Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
Сорти і види глоду | Початко- вий вміст | Сушені плоди | |||||||
Температура гріючої поверхні, ºС | |||||||||
60 | 70 | 80 | 90 | ||||||
на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | тривалість сушіння, хв | на сухий залишок | |
Шаміль | 3,2 | 880 | 2,9 | 864 | 2,6 | 765 | 2,5 | 518 | 2,3 |
Людмил | 3,8 | 1120 | 3,7 | 951 | 3,3 | 897 | 2,9 | 748 | 2,6 |
Глід алма-атинський | 4,4 | 465 | 4,2 | 378 | 3,9 | 356 | 3,7 | 297 | 3,1 |
Збігнєв | 6,4 | 452 | 5,1 | 423 | 5,1 | 398 | 4,7 | 332 | 4,5 |
Глід Мейера | 6,2 | 598 | 3,8 | 560 | 3,6 | 529 | 3,2 | 442 | 2,9 |
Глід східний | 5,8 | 1003 | 3,5 | 940 | 3,4 | 960 | 2,8 | 804 | 2,6 |
Мао Мао | 10,7 | 1404 | 5,1 | 1318 | 5,4 | 1241 | 4,8 | 1040 | 4,0 |
Китайський 1 | 13,6 | 1287 | 5,3 | 1207 | 5,3 | 1138 | 5,2 | 952 | 4,7 |
Глід одноматочковий | 2,9 | 377 | 2,9 | 354 | 2,7 | 332 | 2,5 | 278 | 2,3 |
НІР05 2007 р. | 0,3 |
| 0,2 |
| 0,1 |
| 0,1 |
| 0,1 |
2008 р. | 0,5 |
| 0,4 |
| 0,3 |
| 0,3 |
| 0,3 |
2009 р. | 0,4 |
| 0,3 |
| 0,2 |
| 0,2 |
| 0,2 |
Результати досліджень показали, що контактний метод сушіння хоч і був тривалішим за конвективний і мікрохвильовий, проте вміст титрованих кислот у ньому був дещо вищим. Так, у варіанті за температури гріючої поверхні 60ºС і тривалості сушіння 843 хв., масова частка титрованих кислот у порівнянні до свіжих плодів, знизилася, в середньому в 1,5 рази. Незважаючи на це, практично всі сорти і види глоду, у даному варіанті досліджень мали високий її вміст.
Проведені нами дослідження показали, що за температури гріючої поверхні 60ºС і тривалості процесу сушіння 843 хв., найвищий вміст титрованих кислот зафіксовано у сортів Китайський 1 і Мао Мао. Так, у сорту Китайський 1 тривалість сушіння якого становила 1287 хв., масова частка титрованих кислот становила 5,3%, а у сорту Мао Мао – 5,1%, за тривалості сушіння 1404 хв. За результатами досліджень можна сказати, що майже однакове накопичення масової частки титрованих кислот у цих сортах, говорить про те, що вони є майже ідентичними по своєму якісному складу в межах роду.
Встановлено, що підвищення температури гріючої поверхні до 70ºС за тривалості сушіння 777 хв., в 1,6 рази знижувало вміст титрованих кислот у плодах у порівнянні із свіжими, а у порівнянні із конвективним методом, при тій же температурі, вміст титрованих кислот в 1,2 рази підвищився.
Дослідження масової частки титрованих кислот у варіантах сушіння за температур гріючої поверхні 80 і 90ºС, за тривалості процесу сушіння від 735 до 601 хв., призводило до несуттєвого, але деякого зменшення їх вмісту у порівнянні із свіжими плодами. Так, у сортів Китайський 1 та Мао Мао, де вміст титрованих кислот був найвищим, висока температура гріючої поверхні при сушінні плодів призвела до зниження їх вмісту, відповідно у 2,9 та 2,7 рази. Також за результатами досліджень встановлено, що сорт Шаміль і дикорослий глід одноматочковий мали однаковий і найнижчий вміст титрованих кислот – 2,3%.
Отже, проведеними нами дослідженнями встановлено, що застосування різної тривалості процесу сушіння та під впливом різних температур сушильного агенту знижувався вміст загальних кислот в результаті всихання плодів глоду, в залежності як від сортових і видових особливостей сировини так і від методів та режимних параметрів сушіння і, як свідчать результати досліджень, цей хімічний компонент є більш менш стабільною величиною.
- Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
- 3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
- 3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
- Урожайність плодів глоду, кг з дерева
- Масова частка сухих розчинних речовин у свіжих плодах глоду, %
- 3 .1.2. Характеристика біологічно активних речовин плодів глоду та оцінка їх якості
- Масова частка загальної кількості цукрів у свіжих плодах глоду, %
- Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду, %
- Вміст білка у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст загальної кількості поліфенолів у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст каротину у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- 3.2. Дослідження процесів сушіння плодів глоду
- 3.3. Дослідження зміни вмісту основних біологічно активних компонентів у плодах глоду при різних методах та параметрах сушіння
- 3.3.1. Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду під час переробки
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.2. Зміна масової частки пектинових речовин
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.3. Зміна масової частки титрованих кислот
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених конвективним методом ,% (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.4. Зміна вмісту аскорбінової кислоти
- Зміна вмісту аскорбінової кислоти в плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.5. Зміна вмісту загальної кількості поліфенольних сполук
- Зміна вмісту загальної кількості поліфенолів у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.6 Зміна вмісту каротину
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)