Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
Сорти і види глоду | Початко- вий вміст | Сушені плоди | |||||||
Температура гріючої поверхні, ºС | |||||||||
60 | 70 | 80 | 90 | ||||||
на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | |
Шаміль | 79,4 | 880 | 22,9 | 864 | 21,4 | 765 | 19,3 | 518 | 16,3 |
Людмил | 114,1 | 1003 | 32,1 | 940 | 28,5 | 960 | 26,6 | 804 | 22,6 |
Глід алма-атинський | 53,7 | 465 | 16,5 | 378 | 14,8 | 356 | 13,6 | 297 | 11,8 |
Збігнєв | 68,8 | 452 | 13,1 | 423 | 11,8 | 398 | 10,7 | 332 | 9,3 |
Глід Мейера | 157,0 | 598 | 29,0 | 560 | 26,7 | 529 | 24,2 | 442 | 17,4 |
Глід східний | 183,4 | 1120 | 33,2 | 951 | 30,9 | 897 | 27,0 | 748 | 23,7 |
Мао Мао | 156,9 | 1404 | 31,1 | 1318 | 27,8 | 1241 | 25,7 | 1040 | 22,1 |
Китайський 1 | 132,0 | 1287 | 22,3 | 1207 | 20,0 | 1138 | 18,5 | 952 | 16,0 |
Глід одноматочковий | 270,4 | 377 | 60,1 | 354 | 54,4 | 332 | 50,5 | 278 | 43,8 |
НІР05 2007 р. | 6,1 |
| 1,3 |
| 1,2 |
| 1,1 |
| 0,9 |
2008 р. | 7,4 |
| 1,5 |
| 1,3 |
| 1,2 |
| 1,0 |
2009 р. | 6,0 |
| 1,6 |
| 1,5 |
| 1,4 |
| 1,2 |
У варіанті сушіння за температури гріючої поверхні 70ºС і тривалості процесу сушіння 777 хв., вміст аскорбінової кислоти знизився, в середньому на 81%, порівняно із свіжими плодами.
Подальші наші досліджування ґрунтувалися на встановлені вмісту аскорбінової кислоти, з використанням меншої тривалості процесу сушіння, за рахунок підвищення температури гріючої поверхні для сушіння плодів. Так, у варіанті сушіння за температури гріючої поверхні 80ºС, вміст аскорбінової кислоти був найвищий у глоду одноматочкового – 50,5 мг/100 г, та у глоду східного – 27,0 мг/100 г, тривалість їх сушіння при цьому становила відповідно, 332 і 897 хв.
Найменшим за вмістом вітаміну С у цьому варіанті був глід алма-атинський і сорт Збігнєв, кількість аскорбінової кислоти у яких становила, відповідно 13,6 і 10,7 мг/100 г, а тривалість сушіння – 356 і 398 хв.
Варто зазначити, що у даному варіанті сушіння, в середньому по сортах і видах, вміст аскорбінової кислоти знизився, порівняно із свіжими плодами на 82%.
У варіанті із використанням температури гріючої поверхні 90ºС і середній тривалості сушіння 601 хв., вміст аскорбінової кислоти знизився, в середньому на 85%. Так, у глоду одноматочкового, вміст аскорбінової кислоти становив 43,8 мг/100 г (тривалість сушіння 278 хв.), що на 84% нижче від свіжого. У глоду східного – 23,7мг/100 г (тривалість сушіння748 хв.), або на 87% менше порівняно із свіжими. У глоду алма-атинського за тривалості сушіння 297 хв., вміст аскорбінової кислоти склав 11,8 мг/100 г, що менше від свіжих на 78%, а у сорту Збігнєв – 9,3 мг/100 г, за тривалості сушіння 332 хв. (на 87% менше відповідно до свіжих).
Отже, порівнюючи контактний метод сушіння із конвективним, слід відмітити, що однакові для обох методів температури сушильного агенту (при конвективному) і температури гріючої поверхні (при контактному), по-різному впливали на вміст аскорбінової кислоти. Так за найнижчої (60ºС) температури гріючої поверхні, за контактного методу сушіння, її вміст майже не різнився з конвективним, а був навіть в 1,3 рази вищим. За температури сушильного агенту і гріючої поверхні 70ºС, за обох методів сушіння, вміст аскорбінової кислоти залишався однаковим. Проте застосування вже вищих температур 80 і 90ºС, призводило до істотних втрат вітаміну С. Так, при 80ºС вміст аскорбінової кислоти знизився на 23,6% порівняно із конвективним, а при 90ºС – на 43,8%.
Підводячи підсумки результатів досліджень варто зазначити, що підвищення температури сушильного агенту за конвективного методу сушіння, сприяє кращому збереженню аскорбінової кислоти за рахунок скорочення тривалості процесу сушіння. Проте, застосування для сушіння плодів мікрохвильового і контактного методів показало, що підвищення температури сушіння і скорочення тривалості сушіння не надало позитивних результатів збереження вмісту аскорбінової кислоти при вказаних методах переробки.
- Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
- 3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
- 3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
- Урожайність плодів глоду, кг з дерева
- Масова частка сухих розчинних речовин у свіжих плодах глоду, %
- 3 .1.2. Характеристика біологічно активних речовин плодів глоду та оцінка їх якості
- Масова частка загальної кількості цукрів у свіжих плодах глоду, %
- Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду, %
- Вміст білка у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст загальної кількості поліфенолів у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст каротину у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- 3.2. Дослідження процесів сушіння плодів глоду
- 3.3. Дослідження зміни вмісту основних біологічно активних компонентів у плодах глоду при різних методах та параметрах сушіння
- 3.3.1. Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду під час переробки
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.2. Зміна масової частки пектинових речовин
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.3. Зміна масової частки титрованих кислот
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених конвективним методом ,% (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.4. Зміна вмісту аскорбінової кислоти
- Зміна вмісту аскорбінової кислоти в плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.5. Зміна вмісту загальної кількості поліфенольних сполук
- Зміна вмісту загальної кількості поліфенолів у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.6 Зміна вмісту каротину
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)