4.1. Крохмаль
Крохмаль — кінцевий продукт асиміляції вуглецю рослинами, їхня резервна
• ■і ніша речовина. Його використовують у кулінарії, для виготовлення кон-
ііських виробів, окремих видів ковбас, концентратів, у побуті, у харчовій,
і|ні|імііц<!і»гичній, текстильній, паперовій, шкіряній та інших галузях промиию
'"■и 3 крохмалю отримують різні види модифікованого крохмалю, саго, пато-Ку, і нюкозу, глюкозо-фруктозний сироп.
Світове виробництво крохмалю і крохмалепродуктів за останнє десятиліття
Здвоїлося і зараз становить близько 60 млн т, у тому числі у США — 36 млн т, І 11 іпїнах Євросоюзу — 9 млн т. З кукурудзи виробляють 45 млн т, з тапіоки — 5,
и і н ниці — 4, картоплі — близько 2,5 млн т.
У рослинах крохмаль міститься у вигляді мікроскопічних зерен кристалічної і іруктури різних розмірів і будови залежно від їхнього виду (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Зернятка крохмалю під мікроскопом: 1 — картопляного; 2 — кукурудзяного; 3 — пшеничного; 4 — рисового
Важливі технологічні властивості крохмалю — здатність до клейстеризації та утворення драглів.
Крохмаль картопляний утворює прозорі клейстери високої в'язкості. Його Використовують у крохмале-патоковому виробництві, для виготовлення киселів, деяких видів ковбасних і кондитерських виробів, для загущення супів, соусів, підлив та ін.
На якість І вихід крохмалю впливають такі операції, як очищення І миші киріошіі, и подрібнення, иідокромлоннн клітиною соку і М(і:ни, рафінування крохмального молока, видалення піску, промивання крохмалю, виділення крохмалю з молока, сушіння, просіювання І пакування. Сирий крохмаль з вологістю близько 50% використовують для виготовлення сухого крохмалю, патоки, інших крохмалепродуктів. Залишковий вміст вологи після сушіння повинен становити 17—20%, що відповідає відносній вологості повітря 65—75%. Недосушений крохмаль погано зберігається.
Крохмаль кукурудзяний утворює клейстери невисокої в'язкості, низької про-юросгі, ало стабільні під час перемішування, дії тепла та зберігання. Тому ЙОГО використовують у консервному виробництві, для виготовлення пудингів, соусів, начинок для пирогів, а також для послаблення дії клейковини і надання більшої ніжності булочним і борошняним кондитерським виробам.
Вихід і якість крохмалю залежать від таких операцій: замочування зерна, грубе мокре подрібнення, відокремлення зародка, тонке мокре розмелювання кишки, відокремлення вільного крохмалю від мезги і рафінування крохмальної суспензії, розділення крохмалю і білка, промивання на вакуум-фільтрах і сушім ня. Грубе мокре подрібнення дає змогу виділити цінний складник — зародок, з якого після очищення і сушіння отримують кукурудзяну олію.
Крохмаль пшеничний. Зерна пшеничного крохмалю мають круглу або еліптичну форму, переважно великого (25—35 мкм) і дрібного (2—10 мкм) розмірів. У центрі великих зерен ледве видно "вічко". Утворення тріщин у зернах крохмалю під час помелу пшениці зумовлене надмірним стискуванням, тому вважають за доцільне застосовувати валки рифлені. Цей крохмаль утворює клейстери низької в'язкості, більш прозорі порівняно з клейстерами кукурудзяного крохмалю. За високих концентрацій після охолодження його клейстери утворюють еластичні драглі.
Вимоги до якості крохмалю. Товарний крохмаль містить різні домішки органічного і мінерального походження, які впливають на його якість, сортність, ціну і використання.
Крохмаль картопляний за якістю поділяють на такі сорти: екстра, вищий, 1-й і 2-й; кукурудзяний — на вищий і 1-й; пшеничний — на екстра, вищий і 1-й. Сорти картопляного крохмалю вирізняють за кольором: екстра і вищий сорти повинні бути білими з кристалічним блиском, 1 -й — білим і 2-й — білим з сіруватим відтінком. Великі зерна крохмалю краще відбивають світло і тому мають більш виражений блиск. Крохмаль кукурудзяний і пшеничний усіх сортів повинен мати білий колір, але допускається жовтуватий відтінок.
Крохмаль має слабкий запах, зумовлений присутністю в ньому летких речовин, переважно ефірної олії. Картопляний крохмаль пахне сильніше, ніж кукурудзяний. Крохмаль не повинен мати побічного запаху, який виникає внаслідок порушення умов транспортування чи зберігання, а також псування.
За зовнішнім виглядом крохмаль повинен бути у вигляді однорідних частинок порошку, без крупинок, побічних домішок, які погіршують його якість.
Вологість зернових видів крохмалю за нормою становить до 13%, а амі-лопектинового — до 16%. У разі порушення умов транспортування і зберігання вона може зростати, а це сприяє мікробіологічному псуванню продукту.
Дужо важливий показник якооті крохмалю — кількість крапин, тобто темних юнь, які видно візуально на вирівняній поверхні крохмалю. Вона обмежена І ить від сорту І виду крохмалю, шт. на 1 дм3: картопляний сорту екстра — 60,
пиіо — 280, 1-го — 700; кукурудзяний вищого — 300; 1-го — 500; пшеничний
^^Ь — 280, вищого — 550; 1 -го — 750.
Максимальна зольність картопляного крохмалю сорту екстра — 0,3%, 2-го — і і укурудзяного вищого — 0,2, 1 -го — 0,3%.
Зберігають крохмаль у чистих, сухих, добре провітрюваних складах, без
ііііГіічііпіо запаху, не заражених шкідниками. Оптимальною для зберіїашш Нин*.ион, 70%-ву відносну вологість повітря, хоча допускається до 75%, і кім мратуру близько 100° С. У цих умовах стандарти передбачають зберігання кар-іпмтіного та кукурудзяного крохмалю 2 роки, а пшеничного — 1 рік. Більш тривало зберігання суттєво знижує здатність крохмалю клейстеризуватися. У при-■Йщеннях з підвищеною відносною вологістю повітря він зволожується, а внаслідок ■Ікробіологічних процесів і псування набуває спочатку кислуватого, затхлого, а Потім І гнильного запаху.
- Isbn 978-966-7035-86-0
- Isbn 978-966-7035-86-0 © Сирохман і.В,, Задорожний і.М.,
- 1.1. Споживні властивості харчових продуктів
- 1.3. Якість продовольчих товарів
- 1.4. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування
- 1.5. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів
- 1.6. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів
- 1.7. Зберігання продовольчих товарів у роздрібній торгівельній мережі і вимоги до їхньої якості
- 2.1. Хімічний склад зерна
- 2.5. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна
- 2.7. Хлібобулочні вироби
- 2.8. Світове виробництво зерна
- 3.2. Поживна цінність фруктів і овочів
- 3.3. Фрукти свіжі
- 3.4. Овочі свіжі
- 3.5. Тара й пакування фруктів та овочів
- 3.6. Умови і тривалість зберігання фруктів та овочів
- 3.8. Виробництво фруктів та овочів в Україні
- 3.8. Виробництво фруктів та овочів в Україні
- 4.1. Крохмаль
- 4.2. Крохмалепродукти
- 4.3. Цукор
- 4.4. Світове виробництво і споживання цукру
- 4.6. Кондитерські вироби
- 4.6.1. Фруктово-ягідні вироби
- 4.6.2. Карамельні вироби
- 4.6.6. Драже
- 4.6.7. Халва
- 4.6.8. Борошняні кондитерські вироби
- 5.1. Алкогольні напої
- 5.1.4. Лікеро-горілчані вироби