока! Також в сирі фета багато білків, молочного цукру і жирів.

Калорійність сиру фета відносно невелика, якщо врахувати, що разом з ним ви отримуєте ударну дозу корисних речовин. У 100 грамах продукту міститься близько 290 ккал.

Сіль - це суха сипуча речовина без грудочок, смак солоний, швидко вбирає вологу із середовища, тому необхідно зберігати у сухих місцях.

Перець - це висушені недозрілі плоди біля 3-5 мм в діаметрі, зі зморшкуватою поверхнею, червоно-бурого чи чорного забарвлення. Властивий смак перцю обумовлений присутністю в ньому ефірної олії, а гострота смаку -- алкалоїдів піперину та метилпірліну. Окрім того, в чорному перці знайдені азотисті речовини, крохмаль,жирклітковина, смоли та вітамін С.

Помідор -- підрід рослин родини пасльонових. Однорічні чи багаторічні (у тропічних зонах) травянисті або напівкущові рослини заввишки 40--120 см. Цвіте в червні -- вересні. Плід -- велика сплюснута куляста соковита, мясиста, дво- чи багатокамерна ягода. Відомо 7 видів, що дико ростуть у тропічній Америці. Плоди помідор містять велику кількість вітамінів (B1B2, C, P, PP), провітамін A, цукри (2.1--8.8%), яблучну і цитринову кистлоту та мінеральні речовини.

Перець болгарський - напівчагарникова рослина роду стручковий перець, родини пасльонових, овочева культура. У дикому виді зустрічається в тропічних районах Америки. Перець як культура став відомий після відкриття Америки. Відтіль його привезли і стали вирощувати в Іспанії, Італії і Болгарії. В Україну він попав з Болгарії в XIX столітті.Болгарський перець є рекордсменом за вмістом вітаміну С, він навіть обігнав ягоди чорної смородини і цитрусові (лимони та апельсини). А ще в його складі багато вітаміну Р, провітаміну А, тобто каротину, і кілька видів вітаміну В.

Солі калію, натрію, магнію, фосфору, йоду, цинку, кальцію, заліза є мінеральні багатства вражаючого складу болгарського перцю.

Перець дуже корисний для шлунку; ця користь і неповторний смак надається йому алкалоїдом капсаїцином.

Болгарський перець, завдяки своєму складу, безцінний овоч.

Огірок звичайний -- вид одомашнених овочів з родини гарбузових. Огірок є обєктом тепличного сільського господарства.

Огірок зявився в культурі більше 6 тис. років тому. Батьківщина цього виду -- тропічні і субтропічні райони Індії і Китаю, де він досі росте в природних умовах. Згадані в Біблії як овоч Єгипту.

Огірок складається на 95% з води, а решта займає клітковина і різні корисні речовини - вітаміни, мінерали, солі. Користь води в огірку просто величезна, вона є адсорбентом, маючи можливість детоксикації усього організму. Огірки корисно їсти при харчових отруєннях, оскільки в них міститься дуже багато води насиченої калієм. Як відомо калій має здатність виводити усю зайву воду з організму людини - саме це треба отруєному організму, звільниться від шкідливих речовин, що потрапили в нього.

Склад огірків -- це вітаміни і біологічно активні речовини: в огірках багато вітаміну В2, високо вміст вітаміну В1, міститься каротин (попередник вітаміну А) та аскорбінова кислота, йод. Крім того, овоч багатий фолієвою кислотою і деякими органічними сполуками, що впливають на обмін речовин.

Олива європейська -- невелике вічнозелене субтропічне дерево родини оливових. Інші назви -- оливкове дерево, олива звичайна. Походить з прибережних районів Середземноморя, зокрема Лівану і Сирії, Малої Азії та північного Ірану. Плід цього дерева, оливка, є поширеним продуктом харчування Середземноморського регіону.

У цих плодах знаходяться потужні антиоксиданти, білки, ненасичені (корисні) жири, білки, а також калій, залізо, фосфор, вітаміни В, С, Е, Р.

Маслини - мариновані оливки.

Оливкова олія -- рослинна олія, що виготовляється з плодів європейської маслини. За жирнокислотним складом є сумішшю тригліцеридів жирних кислот з дуже високим вмістом ефірів олеїнової кислоти.

Смакові якості оливкової олії погіршуються з часом, тому рекомендується вживати весь запас продукту впродовж року. Оливкову олію рекомендують зберігати в сухому, прохолодному (але не холодному), темному місці, подалі від різних запахів кухні, оскільки олія їх легко вбирає.

За змістом корисних мононенасичених жирів серед продуктів харчування лідируюче положення займає саме оливкова олія. Воно повністю зберігає вітаміни, смак, корисні властивості та аромат оливок. Олія з оливок є єдиним рослинним маслом, яке можна вживати в чистому вигляді.

Орегано - інша назва - материнка звичайна . Материнка звичайна - багаторічна травяниста рослина сімейства Ясноткові. Орегано - родич майорану , але має більш гострий запах і смак.Приправа являє собою сушене листя і суцвіття рослини. Характеризується приємним, тонким запахом і пряним, гіркуватим смаком . Має дієтичні характеристики: збуджує апетит і полегшує травлення. Сушену пряність додають до піци, риби, томатних соусів і маринадів, також додають в супи, салати, мясо. А якщо додати гілочку материнки в пляшку з оцтом або рослинним маслом, то її вміст набуде витонченого аромату.

Лимон -- штучний гібрид фруктових дерев роду цитрус.

Велика кількість вітамінів (вітамін С, вітаміни групи В (В1, В2, В15), каротин, вітаміни Д, Е, Р, а також мікроелементи (велика кількість калію, кобальт, магній, марганець, натрій, сірка, марганець, фосфор і залізо ) роблять лимон особливо корисним при різних захворюваннях.

У шкірці лимона міститься ефірна лимонне масло, що додає їй характерний запах, флавоноїди і велика кількість вітаміну С.

Велика кількість мікроелементів дають хорошу підтримку імунній системі, а присутні в лимоні кислоти надають дезинфікуючі ефект, жарознижувальний, розслаблюють мязову стінку судин, що покращує кровообіг і знімає спазми.