logo
Учебник_7

Глава 3 Організація харчування в стаціонарних умовах Режим та планування харчування військовослужбовців

Режим харчування військовослужбовців визначає кількість прийомів їжі протягом доби. Дотримання фізіологічно правильних проміжків між ними, раціональний розподіл продуктів, які встановлені нормами харчування протягом дня, а також прийом їжі в суворо встановлений розпорядком дня час.

Дотримання правильного харчування сприяє збереженню здоров'я, а також підвищенню стійкості організму до різних видів учбово-бойових навантажень.

Розробка режиму харчування військовослужбовців покладається на:

Для особистого складу Збройних Сил в залежності від норм харчування і характеру учбово-бойової діяльності встановлений три- або чотириразовий прийом їжі.

Триразове харчування (сніданок, обід, вечеря) організовується у військових частинах, в яких особистий склад харчується по нормі загально військового пайка.

Чотирьохразове харчування організовується для льотного складу авіації.

Згідно з Статутом внутрішньої служби Збройних Сил проміжки між прийомами їжі не повинні перевищувати 7 годин.

У зв'язку з цим, при складанні розпорядку дня військової частини, сніданок планується до початку занять, обід після закінчення основних занять, вечеря за 2-3 години до сну. Після обіду протягом не менш 30 хвилин не дозволяється проводити заняття або роботи. Прийом їжі в суворо встановлений розпорядком дня час впливає великим чином на апетит і засвоєння їжі.

Безладне, нерегулярне харчування призводить до порушень ритмічності діяльності органів травлення, зниження засвоєння їжі, а в деяких випадках до різних шлунково-кишкових захворювань.

Добові норми забезпечення при триразовому харчуванні розподіляються по калорійності на:

- сніданок – 30-35%;

- обід – 40-45%;

- вечеря – 30-20%.

Необхідно не тільки правильно розподіляти добові норми харчування по калорійності, але і найбільш раціонально використати продукти, які мають різну харчову цінність.

Враховуючи, що основне фізичне і нервово-психічне навантаження на особистий склад припадає на першу половину дня, для приготування сніданку плануються продукти, які багаті білками і жирами. Це дозволяє військовослужбовцям до початку робочого дня отримати необхідний запас поживних речовин.

Сніданок повинен складатися з м'ясної або рибної страви з макаронами, гречаною або рисовою кашею, овочевим гарніром, масла вершкового, чаю і т.д.

У обід передбачена видача більшої частини продуктів пайка, щоб оновити енерговитрати і підготувати організм до подальшої трудової діяльності. На обід, як правило, планується холодна закуска, перша і друга страви, компот або кисіль.

Вечеря повинна бути легкою і складатися з м'ясної або рибної страви з гарніром і чаю. У випадку, коли планом бойової підготовки плануються заняття в нічний час, вечеря повинна бути більш калорійною.

Правильний режим харчування передбачає приготування різноманітної їжі, що досягається умілим підбором страв. Одноманітна їжа швидко приїдається.

Вимоги до режиму харчування враховуються в розкладці продуктів, яка дозволяє:

Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби спільно з начальником медичної служби військової частини, начальником їдальні і інструктором-кухарем (старшим кухарем). Вона підписується заступником командира військової частини по тилу, начальником медичної служби і начальником продовольчої служби.

Розкладка продуктів затверджується командиром військової частини.

Вносити зміни в затверджену розкладку продуктів без дозволу командира військової частини не дозволяється.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень в трьох екземплярах:

Під час складання розкладки продуктів враховується:

Методика складання розкладки продуктів включає продуманий підбір страв на тиждень і правильне розділення продуктів по прийомах їжі. З цією метою необхідно користуватися картотекою страв і приблизними розкладками продуктів.

У розкладці продуктів на тиждень страви не повинні повторюватися більше двох-трьох разів, а страви з однакових продуктів, наприклад, суп пшоняний і каша пшоняна як гарнір до другої страви протягом дня.

Другі м'ясні страви в смаженому або тушкованому вигляді викликають більш тривале почуття ситості. Тому:

Рибні страви: риба смажена, тушкована, під маринадом, запечена в соусі, тесті та ін.

На гарнір до других страв необхідно передбачати розсипчасті каші замість в'язких.

Рис, який видається замість крупи, рекомендується використати для приготування гарнірів до м'ясних страв (на обід 2 рази на тиждень), а також для супів.

Важливе значення для різноманітності харчування має приготування комбінованих страв з одночасним використанням овочів, круп і бобових (розсольник з перловими крупи, каша пшоняна з гороховим пюре і т.д.). Овочеві гарніри готують до рибних страв.

На обід необхідно планувати холодні закуски, які збуджують апетит і збагачують добовий раціон вітамінами. У їдальні протягом тижня на закуску рекомендується готувати: оселедця з гарніром або вінегретом, ікру бурякову, салати картопляний, вітамінний з білоголової капусти і квашеної капусти з буряком, з солоних помідорів.

Найменування страв в розкладці продуктів повинно вказуватися правильно і повністю без скорочень. Наприклад: “Оселедець з вінегретом”, “Щі зі свіжої капусти”, “Риба тушкована з картопляним пюре”, “Кисіль”.

Добові норми продуктів включаються в розкладку продуктів повністю. Для різноманітності харчування допускається в окремі дні часткова заміна одних продуктів іншими відповідно до встановлених норм заміни. При цьому не дозволяється в межах тижня перевитрата або недовитрата продуктів, які встановлені нормами харчування.

Для компенсації нестачі вітаміну С, в раціон харчування військовослужбовців, при зниженні його вмісту в свіжих овочах і картоплі (навесні і влітку), а також при заміни свіжих овочів і картоплі сушеними овочами і крупами, в період з 15 квітня по 15 серпня видається аскорбінова кислота – 50 мг на одну людину шляхом закладання її в солодку страву.

Для більш правильного розподілу продуктів добового раціону по прийомах їжі і спрощення складання розкладки продуктів, потрібно використовувати сумарний набір продуктів, як для холодних закусок, так і для перших і других страв.

Наприклад, по нормі №1 – загальновійськовій положено в день:

- картоплі і овочів – 900 г;

- круп – 120 г;

- макаронних виробів – 40 г;

- борошна пшеничного 1-го сорту – 50 г;

- борошна пшеничного 2-го сорту – 15 г.

Якщо всі вказані продукти замінити картоплею і овочами, їх загальна маса становитиме 1775г (норма заміни крупи на овочі – 1:5).

Вказана кількість продуктів на картоплю і овочі розподіляється по прийомах їжі таким чином:

У перекладі на конкретні продукти це приблизно складає:

а) для холодної закуски: картоплі і овочів – 120 г (картоплі – 50, буряка – 30, моркви – 10, цибулі – 10, огірків – 20);

б) для першої страви: картоплі і овочів – 240 г; борошна пшеничного 2-го сорту – 3 г;

в) для другої страви: крупи або макаронних виробів – 75 г; борошна пшеничного 2-го сорту – 2 г; цибулі – 5 г; моркви – 5 г;

- на вечерю:

а) для холодної закуски: овочів – 80 г;

б) для другої страви: картоплі та овочів – 405 г, борошна пшеничного 2-го сорту – 7 г.

- на вечерю: картоплі – 400 г; цибулі – 5 г; огірків – 20 г; борошна 2-го сорту – 7 г.

М'ясо і риба розподіляються:

У перший день на сніданок планується м'ясна страва, а на вечерю рибна, у другий день на сніданок – рибна страва на вечерю – м'ясна і т. д. Страви з м'яса на сніданок плануються не менше чотирьох разів в тиждень, страви з риби – не більше трьох разів.

До холодної закуски з овочів або вінегрету може бути видано по 20г оселедця за рахунок зменшення кількості видачі риби.

Забороняється використання оселедця для приготування рибної страви.

Масло вершкове подається до стола на сніданок і вечерю по 15 г, жири плануються для приготування першої і другої страви по 10 г.

Масло рослинне – 15 г для приготування рибної страви на сніданок або вечерю і для холодної закуски на обід – 5 г.

Борошно пшеничне 2-го сорту використовується для заправляння першої страви, приготування соусів до м'ясних і рибних страв, а також паніровки риби.

Хліб з борошна житнього або пшеничного розподіляється: на сніданок – 100 г; на обід – 150 г; на вечерю – 100 г.

Хліб з борошна пшеничного 1-го сорту: на сніданок – 150 г; обід – 100 г; вечеря – 150 г.

Цукор планується на сніданок і вечерю по 35 грам до чаю. Якщо на обід готується компот, додається 10 г цукру за рахунок скорочення норми видачі цукру на сніданок і вечерю по 30 грам. Кисіль готується без додання цукру.

Регулярне і правильне харчування військовослужбовців сприяє зберіганню здоров'я, а також підвищенню стійкості організму до різних видів навантажень.