Лекція 3

Тема: ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КРАЇНИ (РЕГІОНУ)

ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТУРИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

План

1. Основні критерії туристичної характеристики економічного розвитку країни (регіону).

2. Основні складові туристичної інфраструктури як об’єкт туристичного аналізу регіону.

3. Туристична характеристика компонентів сільського господарства як об’єкту туристичної діяльності.

1. Основні критерії туристичної характеристики економічного розвитку країни (регіону)

Економічні умови разом з особливостями природи та культури є найважливішими чинниками розвитку туризму. Причому економічні умови можуть бути в цьому плані істотно поліпшені за порівняно невеликий відрізок часу. Характеристика економіки, економічних умов включає разом із загальними довідковими показниками ряд відомостей, які складають специфіку тільки певного регіону країни. Це означає, що знання складу, структури і розуміння ролі окремих груп економічних умов в розвитку туризму в кожній країні є необхідною складовою частиною системи знань в підготовці фахівців. Оцінити все різноманіття економічних умов в даному випадку не є можливим, тому в даній лекції доцільно розглянути декілька основних груп галузей і виробництв, які відіграють визначальну роль в розвитку туризму.

Розглянемо послідовно пункти плану туристичного вивчення економіки країни.

По-перше, необхідно визначити роль і значення економіки країни в світовому господарстві: рівень економічного розвитку виражається пропорціями макрогалузевої структури, показниками внутрішнього валового продукту (ВВП) (в цілому і на душу населення), показниками рівня інфляції і якості життя. Головними кількісними показниками рівня розвитку країни є ВВП (в цілому по країні і на душу населення). Порівняння цих показників за вартістю з світовими даними дозволяє достатньо точно визначити, наскільки економічна ситуація в країні сприятлива для туризму (особливо важливі показники на душу населення). Рівень інфляції, виражений у відсотках, дозволяє бачити, наскільки стабільною є економічна ситуація в країні.

По-друге, доцільно зупинитися на існуючих в країні соціально-економічному устрої, формах власності, типах господарювання і обміну (реалізації продукції). При цьому слід враховувати, що в багатьох державах економічні умови є різними. Характерною рисою економіки більшості країн світу є багатоукладність, безліч всіляких змішаних форм. Але нині немає країн з виключно докапіталістичними устроями. Навіть в найвідсталіших країнах, де процес виробництва здійснюється на основі натурального господарства, реалізація і обмін продукції відбуваються за законами ринку. Тому в принципі в будь-якій країні є економічні умови для розвитку туризму, але чим вищий рівень економіки, тим вони сприятливіші. Існування архаїчних соціально-економічних устроїв дозволяє показати традиційні форми діяльності, підвищуючи тим самим інтерес до країни. Тому доцільно не тільки назвати архаїчні устрої, а й по можливості вказати, де і в якій частині території країни вони збереглися. (Наприклад, вівчарство на полонинах з типовим і традиційним побутом).

По-третє, треба стисло перерахувати галузі спеціалізації в трьох основних сферах діяльності: сфері послуг, промисловості і сільському господарстві. Списку галузей цілком достатньо для загального уявлення про рівень розвитку країни і її участь в світовому господарстві.

По-четверте, після загальної характеристики необхідно перейти до визначення місця і ролі туризму в економіці країни. Це може бути підтверджено показниками питомої ваги туризму у ВВП або валовому національному продукті (ВНП), часткою зайнятих у сфері туризму або об'ємом потоку туристів, що відвідують країну за рік. Кожна країна має свою спеціалізацію в світовому турбізнесі, тому необхідно вказати основні напрями спеціалізації і головні види діяльності (якщо вони є) даної держави в світовому туризмі. Всі інші питання, що стосуються особливостей організації і практики туризму в країні, виходять за рамки загальної туристичної характеристики і відносяться до кола професійних питань і тем. Тому визначивши спеціалізацію країни в світовому туризмі, треба перейти до характеристики тих галузей, від яких залежить успішність тур бізнесу. Ця туристична інфраструктура включає, перш за все, три провідні галузі: транспорт, сферу гостинності і громадське харчування. Основними складовими характеристики будь-якої галузі інфраструктури є: склад, рівень розвитку, види і якість послуг, що надаються, географічні особливості кожної з галузей інфраструктури.

По-п’яте, подається стисла характеристика галузей сфери послуг, сільського господарства, промисловості, зокрема народних промислів і ремесел, пов’язаних з туризмом. Окрім власне туризму і туристичної інфраструктури до сфери послуг відноситься індустрія розваг, індустрія дозвілля, індустрія охорони здоров’я, індустрія спорту (причому індустрії розваг та дозвілля входять в основний, базовий блок економічних умов розвитку туризму в будь-якій країні).

Характеристика кожної із всіх перелічених галузей сфери послуг також дається за стандартним планом: склад, рівень розвитку, види і якість послуг, що надаються, а також географічні особливості розміщення галузі. Можна навести коротку характеристику найцікавіших об’єктів (не більше двох прикладів). Кожний з об’єктів, привабливих для туризму, розглядається за наступним планом: набір послуг, що надаються, якісна характеристика головних з них, перелік можливих напрямків або видів туризму.

Індустрія охорони здоров’я включає, по-перше, систему установ лікувального профілю і, по-друге, систему установ і підприємств оздоровчого профілю. Характеристику кожній з цих систем треба давати за стандартним, вже наведеним тут планом, доповнюючи її коротким описом найцікавіших об'єктів.

Індустрія освіти багатоступенева і включає системи шкільної, вищої і післявузівської освіти, причому кожна з цих систем також диференційована. Характеристика кожного ступеня (рівня) аналогічна наведеній раніше характеристиці індустрії охорони здоров’я.

Індустрія спорту також являється важливою складовою сфери послуг туристичного профілю, включаючи декілька груп установ, що виконують різні функції і взаємодоповнюють один одного: спортивні бази відпочинку, спортивні комплекси, спортивні центри і низка виробничо-технічних споруджень, які використовуються для організації спортивних занять туристів (наприклад, пристані і порти, аеродроми, туристичні бази, гірничо-спортивні бази, трампліни та ін.). Характеристика індустрії спорту також здійснюється за наведеним планом.

Наступним за значенням в туризмі блоком галузей економіки є сільське господарство (с/г). Дається коротка характеристика провідних галузей с/г за наступним планом: назва галузі, вид (рослин або порід тварин), можна стисло описати особливості найцікавіших із них. Важливо вказати оптимальний час (сезон) відвідувань, час цвітіння рослин або дозрівання плодів (Долина нарцисів на Закарпатті, свято Мерцишор в Румунії), час демонстрації досягнень (Карпатський вернісаж, фестиваль вина в Мукачевому), головні райони виробництва тієї або іншої сільськогосподарської культури або виду тварин, які є дуже привабливими агротуристичними об’єктами. При характеристиці районів слід звернути увагу на можливі форми організації туристичних заходів і час їх проведення (дегустації, конкурси гастрономів, ритуали, свята, виставки, змагання та ін.). Наприкінці слід перерахувати можливі напрями або види туризму, пов’язані із специфікою сільськогосподарського виробництва в країні.

До промисловості відносяться також народні промисли, які, як правило, складають специфіку, мануфактурного виробництва в будь-якій країні. На фабриках народних промислів виготовляються головним чином сувеніри, можливість придбання яких для туристів є найважливішою складовою будь-якої поїздки.

Особливу роль в розвитку туризму відіграють ремесла. Інтерес туристів до ремесел, численні побажання побачити на власні очі роботу майстра-ремісника, поспілкуватися з ним спонукають приватних підприємців, державні і муніципальні служби піклуватися про збереження і розвиток ремесел. Ремесла, особливо художні, дозволяють доторкнутися до глибинних, традиційних пластів народної творчості, самобутньої етнографічної матеріальної культури. Важливо також охарактеризувати форми можливого пізнання народної творчості, залучення туристів до певного ремесла, спілкування їх з народними майстрами. Можна організувати відвідування музею, виставки-продажу, де турист може ознайомитися з витворами народного мистецтва, при бажанні і по можливості придбати вподобаний виріб.