6. Національна кухня

Бурхлива історія країни наклала свій відбиток і на національну кухню. Значні зміни в ній відбулися, коли в 1333 році польським королем став нащадок чеської династії Казимир ІІІ Великий. Король закохався в красуню-єврейку й завдяки її впливу після 1340 року в Польщу стали переселятися гнані євреї з усієї Європи. Польське населення перейняло цілий ряд єврейських страв, згодом модифікувавши їх на свій лад. Фарширована риба, з якої ще в сирому вигляді мистецьки витягають всі кості, сьогодні належить до святкових страв, так само як і фарширована гусяча шийка.

Через 180 років після переселення євреїв у Галичину польський король Сигізмунд І Старий в одружився з Боною Міланською з роду Сфорца (1518 р.), що внесла в кухню польської знаті елементи італійської кухні. Тісні зв’язки Польщі із Чехією й Австрією також наклали свій відбиток на розвиток польської національної кухні.

У цілому ж польська кухня зберегла свій патріархально-селянський характер. Супи з буряка, капусти, помідорів, гарбуза й щавлю нерідко становлять єдину страву обіду або вечері. Ці супи неодмінно супроводжує селянський, головним чином, житній хліб.

У спекотні літні дні польські горяни готують холодні супи з полуниці, черешні, яблук, груш, лісових ягід. Восени популярними є супи з огірків і грибів. В аграрних областях дотепер існують традиційні страви з круп, до яких додають смажену свинину, солонину або м’ясо птаха. Польська кухня славиться різноманіттям варених і твердокопчених ковбас, які в гарячому й холодному виді входять до повсякденного харчування з ранку до вечора.

Завдяки сусідству із Пруссією в Польщі поширилося приготування картоплі, зокрема картопляної запіканки, галушок з картопляного тіста, що готується на основі сирої тертої картоплі.

Знавці та цінителі смачної їжі мають особливу слабкість до так званих картач – різновиду пельменів з начинкою до складу якої входять гриби, м’ясо чи капуста.

У гірських районах Малої Польщі (Татри, Бескиди) великою популярністю користується тушкована в пиві свинина з додаванням спецій і овочів. З супів жителі району Бескид надають перевагу журу – пісному (молочному) чи м’ясному кислому супу, що заправляється квасом (закваскою на основі вівсяного, житнього борошна). Сюди зазвичай входять копчене м'ясо і варене яйце.

В районі Татр поширені квасниці – різновид капусняка, що готується з великою кількістю свинячого м’яса, в тому числі копченого. Популярною в досліджуваній місцевості є й квасниця, приготована на бульйоні з свинячої голови, яка подається з гарячою відвареною картоплею.

Добре знаним в Польських Карпатах також є барщ − борщ з квашеного буряка та книдлі, що готуються з борошна, незначної кількості домашнього творогу, картоплі та яєць. Зазвичай книдлі додаються в суп або подаються до нього.

Атрибутом національної кухні польських горян, що живуть в районі Татр, є печена баранина, а також овечі сири бундза і оципка, які тут роблять уже понад 450 років. Справжній осципок повинен мати гарний аромат, на смак бути трішки солоним (пропорції: 60 % овечого молока, 40 % коров’ячого). Осципок їдять у різних формах – на грилі, підсмажений з варенням, як холодну закуску.

Серед солодких делікатесів особливої уваги заслуговують «маківки» – десерт з розтертого маку з додаванням меду, ізюму, горіхів і сухофруктів. Солодку масу, покладену на тонкі скибочки солодкого хліба або печива, заливають гарячим молоком, потім охолоджують і подають до столу.

Популярними в Польщі є мазурки – різновид пісочного печива з фруктовим та горіховим наповненням. Традиційні мазурки готують зі сливами або яблуками. Однак сучасна мазурка робиться частіше з апельсинами або лимонами.