6.5. Вивчення асортименту та оцінка якості майонезу
Завдання 1. Вивчити асортимент майонезу.
Завдання виконують згідно з ГОСТ 30004.1-93 «Майонезы. Общие технические требования».
Завдання 2. Вивчити правила відбору проб.
Проби відбирають за ГОСТ 30004.2-93 «Майонезы. Правила приемки и методы испытаний».
Об'єм вибірки від партії продукції у транспортній тарі становить:
Число одиниць транспортної тари з продукцією (ящиків, фляг) у партії | Число одиниць транспортної тари з продукцією (ящиків, фляг) у вибірці |
До 10 включно | 1 |
Від 11 до 100 включно | 2 |
Від 101 до 200 включно | 3 |
Від 201 до 500 включно | 4 |
Від 501 і більше | 5 |
Від кожної одиниці транспортної тари з фасованими майонезами, включеної у вибірку, відбирають по одиниці продукції у споживчій тарі. Майонез у споживчій тарі змішують шпателем приблизно 1 хв після розкриття тари. Потім майонез зливають із тари у посуд і складають об'єднану пробу, з якої виділяють пробу, призначену для аналізу, масою близько 200 г.
Відбирають проби майонезу зі скляних банок місткістю 1000 см3 і більше із фляг залежно від консистенції трубкою, черпаком або щупом.
Перед відбором проб майонез перемішують мутовкою круговими рухами донизу і догори протягом 1 хв. Після перемішування продукту точкові проби відбирають трубкою з кожної одиниці транспортної тари з продукцією.
При відборі точкових проб і складанні об'єднаної проби на металеву трубку надівають гумове кільце, за допомогою якого знімають шар майонезу із зовнішньої поверхні трубки.
Трубку занурюють із такою швидкістю, щоб майонез надходив одночасно з її занурюванням. З кожної одиниці упаковки точкові проби відбирають в однаковій кількості, вміщують у посуд, перемішують і складають із них об'єднану пробу.
Маса об'єднаної проби - близько 1000 г, з якої виділяють для проведення аналізів приблизно 200 г.
Для визначення фізико-хімічних показників проби майонезу доводять до температури (20+2)°С і ретельно перемішують.
Завдання 3. Дослідити якість майонезу за органолептичними і фізико-хімічними показниками.
Визначення органолептичних показників (за ГОСТ 30004.2-93 п. 2.2). Органолептичні показники визначають у такій послідовності: консистенція, зовнішній вигляд, колір, запах, смак. При цьому майонез доводять до температури (20+2)°С.
Визначення консистенції. Консистенція майонезів усіх видів має бути однорідною, сметано- або пастоподібною, у майонезах із прянощами, смаковими і желюючими добавками - наявність часточок доданих прянощів та внесених добавок.
Відкривають споживчу тару (скляні банки, коробочки, стаканчики) і зміщують шпателем у бік шар майонезу. Слід від шпателя не має запливати протягом 25+5 с. Майонез із туб, пакетів або проби, відібрані з фляг, переносять у скляні стакани, витримують 30 хв для відновлення структури і досліджують, як описано вище.
Визначення зовнішнього вигляду і кольору. Пробу майонезу масою не менше ЗО г уміщають у стакан, який ставлять на аркуш білого паперу і розглядають при розсіяному денному світлі, визначаючи зовнішній вигляд, колір, та відмічають відсутність або наявність сторонніх включень. Колір майонезу характеризується як жовтувато-кремовий, однорідний по всій масі. У майонезах із прянощами і смаковими добавками колір зумовлений цими добавками.
Визначення смаку і запаху. Майонез, відібраний для дослідження, попередньо перемішують шпателем. Для визначення смаку кількість продукту має бути достатньою для розподілення по всій ротовій порожнині (3-10 г). Майонез тримають у роті 5-30 с, не ковтаючи, потім видаляють. Смак майонезу має бути злегка гострий, кислуватий, без вираженої гіркоти, із запахом і смаком гірчиці та оцту, внесених прянощів та смакових добавок.
Визначення фізико-хімічних показників. У майонезах нормуються такі фізико-хімічні показники: масова частка вологи,
жиру, кислотність у перерахунку на оцтову або на цитринову кислоту, стійкість емульсії, яка визначається у процентах жиру, що виділився.
Визначення масової частки вологи (за ГОСТ 3004.2-93 п. 2.4) Масова частка вологи в майонезах коливається від 25% (Провансаль) до 63% (Апельсиновий).
Прилади та обладнання: ваги аналітичні, бюкси алюмінієві діаметром 5 см, висотою 4 см, палички скляні оплавлені з обох кінців, довжиною 7-9 см, плита електрична закрита, ексикатор з прожареним хлористим кальцієм, термометр лабораторний, шафа сушильна лабораторна з терморегулятором.
Проведення випробування. У суху алюмінієву бюксу зважують 2,9-3,1 г майонезу з похибкою не більше 0,01 г і висушують на закритій електричній плиті при безперервному помішуванні паличкою. Температура сушіння контролюється термометром, який знаходиться в такій самій бюксі з невеликою кількістю олії, що має температуру 140+10°С.
Висушування (випарювання) завершують, коли припиняється спінювання майонезу і осад побуріє. Після цього бюксу висушують у сушильній шафі при температурі 103+3°С, охолоджують і зважують.
Масову частку вологи в майонезі визначають за формулою, %:
де m - маса наважки майонезу, г;
m1,m2 - відповідно маса бюкси з наважкою до і після висушування, г;
Х2 - кислотність майонезу в перерахунку на оцтову кислоту, %.
Визначення масової частки жиру в майонезах (за ГОСТ 3004.2 п. 2.7). Масова частка жиру в майонезах коливається від 20% (грибний, шашличний, з беконом) до 67% (Провансаль), 72% (Європейський).
Прилади та обладнання: жиромір для вершків (бутирометр), ваги аналітичні, прилад для відмірювання ізоамілового спирту, бюретка місткістю 25 см3, центрифуга, баня водяна, термометр, годинник пісочний на 5 хв.
Реактиви: кислота сірчана густиною 1,5 г/см3, спирт ізоаміловий, вода дистильована.
Проведення випробування. У жиромір відважують із точністю до 0,01 г 1,7-1,9 г попередньо перемішаного майонезу, потім наливають з бюретки 18 см"1 сірчаної кислоти і 1 см3 ізоамілового спирту, закорковують жиромір сухою пробкою, добре струшують і нагрівають на водяній бані при температурі (67+2)°С, періодично струшуючи до повного розчинення білкових речовин і центрифугують 5 хв із швидкістю обертання 25 об/с. Після цього жиромір занурюють пробкою донизу на 5 хв у водяну баню температурою (67+2) °С та здійснюють відлік жиру. При цьому жиромір тримають вертикально, щоб межа жиру знаходилася на рівні ока.
Рухаючи пробку догори і донизу, встановлюють нижню межу стовпчика жиру на цілій поділці шкали жироміру та від нього відраховують число поділок до нижнього меніска стовпчика жиру.
Масову частку жиру розраховують за формулою, %:
де А — показник жироміру;
m - маса наважки майонезу, г.
Визначення кислотності (за ГОСТ 3004.2 п. 2.8). Кислотність усіх видів майонезу визначають у перерахунку на оцтову кислоту (виняток для майонезу Апельсиновий, кислотність якого визначають у перерахунку на цитринову кислоту). Оцет використовують у виробництві майонезу як смакову добавку, до того ж він попереджає розвиток бактеріальної мікрофлори.
Прилади та обладнання: ваги лабораторні, колба конічна місткістю 250 см3, циліндр місткістю 50 см3, крапельниця, бюретка.
Реактиви: 1%-й спиртовий розчин фенолфталеїну, 1%-й розчин гідрооксиду калію або натрію концентрації ОД моль/дм3, вода дистильована.
Проведення випробування. У конічну колбу зважують із точністю до 0,01 г 1,9-2,1 г майонезу, розчиняють у 50 см3 дистильованої води, перемішують і титрують розчином гідрооксиду калію або натрію у присутності індикатора фенолфталеїну до появи слабо-рожевого забарвлення, яке не зникає 1 хв.
Кислотність майонезу у перерахунку на оцтову або на цитринову кислоту розраховують за формулою, %:
де V - об'єм розчину гідрооксиду калію або натрію, витрачений на титрування, см3;
К - поправка до титру розчину гідрооксиду калію або натрію;
N - коефіцієнт перерахунку, який дорівнює:
0,0060 - для перерахунку. на оцтову кислоту,
0,0064 - для перерахунку на цитринову кислоту;
m- маса майонезу, г.
Визначення стійкості емульсії (за ГОСТ 3004.2 п. 2.9). Стійкість емульсії майонезу залежить від рецептурних компонентів, що використані як емульгатори: сухого молока; яєчного та гірчичного порошку, які до того ж беруть участь у створенні структури майонезу, а також від дотримання оптимальних параметрів, технологічного процесу, перш за все - гомогенізації.
Прилади та обладнання: пробірка калібрована центрифугова місткістю 10 см3, центрифуга з числом обертів за 1 с не менш як 25, баня водяна.
Проведення випробування. Пробірку заповнюють до верхньої поділки майонезом, кладуть у центрифугу і центрифугують 5 хв із швидкістю 25 об/с. Потім цю пробірку кладуть у киплячу воду на 3 хв та знову центрифугують 5 хв.
Стійкість емульсії у процентах незруйнованої емульсії за об'ємом розраховують за формулою:
де а - об'єм незруйнованої емульсії, см3;
10 - об'єм проби майонезу.
Результати органолептичних і фізико-хімічних досліджень майонезу заносять до табл. 6.10 та роблять висновок щодо його якості.
Таблиця 6.10
Показник якості | Характеристика показників | |
згідно з нормативною документацією | за даними лабораторного аналізу | |
|
|
|
- 6. Дослідження харчових жирів
- 6.1. Вивчення асортименту та оцінка якості рослинних олій
- Контрольні питання
- 6.2. Вивчення асортименту та оцінка якості тваринних топлених жирів
- Контрольні питання
- 6.3. Вивчення асортименту та оцінка якості маргаринів
- Контрольні питання
- 6.4. Вивчення асортименту та оцінка якості жирів для кулінарії, кондитерської й хлібопекарної промисловості
- Контрольні питання
- 6.5. Вивчення асортименту та оцінка якості майонезу
- Контрольні питання
- 6.6. Приймання, зберігання та оцінка якості харчових жирів на основі вирішення ситуаційних завдань
- 7. Дослідження молока, молочних і яєчних товарів
- 7.1. Органолептична оцінка молока та вершків і визначення їхньої якості під час закупівлі
- Контрольні питання
- 7. 2. Вивчення асортименту та оцінка якості пастеризованого і стерилізованого молока
- Контрольні питання
- 7.3. Вивчення асортименту та оцінка якості кисломолочних продуктів
- Контрольні питання
- 7.4. Вивчення асортименту та оцінка якості згущених молочних продуктів
- Контрольні питання
- 7. 5. Вивчення асортименту та оцінка якості сухих молочних продуктів
- Контрольні питання
- 7.6. Вивчення асортименту та оцінка якості морозива
- Контрольні питання
- 7.7. Вивчення асортименту та оцінка якості масла
- Контрольні питання
- 7.8. Вивчення асортименту та оцінка якості сирів
- Контрольні питання
- 7. 9. Вивчення асортименту та оцінка якості яєць
- Контрольні питання
- 7.10. Вивчення асортименту та оцінка якості сухих яєчних продуктів
- 7.11. Приймання, зберігання та оцінка якості молока, молочних і яєчних товарів на основі вирішення ситуаційних завдань
- 8. Дослідження м'яса і м'ясних товарів
- 8.1. Вивчення розрубування м'яса для роздрібної торгівлі
- Контрольні питання
- 8.2. Вивчення асортименту та оцінка свіжості м'яса забійних тварин (проблемне лабораторне заняття)
- Контрольні питання
- 8.3. Вивчення класифікації асортименту та оцінка свіжості м'яса птиці, яке реалізується в упаковці (проблемне лабораторне заняття)
- Контрольні питання
- 8.4. Вивчення асортименту та оцінка якості ковбасних виробів
- Контрольні питання
- 8.5. Вивчення асортименту та оцінка якості м'ясних консервів
- Контрольні питання
- 8.6. Вивчення асортименту та оцінка якості м'ясних напівфабрикатів
- Контрольні питання
- 8.7. Приймання, зберігання та оцінка якості м'яса і м'ясопродуктів на основі вирішення ситуаційних завдань
- 9. Дослідження якості риби і рибних товарів
- 9.1. Вивчення родин промислових риб
- Контрольні питання
- 9.2. Вивчення асортименту та оцінка якості охолодженої та мороженої риби
- Контрольні питання
- 9.3. Вивчення асортименту та оцінка якості солоної і маринованої риби
- Контрольні питання
- 9.4. Вивчення асортименту та визначення якості в'ялених і сушених рибних товарів
- Контрольні питання
- 9.5. Вивчення асортименту та оцінка якості копчених рибних товарів
- Контрольні питання
- 9.6. Вивчення асортименту та оцінка якості рибних консервів
- Контрольні питання
- 9.7. Вивчення асортименту та визначення якості рибних пресервів
- Контрольні питання
- 9.8. Вивчення асортименту та визначення якості рибних напівфабрикатів і кулінарних виробів
- Контрольні питання
- 9.9. Вивчення асортименту та визначення якості ікри риб та ікряних товарів
- Контрольні питання
- 9.10. Вивчення асортименту та визначення якості нерибних морепродуктів та продуктів їх переробки
- Контрольні питання
- 9.11. Приймання, зберігання та оцінка якості риби і рибних продуктів на основі вирішення ситуаційних завдань