1. Карпатський регіон як географічна одиниця європейського континенту
З точки зору геології Карпати є молодими горами з середньогірським краєвидом, ланкою альпійської гірської системи. Вони простягаються своєрідною дугою чи підковою, довжина якої складає 1500 км. Якщо умовно порівняти Карпати з вигнутою частиною лука, то відстань між кінцями цієї дуги буде складати всього 500 км – від Братислави над Дунаєм на північному заході – до Залізної Брами, що також розташована над Дунаєм, тільки на південному сході. Загальна площа гір складає 200 000 км2 .
Ззовні Карпати межують зі старими масивами – чеськими, польськими, українськими (Чорноморська височина), Добруджею і відділені від них смугою молодих западин – над річкою Моравою, Надвислянською, Наддністрянською, Прикарпатською і Волоською. Внутрішню частину дуги займає Панонська низовина, яка врізається вздовж річок Тиса і Бодрога та їх приток далеко на північ. З огляду на геологічну будову в Карпатах вирізняють три смуги: зовнішня флішева, центральна кристалічна і внутрішня вулканічна. Лише флішева смуга є суцільною і поєднує всі Карпати в одне ціле. Загалом гори поділяють на три частини: Західні, Східні і Південні Карпати.
Західні Карпати заселяють переважно поляки і словаки (на окраїнах також чехи, угорці й українці). Ця частина Карпат простягається від Девонських воріт біля Братислави до Тилічського перевалу. Вони складаються з кількох хребтів і масивів (Західні Бескиди, Татри, Словацькі Рудні гори, Матра). В межах Західних Карпат, у Татрах, знаходиться найвища вершина всіх Карпат г. Герлаховський штит (Герлаховський Камінь) – 2655 м.
Східні Карпати є переважно українськими. Південною межею Східних Карпат є перевал Предял, де висота їх сягає до 2305 м, а також г. Петрос на масиві Родна. Цю частину Карпат поділяють, в свою чергу, на Лісисті та Молдавські. Більша частина Лісистих Карпат розташована на території України, де їх називають Карпатами Українськими.
Південні Карпати є румунськими. Їх ще по-іншому називають Трансільванськими Альпами. Саме вони простягаються до Залізних воріт на Дунаї. Вони складаються з масивів Фегераш, Ретезат та ін. Висота гір – понад 2500 м (г. Молдавяну, 2543 м). Західні Румунські гори відокремлені від основної дуги Карпат Трансільванським плато. В їх межах виділяють масив Бігор заввишки до 1847 м, гори Трасекеу, Кодру та ін.
Іноді Східні і Західні Карпати, на противагу румунським, спільно називають слов’янськими або Північними.
Клімат Карпат є помірно континентальним. Пересічна температура січня у передгір’ях складає –2, –5 °С, в горах знижується до –9, –10 °С, а липня – відповідно +17, +20 °С і +4, +5 °С. У Карпатах беруть початок численні річки: Вісла. Дністер, Прут, Черемош, притоки Дунаю та ін. Озер є відносно небагато і вони, як правило, карстового або льодовикового походження.
У внутрішній смузі Карпат більше поширені широколистяні ліси, а у зовнішній – хвойні. На висоті 1700–1800 м. переходять у субальпійські та альпійські луки (в межах Українських Карпат такі луки називаються полонинами).
2. Карпатський регіон як історична, історико-культурна та економічна спільнота
Географічне центральноєвропейське розташування Карпат, їх знаходження у складі територій різних східноєвропейських країн, а також існування поряд з ними нових територіально-економічних та історико-культурних регіональних об’єднань призвело до необхідності формування в цьому територіальному ареалі подібної формації. Кордони Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини та України зустрічаються у центрі Європи, у регіоні Карпатських гір та Тисянської долини. Серед особливостей цього регіону – низький рівень економічного розвитку, який пояснюється периферійним розташуванням та складною історією міждержавних та міжетнічних відносин. Незважаючи на різноманітність мов, релігій, національностей та громад, Карпатський регіон має і багато спільних рис. Спільна історія та географічне розташування, схожість у моделях економічного розвитку, прагнення досягти високого рівня добробуту населення сприяє зміцненню співробітництва між місцевими громадами. Карпатський фонд був сформований з ініціативи Інституту «Схід-Захід» (попередня назва – Інститут досліджень «Схід-Захід»). У 1992 р. Інститут організував зустріч місцевих та регіональних лідерів з метою визначення перспектив розвитку транскордонного співробітництва у регіоні Карпат та Тиси. Під час зустрічі її учасники вказали на відсутність осіб та організацій, здатних ефективно координувати використання місцевих ресурсів і унікальних можливостей транскордонного регіону. 14 лютого 1993 р. у м. Дебрецені (Угорщина) лідери п’яти країн за сприяння Інституту «Схід-Захід» зібралися в Угорщині і підписали декларацію про створення Карпатського Єврорегіону (КЄ) як механізму співробітництва між органами державної влади. Того ж дня був прийнятий і Статут цієї структури. Це була перша подібна асоціація такого типу у Центральній і Східній Європі. Поштовхом до її створення були бурхливі політичні події і зміни в країнах Центральної і Східної Європи, які відбулися на зламі 80-90-х рр. ХХ ст. та призвели до втрати традиційних взаємних економічних, торгівельних, культурних контактів. Це не відповідало інтересам населення, яке проживало на території суміжних регіонів. Іншою подією, що стимулювала прикордонне співробітництво у Центральній і Східній Європі, стало прийняття у 1989 р. спеціальної декларації з питань транскордонного співробітництва. Кабінет Міністрів Ради Європи як ініціатор цієї акції закликав уряди, громадські організації нових демократій розвивати кращі традиції транскордонного співробітництва, приєднатися до Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями. Оскільки КЄ займався виключно розвитком співробітництва між органами влади, то виникла потреба у створенні координаційної структури, яка б сприяла налагодженню зв’язків між пересічними громадянами, неурядовим сектором. Лідери регіону вирішили використати для цієї потреби модель громадської фундації, поширеної в США, вважаючи, що вона є придатною для створення міжнародного регіонального фонду. Фонд Чарлза Стюарта Мотта, оцінивши добрі перспективи утворення ефективної філантропічної організації в регіоні, надав на період 5 років грант розміром більше 4 000 000 $. На сьогодні Карпатський регіон представляє собою впливову міжнародну організацію. За чисельністю і різноманіттям населення вона вигідно вирізняється на фоні окремих європейських держав, а площі її території могли б позаздрити не лише середньовічні князі чи королі, а й навіть сучасні правителі та їх народи. Ось лише окремі дані:
|
- Міністерство освіти і науки
- Передмова
- Розділ 1 структура курсу «ікскр»
- 1.1. Опис курсу
- Структура курсу
- 1.2. Лекційні заняття
- 1.3. Семінарські заняття
- 1.4. Тематика рефератів
- 1.5. Тематика курсових робіт
- Розділ 2
- 1. Карпатський регіон як географічна одиниця європейського континенту
- Класифікація міст регіонів за критерієм кількості населення
- 3. Основна мета і завдання спеціального курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського регіону»
- Лекція 2 Тема: методика історичного вивчення країн з точки зору туристичної галузі План
- 1. Основні методи туристичного аналізу історії країни та її приблизна історична характеристика
- 2. Визначення основних потреб туристів в історичній інформації
- Лекція 3
- 2. Основні складові туристичної інфраструктури як об’єкт туристичного аналізу регіону
- 3. Туристична характеристика компонентів сільського господарства як об’єкту туристичної діяльності
- Лекція 4
- 2. Необхідність знань суспільної культури країни (регіону) для здійснення туристичної діяльності
- 3. Базові напрями туристичного вивчення форм суспільного існування: етносу, народності, нації
- Лекція 5 Тема: вивчення культурно-історичного спадку країни через призму її мовно-релігійних особливостей План
- 1. Методика вивчення мови як компонента культури
- 2. Методичні основи країнознавчого вивчення релігійного потенціалу в туризмі
- Лекція 6 Тема: мистецтво як компонент культури при його використанні у туристичній характеристиці регіону План
- 1. Роль мистецтва у формуванні туристичної характеристики регіону
- 2. Основні складові плану характеристики мистецтва регіону
- 3. Розуміння мистецтва як емоційної та наукової категорії
- Лекція 7 Тема: використання традицій, народної творчості й масової культури в туристичній характеристиці регіону План
- 1. Основні методи використання традицій в туристичній характеристиці регіону
- 2. Використання народної творчості при формуванні туристичної характеристики регіону
- 3. Основні підходи до вивчення і використання масової культури в туристичній характеристиці регіону
- Лекція 8 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону польщі План
- 1. Розташування та природно-кліматичні умови
- 2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- 3. Історична довідка
- 4. Об’єкти культурної спадщини
- Історико-архітектурні пам’ятки Кросненський повіт
- Перемишльський повіт
- Ряшівський повіт
- 6. Національна кухня
- 7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- Лекція 9 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону словаччини План
- 1. Розташування та природно-кліматичні умови
- 2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- 3. Історична довідка
- 4. Об’єкти культурної спадщини
- 5. Розвиток основних видів туризму
- 6. Національна кухня
- 7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- Лекція 10 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону угорщини План
- 1. Розташування та природно-кліматичні умови
- 2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- 3. Історична довідка
- 4. Об’єкти культурної спадщини
- 5. Розвиток основних видів туризму
- 6. Національна кухня
- 7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- Лекція 11 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону румунії План
- 1. Розташування та природно-кліматичні умови
- 2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- 3. Історична довідка
- 4. Об’єкти культурної спадщини
- 5. Розвиток основних видів туризму
- 6. Національна кухня
- 7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- Лекція 12 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону україни План
- 1. Розташування та природно-кліматичні умови
- 2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- 3. Історична довідка
- 4. Об’єкти культурної спадщини Істрико-ахітектурні пам’ятки Закарпатська область
- Чернівецька область
- Івано-Франківська область
- Львівська область
- Музеї Закарпатська область
- Івано-Франківська область
- Львівська область
- Чернівецька область
- 5. Розвиток основних видів туризму
- 6. Національна кухня
- 7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- Тести для самопідготовки та самоконтролю
- Список основної та додаткової літератури основна
- Додаткова
- Володимир великочий