2. Основні складові туристичної інфраструктури як об’єкт туристичного аналізу регіону

Туристична інфраструктура – базова умова розвитку туризму, що створює необхідний і достатній рівень комфорту в місцях перебування туристів, а також покращує умови життя місцевих жителів, надаючи, наприклад, робочі місця.

До складу туристичної інфраструктури входять:

– транспорт;

– гостинність;

– громадське харчування;

– роздрібна торгівля;

– комунальна служба;

– зв’язок;

– побутове обслуговування.

Найбільше значення мають транспорт, сфера гостинності і об’єкти харчування.

Для туризму велике значення мають чотири види транспорту: авіаційний, автомобільний, залізничний і водний. Рівень розвитку будь-якого з них визначається густиною мережі трас, їх якістю, рівнем рухомого складу і особливостями організації перевезень.

Розвиток всієї індустрії подорожей в будь-якій країні насамперед залежить від рівня розвитку індустрії гостинності. При цьому кількість місць в готелях або будь-яких інших видах засобів розміщення – головний показник, що використовується для оцінки ефективності роботи і реальної можливості прийому туристів в конкретному туристичному центрі або регіоні. Індустрію гостинності в будь-якій країні складають засоби колективного і індивідуального розміщення: готелі, готелі, мотелі, гуртожитки, заїжджі двори, туристичні бази, хутори, садиби та ін.

Важливим елементом туристичної подорожі є об’єкти харчування. До підприємств громадського харчування відносяться: ресторани, кафе, бістро, закусочні, їдальні та ін. Як правило, вважається, що турист з ранку повинен одержати сніданок, тому велика частина установ гостинності надає таку послугу, вартість якої звичайно просто включається у вартість розміщення.

Базовий блок галузей розвитку туризму в будь-якій країні разом з туристичною інфраструктурою складають індустрії розваг, дозвілля, охорони здоров’я і спорту. Провідна роль належить індустрії розваг та індустрії дозвілля. Відмінності між цими двома групами галузей невеликі.

Зазвичай до індустрії дозвілля відносять ті підприємства, установи і споруди, послуги яких мають деякі елементи пізнавального характеру.

Індустрія розваг має досить складну галузеву структуру. До неї відносяться численні підприємства роздрібної торгівлі, починаючи від дрібних до великих торгівельних центрів, бутіків, сувенірних крамниць тощо. Відвідини магазинів (шоппінг) – улюблене проведення часу більшості туристів, навіть просте розглядання вітрин, а тим більше купівля сувенірів можуть стати для них розвагою. Для прихильників азартних і спортивних ігор та розваг створюється безліч атракціонів, спортивних розважальних комплексів і гральних закладів.

Особливе місце займають стадіони та іподроми. Великою популярністю серед туристів, насамперед серед молоді, користуються дискотеки, спортивні, молодіжні і нічні клуби. Навіть вулиці нічного міста можуть представляти інтерес. Тим більше, що в великих туристичних центрах на таких вулицях навіть вночі «кипить життя».

Унікальні розважальні можливості надають різного роду тематичні парки і парки розваг з набором відповідних послуг. Найбільшою популярністю користуються аквапарки, парки жахів і космічні парки. Сьогодні набули популярності мультимедійні зали, кафе-театри, вуличні театри та інші атракції на відкритому повітрі. Вони доповнюють панораму виставкових і кіноконцертних комплексів, мюзик-холів і кіностудій, що успішно співпрацюють з турфірмами.

Для любителів спокійного відпочинку є мережа ландшафтних і історичних парків, ботанічних садів. Любителям тваринного світу пропонують свої послуги різні зоопарки, акваріуми, тераріуми, дельфінарії.

Різноманітний спектр послуг надають туристам природно-рекреаційні парки. Сюди відносяться національні парки і заповідники. Характеристика природно-рекреаційних парків включає два аспекти: характеристику природних умов парку і можливостей його туристичного використання. Це не тільки перелік послуг, що надаються адміністрацією парку турфірмам, але і короткий опис туристичних маршрутів і діючих програм. Більшість установ природно-рекреаційної сфери в різних країнах пропонують на туристичному рівні безліч різноманітних цікавих програм, починаючи з простого відпочинку на природі і піших прогулянок до спостереження за конкретними тваринами.

Індустрія охорони здоров’я туристичного профілю в країнах представлена декількома основними типами установ: курортами, санаторіями, пансіонатами і базами відпочинку. Цей напрям діяльності включає такі галузі: лікувально-профілактичну, оздоровчу, лікувальну і реабілітаційну. Відповідно до цих напрямів за спеціалізацією розрізняють два типи установ: установи оздоровчого і лікувально-оздоровчого профілю; установи тільки| лікувального профілю.

Санаторії, наприклад, відносяться виключно до лікувальних установ. Профіль (спеціалізація) таких установ визначається захворюваннями, які в них лікують (нервові, кардіологічні, шлунково-кишкові захворювання), або реабілітацією хворих після перенесених захворювань.

Установи оздоровчого і лікувально-оздоровчого профілю пропонують програми загальнозміцнюючої дії, відновлення сил і профілактики захворювань. Традиційні санаторні (лікувальні) курорти стають поліфункціональними лікувально-оздоровчими центрами, розрахованими на широке коло споживачів. Основні причини цих змін: мода на здоровий спосіб життя; скорочення фінансової підтримки з боку муніципалітетів і держави.

Через особливості географічного розташування установи підрозділяються на приморські, рівнинні і гірські (такими є зокрема ті, що знаходяться і функціонують в Карпатському регіоні), лісові, степові, пустинні, а по співвідношенню факторів, що використовуються – на кліматичні, бальнеологічні (застосування мінеральних або морських вод), грязьові і змішаного напрямку.

Останніми роками все більшого поширення набуває використання інших, найрізноманітніших первинних матеріалів в лікувально-оздоровчих цілях: вина, плодів, ягодів, гуслянки, природних солей, природної пари, газів тощо. Власне, головне значення в оцінці можливостей мають не природні чинники, а якість лікувально-оздоровчих послуг, що надаються туристам, тобто якість курортів.

Для наочності наведемо наступний приклад: передумовою розвитку сільського господарства є родючий грунт, але необхідні якісне насіння, якісна сільськогосподарська техніка і високий рівень технології рослинництва – без всього цього добрі результати неможливі. І в індустрії охорони здоров’я неможливо без високого рівня обслуговування клієнтів, фахівців високого рівня, без сучасної медичної техніки, без ліцензованої (міжнародний патент або ліцензія) технології лікування розвивати сучасний курортний бізнес, лікувальний туризм. Значення мають також екологічний стан території, на якій знаходиться установа, тривалість комфортного кліматичного періоду, набір і якість послуг культурної програми. Так, наприклад, в багатьох зарубіжних країнах лікувальні установи розміщуються на території національних парків або заповідників, тобто в екологічно чистих зонах.

Індустрія спорту включає декілька груп установ і споруд, що виконують різні функції і взаємодоповнюють одна одну: курорти спортивного призначення, спортивні комплекси і споруди, спортивні центри і ряд виробничо-технічних споруд, які також використовуються для організації спортивних занять туристів (наприклад, пристані і порти, аеродроми, туристичні бази, гірськолижні бази та ін.). Типовою спортивною установою туристичного профілю є курорти. Зазвичай це декілька селищ, в кожному з яких є мережа магазинів, підприємств гостинності і громадського харчування. На невеликій відстані від селищ розташовуються спортивні споруди різного профілю, різних видів спорту, які дозволяють туристам урізноманітнити час перебування на курорті. Навіть якщо це цілорічний гірськолижний курорт, в його межах обов’язково існують споруди для літніх видів спорту і занять.

Додатково на курорті створюються численні розважальні комплекси: від боулінгу і казино до концертних залів, польотів на вертольотах і повітряних кулях. Велика частина цих об’єктів безпосередньо використовується для організації різних занять, але частина з них одночасно служить ареною проведення спортивних видовищних заходів, на яких туристи присутні як глядачі. З цієї точки зору установи і споруди можуть бути віднесені до індустрії дозвілля або навіть до масової культури (наприклад, Буковель, Славське, Закопане).