logo
РОЗД-Л 3

Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)

Сорти і види глоду

Початко-

вий вміст

Сушені плоди

Температура гріючої поверхні, ºС

60

70

80

90

на сухий залишок

тривалість сушіння, хв

на сухий залишок

тривалість сушіння, хв

на сухий залишок

тривалість сушіння, хв

на сухий залишок

тривалість сушіння, хв

на сухий залишок

Шаміль

79,6

880

66,4

864

63,1

765

61,5

518

60,4

Людмил

69,9

1003

48,3

940

45,7

960

45,0

804

44,0

Глід алма-атинський

80,0

465

63,3

378

61,1

356

60,4

297

69,4

Збігнєв

79,2

452

65,7

423

62,3

398

61,3

332

60,1

Глід Мейера

79,9

598

67,0

560

63,5

529

62,5

442

61,5

Глід східний

72,2

1120

59,8

951

56,8

897

55,7

748

54,7

Мао Мао

79,7

1404

54,9

1318

53,7

1241

53,2

1040

52,2

Китайський 1

79,8

1287

55,7

1207

53,9

1138

52,7

952

50,7

Глід одноматочковий

78,4

377

60,1

354

58,6

332

58,1

278

57,6

НІР05 2007 р.

3,9

3,1

2,9

2,9

2,8

2008 р.

3,8

2,7

2,7

2,7

2,5

2009 р.

3,9

2,9

2,8

2,8

2,7

Як показали результати досліджень, у варіанті із заданими параметрами сушіння – температурою гріючої поверхні 60ºС і середньою тривалістю сушіння 843 хв., вміст загальної кількості цукрів у всіх досліджуваних сортах і видах становив 60,1%, що на 22,6% менше ніж у свіжих плодах. При цьому, найвищим за вмістом загальної кількості цукрів вирізнилися глід Мейера – 67,0% та сорт Шаміль – 66,4%. Як вже зазначалося, вибраний нами метод сушіння має низку недоліків, головним із яких є досить довга тривалість процесу сушіння.

Так, у варіанті за температури гріючої поверхні 70ºС і середній тривалості сушіння 777 хв., вміст цукрів залишався досить високим. У сорту Шаміль та глоду Мейера при різній тривалості сушіння (864 і 560 хв.), вміст цукрів був однаковий, і становив 63,1 і 63,5%. Порівнюючи варіант контактного методу сушіння із конвективним, можна сказати, що використання для сушіння плодів температури гріючої поверхні 70ºС неістотно впливало на вміст загальної кількості цукрів у плодах сорту Шаміль і глоду Мейера. Різниця його вмісту між цими методами склала лише 7%. Проте, тривалість сушіння порівняно із конвективним методом була більшою на 30%.

Аналогічна тенденція спостерігалася і у інших варіантах сушіння плодів з використанням вищих температур гріючої поверхні 80 та 90ºС. Так, за температури гріючої поверхні 80ºС та тривалість сушіння плодів 735 хв., вміст цукрів майже не змінювався у порівнянні із варіантом із використанням температури теплоносія 70ºС. Так, найвищим вмістом загальної кількості цукрів у зазначеному варіанті вирізнився сорт Шаміль (61,5%), а найнижчим Людмил (45,0%), тривалість сушіння яких, відповідно становила 765 та 960 хв. В середньому по сортах і видах, вміст цукрів відносно свіжих плодів знизився на 29,8% .

Скорочення тривалості сушіння до 601 хв., при сушіння плодів за температури гріючої поверхні 90ºС, лише деякою мірою вплинуло на вміст загальної кількості цукрів порівняно із варіантом сушіння при низькій температурі (60ºС). Так, в середньому по сортах і видах при цій температурі вміст цукрів становив 56,7%, що на 5,7% нижче від варіанту за тривалості сушіння 886 хв., за температури теплоносія 60ºС і на 26,9% нижче від свіжих.

Проведеними дослідженнями встановлено, що підвищення температури сушильного агенту до 90–100ºС за конвективного методу сушіння, температури гріючої поверхні 80–90ºС – при контактному, та при напруженості магнетрону 100% – при мікрохвильовому, сприяло зниженню вмісту загальних цукрів у всіх варіантах. На нашу думку це пов’язано із скороченням тривалості сушіння і, як наслідок, процесів карамелізації цукрів.

Отже, використання високих температур сушильного агенту, високих потужностей магнетронів та високої температури гріючої поверхні, за рахунок меншої тривалості сушіння плодів, не знижує цінність готового продукту. Дана тенденція є позитивною у випадку, коли плоди глоду переробляються на лікувально-профілактичні цілі, за рахунок меншої кількості цукрів та високої кількості інших, біологічно активних компонентів.