Технологічна характеристика способів отримання сухих вин.

Сухі столо́ві ви́на містять не більше 0,3 г/см³ незброджених цукрів. Основною їх особливістю є повне зброджування сусла. Сухі столові вина мають міцність 9-13% об. Білі сухі столові вина (Рислінг, Ркацителі, Аліготе, Совіньйон) бувають від яскраво-солом’яного до темно-золотистого кольору з різними (найчастіше із зеленуватим) відтінками, легкого освіжаючого смаку з сортовим ароматом. Червоні сухі столові вина (Шабо, Каберне, Старовинний замок) мають забарвлення від яскраво- до темно-червоного, повний терпкуватий смак, характерний сортовий аромат, що переходить під час витримування в тонкий букет. Рожеві столові вина мають забарвлення від яскраво-рожевого до яскраво-червоного. Купажні сухі столові вина – Столове червоне, Столове біле, Столове рожеве, Ізабелла.

Сухі вина входять у групу столових вин разом із напівсолодкими та напівсухими винами.

Одержується вино шляхом повного або неповного спиртового бродіння підсолодженого соку свіжих плодів або ж підсолодженого соку, що отримується із завчасно збродженої плодової мезги. На якість вина та формування його властивостей, особливо смакових, ароматичних і забарвлення, вирішальний вплив має саме технологія виробництва.

Всю різноманітність способів і технологій виробництва плодових вин можна звести до загальних технологічних схем виготовлення білих столових, червоних столових, кріплених, ароматизованих та ігристих вин.

Для виготовлення білих столових вин використовуються плоди з вмістом цукру 17-24% і кислотністю 6-9г/л.

Технологічна схема виробництва білих столових вин включає слідуючі технологічні операції: подрібнення плодів; настоювання сусла; освітлення сусла; бродіння; зняття молодого вина з дріжджів; витримку вина. Кожна технологічна операція залишає свій відбиток на і формуванні продукту, і від правильного її проведення залежить якість і характер майбутнього вина.

Щоб виключити небажані мікробіологічні процеси, які можуть негативно вплинути на якість майбутнього вина, сусло освітлюють шляхом відстоювання при температурі 5-10 у великих чанах протягом 24-36 годин, при відстоюванні разом з механічними частинками на дно резервуарів випадає велика кількість мікроорганізмів.

Освітлено сусло перекачують в дубові або металеві ємкості, вводять чисту культуру бродильних дріжджів у кількості 3-5% від об'єму зброжуваного сусла і піддають бродінню. Головне бродіння відбувається на протязі 6-10 днів. Зброджування цукру відбувається ще 30-45 днів.

Після бродіння молоде вино освітлюють. Дріжджі і муть осідають на дно ємкості у вигляді тістоподібної гущі. Важливо не затримувати цю операцію, так як у гущі відбувається відмирання (автоліз) дріжджів і продукти розкладу розчиняються у вині, надаючи йому неприємний дріжджевий тон. Потім молоде вино, якщо воно призначене до негайного пуску в торгівлю, у вигляді ординарного фільтрують і розливають у тару.

Якщо вино передбачається випустити у вигляді марочного, то його піддають довгостроковій витримці, в період якої здійснюють операції (переливки, доливки та ін), спрямовані на створення високих дегустаційних якостей.

Для виготовлення сухих червоних столових вин використовуються плоди цукристості 18 - 22% кислотності 6-9 г/л, які роздрібнюють і одержану мезгу перекачують для бродіння в чани, в яких попередньо додана колонія чистої культури винних дріжджів. В період бродіння сусла з мезгою масу ретельно перемішують для більш повної екстракції барвних речовин і попереднього розвитку оцтовокислих бактерій.

Коли бродіння закінчиться, молоде вино зливають через кран в нижню частину чана, а мезгу, яка залишилася в чані, пресують.

Пресові фракції вина в більшості випадків використовують для виготовлення ординарних вин, а самотічні - для марочних.

Червоні столові вина, як і білі, після повного збродження і освітлення знімають з дріжджів і піддають ідентичній обробці.

Для виготовлення кріплених вин використовуються плоди з цукристістю 22-32% і кислотністю 5-7 г/л.

Ягоди роздрібнюють, часто сусло настоюють на м’яззі для придання майбутньому вину більшої повноти, екстрактивності, відповідних смакових і ароматичних властивостей. Після пресування і відстоювання сусло піддають бродінню.

Коли кількість цукру досягає рівня приблизно на 2% більше, ніж передбачено кондиціями готового вина, проводиться кріплення, спиртування його спиртом-ректифікатом до рівня передбаченого для даного найменування вина.

В результаті цієї операції бродіння припиняється і одержують біологічно стійке вино із заданою кількістю цукру і спирту. Потім кріплений виноматеріал піддають технологічним операціям як і для столових вин.

Ароматизовані вина виробляють купажуванням (змішуванням) виноматеріалів з цукровим сиропом і ароматним спиртовим настоєм.

Настої для ароматизованих вин виготовляють на полині, дубовій корі, кориці, гвоздиці, лимонній, апельсиновій та мандариновій шкірках, зубрівці, тисячолиснику, липовому цвіті, березових бруньках тощо.

Купаж склеюють, фільтрують і при досягненні вином розливостійкості розливають в пляшки.

На відміну від виноградних, при виробництві плодових вин для збільшення цукристості плодово-ягідних соків застосовують цукор, а для зниження кислотності - проводять їх розбавлення водою або соком плодів, що мають більш низьку кислотність.