Урожайність плодів глоду, кг з дерева
Сорти і види | Рік дослідження | |||
2007 | 2008 | 2009 | Середнє за три роки | |
Шаміль | 4,2 | 7,8 | 6,7 | 6,2 |
Людмил | 4,8 | 6,3 | 5,4 | 5,5 |
Глід алма-атинський* | 4,7 | 4,1 | 3,8 | 4,2 |
Збігнєв | 3,4 | 3,2 | 3,1 | 3,2 |
Глід Мейера* | 2,7 | 6,3 | 5,5 | 4,8 |
Глід східний* | 5,0 | 5,9 | 4,8 | 5,2 |
Мао Мао | 2,2 | 4,3 | 3,6 | 3,4 |
Китайський 1 | 4,4 | 8,6 | 6,2 | 6,4 |
Глід одноматочковий* | 11,1 | 10,2 | 9,7 | 10,3 |
НІР05 | 0,2 | 0,4 | 0,3 |
|
Примітка: Вік дикорослих видів* – 11 років, сортів – 6 років.
Кількість опадів склала 232 мм, знаходилася майже на однаковому рівні з 2007 роком та із середніми багаторічними даними. Глід одноматочковий знизив свою врожайність з 11,1 до 9,7 кг з дерева, тоді як маса плоду практично залишалася незмінною. Інші сорти і види глоду за період 2009 року мали властивість до збільшення, або ж до зменшення врожаю порівняно до 2007 року. В загальному по сортах і видах урожайність за роки досліджень становила, в середньому 5,5 кг з дерева.
Поряд із урожайністю, важливими показниками якості плодів, зокрема для переробки, є показники рівня накопичення масової частки сухих розчинних речовин (СРР) та співвідношення м’якоть-кісточка.
Результати наших досліджень, дають змогу стверджувати, що показник масової частки сухих розчинних речовин залежить від погодних умов періоду вегетації, а також від сорту чи виду (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
- Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
- 3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
- 3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
- Урожайність плодів глоду, кг з дерева
- Масова частка сухих розчинних речовин у свіжих плодах глоду, %
- 3 .1.2. Характеристика біологічно активних речовин плодів глоду та оцінка їх якості
- Масова частка загальної кількості цукрів у свіжих плодах глоду, %
- Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду, %
- Вміст білка у свіжих плодах глоду, %
- Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст загальної кількості поліфенолів у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- Вміст каротину у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- 3.2. Дослідження процесів сушіння плодів глоду
- 3.3. Дослідження зміни вмісту основних біологічно активних компонентів у плодах глоду при різних методах та параметрах сушіння
- 3.3.1. Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду під час переробки
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.2. Зміна масової частки пектинових речовин
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.3. Зміна масової частки титрованих кислот
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених конвективним методом ,% (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.4. Зміна вмісту аскорбінової кислоти
- Зміна вмісту аскорбінової кислоти в плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.5. Зміна вмісту загальної кількості поліфенольних сполук
- Зміна вмісту загальної кількості поліфенолів у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- 3.3.6 Зміна вмісту каротину
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)