Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
Сорти і види глоду | Початко- вий вміст | Сушені плоди | |||||||
Температура гріючої поверхні, ºС | |||||||||
60 | 70 | 80 | 90 | ||||||
на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | |
Шаміль | 79,6 | 880 | 66,4 | 864 | 63,1 | 765 | 61,5 | 518 | 60,4 |
Людмил | 69,9 | 1003 | 48,3 | 940 | 45,7 | 960 | 45,0 | 804 | 44,0 |
Глід алма-атинський | 80,0 | 465 | 63,3 | 378 | 61,1 | 356 | 60,4 | 297 | 69,4 |
Збігнєв | 79,2 | 452 | 65,7 | 423 | 62,3 | 398 | 61,3 | 332 | 60,1 |
Глід Мейера | 79,9 | 598 | 67,0 | 560 | 63,5 | 529 | 62,5 | 442 | 61,5 |
Глід східний | 72,2 | 1120 | 59,8 | 951 | 56,8 | 897 | 55,7 | 748 | 54,7 |
Мао Мао | 79,7 | 1404 | 54,9 | 1318 | 53,7 | 1241 | 53,2 | 1040 | 52,2 |
Китайський 1 | 79,8 | 1287 | 55,7 | 1207 | 53,9 | 1138 | 52,7 | 952 | 50,7 |
Глід одноматочковий | 78,4 | 377 | 60,1 | 354 | 58,6 | 332 | 58,1 | 278 | 57,6 |
НІР05 2007 р. | 3,9 |
| 3,1 |
| 2,9 |
| 2,9 |
| 2,8 |
2008 р. | 3,8 |
| 2,7 |
| 2,7 |
| 2,7 |
| 2,5 |
2009 р. | 3,9 |
| 2,9 |
| 2,8 |
| 2,8 |
| 2,7 |
Як показали результати досліджень, у варіанті із заданими параметрами сушіння – температурою гріючої поверхні 60ºС і середньою тривалістю сушіння 843 хв., вміст загальної кількості цукрів у всіх досліджуваних сортах і видах становив 60,1%, що на 22,6% менше ніж у свіжих плодах. При цьому, найвищим за вмістом загальної кількості цукрів вирізнилися глід Мейера – 67,0% та сорт Шаміль – 66,4%. Як вже зазначалося, вибраний нами метод сушіння має низку недоліків, головним із яких є досить довга тривалість процесу сушіння.
Так, у варіанті за температури гріючої поверхні 70ºС і середній тривалості сушіння 777 хв., вміст цукрів залишався досить високим. У сорту Шаміль та глоду Мейера при різній тривалості сушіння (864 і 560 хв.), вміст цукрів був однаковий, і становив 63,1 і 63,5%. Порівнюючи варіант контактного методу сушіння із конвективним, можна сказати, що використання для сушіння плодів температури гріючої поверхні 70ºС неістотно впливало на вміст загальної кількості цукрів у плодах сорту Шаміль і глоду Мейера. Різниця його вмісту між цими методами склала лише 7%. Проте, тривалість сушіння порівняно із конвективним методом була більшою на 30%.
Аналогічна тенденція спостерігалася і у інших варіантах сушіння плодів з використанням вищих температур гріючої поверхні 80 та 90ºС. Так, за температури гріючої поверхні 80ºС та тривалість сушіння плодів 735 хв., вміст цукрів майже не змінювався у порівнянні із варіантом із використанням температури теплоносія 70ºС. Так, найвищим вмістом загальної кількості цукрів у зазначеному варіанті вирізнився сорт Шаміль (61,5%), а найнижчим Людмил (45,0%), тривалість сушіння яких, відповідно становила 765 та 960 хв. В середньому по сортах і видах, вміст цукрів відносно свіжих плодів знизився на 29,8% .
Скорочення тривалості сушіння до 601 хв., при сушіння плодів за температури гріючої поверхні 90ºС, лише деякою мірою вплинуло на вміст загальної кількості цукрів порівняно із варіантом сушіння при низькій температурі (60ºС). Так, в середньому по сортах і видах при цій температурі вміст цукрів становив 56,7%, що на 5,7% нижче від варіанту за тривалості сушіння 886 хв., за температури теплоносія 60ºС і на 26,9% нижче від свіжих.
Проведеними дослідженнями встановлено, що підвищення температури сушильного агенту до 90–100ºС за конвективного методу сушіння, температури гріючої поверхні 80–90ºС – при контактному, та при напруженості магнетрону 100% – при мікрохвильовому, сприяло зниженню вмісту загальних цукрів у всіх варіантах. На нашу думку це пов’язано із скороченням тривалості сушіння і, як наслідок, процесів карамелізації цукрів.
Отже, використання високих температур сушильного агенту, високих потужностей магнетронів та високої температури гріючої поверхні, за рахунок меншої тривалості сушіння плодів, не знижує цінність готового продукту. Дана тенденція є позитивною у випадку, коли плоди глоду переробляються на лікувально-профілактичні цілі, за рахунок меншої кількості цукрів та високої кількості інших, біологічно активних компонентів.
- Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
- 3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
- 3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
- Урожайність плодів глоду, кг з дерева
- Масова частка сухих розчинних речовин у свіжих плодах глоду, %
- 3 .1.2. Характеристика біологічно активних речовин плодів глоду та оцінка їх якості
- Масова частка загальної кількості цукрів у свіжих плодах глоду, %
- Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду, %
- Вміст білка у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст загальної кількості поліфенолів у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст каротину у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- 3.2. Дослідження процесів сушіння плодів глоду
- 3.3. Дослідження зміни вмісту основних біологічно активних компонентів у плодах глоду при різних методах та параметрах сушіння
- 3.3.1. Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду під час переробки
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.2. Зміна масової частки пектинових речовин
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.3. Зміна масової частки титрованих кислот
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених конвективним методом ,% (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.4. Зміна вмісту аскорбінової кислоти
- Зміна вмісту аскорбінової кислоти в плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.5. Зміна вмісту загальної кількості поліфенольних сполук
- Зміна вмісту загальної кількості поліфенолів у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.6 Зміна вмісту каротину
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)