logo search
M_1_Ch1_Ch2_kviten_2010

Тема 9. Методи дослідження та оцінка впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей і підлітків. Визначення групи здоров’я та фізичного розвитку Актуальність теми

Забезпечення здоров’я дітей є головним завданням суспільства. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей проводиться лікарями педіатрами і вузькими спеціалістами під час профілактичних оглядів дітей декретованого віку.

У відповідності до отриманих результатів проводиться розподіл обстежених дітей та підлітків за групами здоров’я, що дозволяє проводити порівняльну оцінку стану здоров’я різних контингентів як на момент обстеження, так і при динамічному контролі для перевірки ефективності проведених профілактичних та лікувальних закладів.

Навчальні цілі

Вміти визначати групу здоров’я та дати гігієнічну оцінку стану здоров’я дітей та підлітків.

Знати гігієнічні вимоги до спортивних залів, спортивних майданчиків та учнівських виробничих майстерень, основні принципи організації та побудови уроків фізичного виховання та трудового навчання.

Засвоїти методику комплексної гігієнічної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків та критерії їх розподілу на групи здоров’я.

Базові знання, вміння та навики

Анатомо-фізіологічні особливості будови дитячого організму в різні вікові періоди (анатомія, фізіологія). Показники фізичного розвитку дітей та підлітків. Методи оцінки фізичного розвитку дитячого організму та колективу (гігієна).

Методики дослідження функціонального стану і працездатності організму (фізіологія ).

Зміст теми

Провідні чинники навколишнього середовища та соціальні умови життя, що впливають на здоров’я дітей та підлітків.

Критерії та показники здоров’я дітей і підлітків. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Особливості розподілу дітей та підлітків за групами здоров’я.

Методика дослідження функціонального стану та працездатності дитячого організму.

Рекомендована література

Основна:

  1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.457-467.

  2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. -- К.: Здоров’я, 2004, С. 532-534, 541-543.

  3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. С.578-585.

  4. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять/ Під. ред. І.І. Даценко, -- Львів, Світ, 2001, С. 196, 203-204, 229-236

Додаткова:

  1. Гигиена детей и подростков: Руководство для санитарных врачей / Под ред. Г.Н.Сердюковской, А.Г.Сухарева. – М.: Медицина, 1986. – С. 60-96.

  2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/ Під ред. I.I. Даценко, – Львів. Світ, 1992. С. 147-160, 160-169.

Контрольні питання

  1. Закономірності росту та розвитку дитячого організму. Поняття про акселерацію та децелерацію.

  2. Визначення поняття “здоров’я дитини”.

  3. Критерії оцінки стану здоров’я дитини.

  4. Групи здоров’я дітей та підлітків.

  5. Характеристика груп здоров’я. Критерії розподілу дітей за вказаними групами.

Контрольні тести

  1. До 1-ї групи здоров’я відносяться діти:

а) здорові з функціональними і деякими морфологічними відхиленнями;

б) хворі хронічними хворобами в компенсованому стані, з фізичними недоліками, наслідками травм, що не порушують пристосування до праці і умов життя; в) хворі хронічними хворобами в субкомпенсованому стані; г) хворі в декомпенсованому стані, інваліди І і ІІ групи; д) абсолютно здорові.

  1. До 2-ї групи здоров’я відносяться діти:

а) здорові з функціональними і деякими морфологічними відхиленнями;

б) хворі хронічними хворобами в компенсованому стані, з фізичними недоліками, наслідками травм, що не порушують пристосування до праці і умов життя; в) хворі хронічними хворобами в субкомпенсованому стані; г) хворі в декомпенсованому стані, інваліди І і ІІ групи; д) абсолютно здорові.

  1. До 3-ї групи здоров’я відносяться діти:

а) здорові з функціональними і деякими морфологічними відхиленнями;

б) хворі хронічними хворобами в компенсованому стані, з фізичними недоліками, наслідками травм, що не порушують пристосування до праці і умов життя; в) хворі хронічними хворобами в субкомпенсованому стані; г) хворі в декомпенсованому стані, інваліди І і ІІ групи; д) абсолютно здорові.

  1. При проведенні поглибленого медичного огляду у дитячій дошкільній установі встановлено що частина дітей більше 4 разів на рік хворіє на гострі респіраторні захворювання. До якої групи здоров’я належить цей контингент?

а). І; б). ІІ; в). ІІІ; г). ІV; д). V .

Контрольні задачі

Задача 1. Дівчинка 11 років має нормальний фізичний розвиток. При обстеженні виявлені ревматизм в стадії ремісії. Визначте приналежність дитини до групи здоров'я та групи фізвиховання. При необхідності розробіть комплекс заходів по оздоровленню дитини.

Задача 2. Дівчинка 12 років має фізичний розвиток «нижче середнього», в анамнезі часті гострі респіраторні захворювання, формується вада серця, ревматизм в стадії ремісії. Проба на дозоване фізичне навантаження: пульс, частота дихання та артеріальний тиск приходять до норми за 12 хвилин після закінчення проби. Яка з груп фізичного виховання рекомендована дитині?

Тема 10. Методика гігієнічного контролю за організацією фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Лікарсько-професійна консультація та медичний професійний відбір підлітків в умовах школи та поліклініки

Актуальність теми

Правильно організовані уроки фізичного виховання сприяють підвищенню опірності організму дітей та підлітків до несприятливих факторів середовища, збудників інфекцій.

Трудове навчання школярів має на меті утворення в дітей трудових навичків, стереотипів та алгоритмів виконання різних видів ручної праці.

Оптимізація умов та обладнання місць проведення занять з фізвиховання та трудового навчання з врахуванням гігієнічних вимог до них, сприяє більш швидкому утворенню робочих навичків та вмінь, гармонійному розвитку і зміцненню здоров'я підростаючого покоління.

Правильно проведена лікарсько-професійна консультація з врахуванням стану здоров'я та психофізіологічного стану підлітків сприяє збереженню здоров'я, оптимальній професійній орієнтації, що враховує бажання, функціональні та індивідуальні можливості дитини та є запорукою довголітньої працездатності.

Навчальні цілі

Знати гігієнічні вимоги до місць проведення уроків фізичного виховання та трудового навчання, основні принципи організації та побудови уроків.

Засвоїти методику гігієнічної оцінки, організації і проведення уроків фізичного виховання та трудового навчання, методику розподілу дітей на групи фізичного виховання. Вміти проводити гігієнічний контроль за режимом та умовами проведення уроків фізичного виховання та трудового навчання дітей.

Засвоїти методику гігієнічної оцінки організації уроків ручної праці, трудового навчання, фізкультури.

Знати значення лікарсько-професійної консультації для профорієнтації та медичного профвідбору підлітків.

Засвоїти методику проведення та організації медичних профілактичних оглядів дітей різних вікових груп, методику профвідбору.

Вміти скласти санітарну характеристику професій, яким навчаються підлітки.

Вміти здійснювати лікарсько-професійну консультацію та профвідбір в умовах школи і підліткового кабінету поліклініки, та контроль за її організацією і проведенням.

Зміст теми

Методика дослідження функціонального стану та працездатності дитячого організму.

Гігієнічні вимоги до організації та проведення уроків фізвиховання та трудового навчання в школі. Гігієнічні вимоги до обладнання, планування, устаткування та мікроклімату фізкультурної площадки, спортзалу, майстерень. Поняття про ергономіку.

Основні принципи організації і побудови уроків фізвиховання і трудового навчання. Методика гігієнічної оцінки організації і проведення уроків фізвиховання та праці. Групи фізичного виховання і методика розподілу дітей на групи.

Особливості організації і зміст лікувально-профілактичних і гігієнічних заходів в дитячих дошкільних і учбових установах (школах, ліцеях, гімназіях, ПТУ, технікумах, ВУЗах). Контроль ефективності роботи лікарів різних спеціальностей для здійснення охорони здоров'я дітей і підлітків. Порядок і заходи проведення лікарсько-професійної консультації дітей та профорієнтації. Санітарна характеристика професії. Класифікація професій за медичними показниками придатності підлітка до умов праці. Профілактичні та цільові медичні огляди. Медичні протипокази до роботи з певними професійними виробничими факторами.

Зміст та основний принцип лікарсько-професійної консультації. Зміст та особливості діяльності лікарів підліткових кабінетів в організованих колективах та індивідуально з дітьми і розробка заходів профілактики шкідливого впливу факторів довкілля на організм дітей.

Здійснення профілактичних медичних оглядів підлітків, вирішення питання професійної придатності для навчання в ПТУ, технікумі, контроль умов і режиму праці, навчання та розробка рекомендацій щодо їх оптимізації. Вивчення та аналіз захворюваності дітей різного віку, проведення диспансеризації та оздоровчих заходів.

Базові знання та вміння

Поняття ''здоров'я" дитячих контингентів. Вплив факторів середовища на здоров'я і фізрозвиток дітей. Анатомо-фізіологічні особливості будови дитячого організму в різні вікові періоди. Значення фізичних вправ та праці для розвитку дитячого організму.

Методика дослідження продовженості і характеру діяльності дітей. Методики дослідження функціонального стану і працездатності організму (анатомія, фізіологія, гігієна).

Методи оцінки фізичного розвитку стану здоров'я, групи здоров'я дітей та підлітків. Вікові психофізіологічні особливості дітей та підлітків. Вплив дов­кілля на стан здоров'я дітей (гігієна).

Рекомендована література

Основна:

  1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.457-473.

  2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004. C.541-543, 525-532

  3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. С.578-585, 598-605

  4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/Під ред. I.I. Даценко, –Львів. Світ, 2001. C.196, 203-204, 236-239

  5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/Під ред. I.I. Даценко, – Львів. Світ, 1992. С. 147-160, 160-169.

Додаткова:

1. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков. / В.И.Берзинь и др. — К.: Вища шк., 1989. — С. 186—216, 246—277.

2. Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. – Київ, 2001. – 54 С.

3. Гигиена детей и подростков. Під ред. Г.Н.Сердюковской, М., Медицина, 1988 р.

Контрольні питання

1. Групи фізвиховання дітей за станом здоров'я та їх медична характеристика.

2. Принципи комплектації спеціальних груп фізвиховання.

  1. Основні положення організації фізкультурно-оздоровчих заходів на уроках фізвиховання.

  2. Принципи організації оптимальних умов на робочому місці на уроках праці.

  3. Площа та кубатура приміщення для уроків праці на одного учня.

  4. Гігієнічні норми повітряно-теплового та світлового режиму приміщень для уроків праці.

  5. Поняття про оптимальну робочу позу при формуванні трудових навиків.

  6. Гігієнічні вимоги до інвентаря, устаткування та умов техніки безпеки на уроках праці.

  7. Медичний контроль за проведенням уроків фізвиховання.

  8. Завдання первинних, планових та додаткових медоглядів при заняттях дітей фізкультурою та спортом.

  9. Гігієнічні вимоги до продовжуваності та навантаження завдань для дітей різних груп на уроках фізвиховання.

  10. Порядок переводу із одної групи здоров'я в іншу для дітей, що перенесли захворювання і тимчасово були звільнені від занять фізкультури.

  11. Хронометраж занять фізвиховання.

  12. Фізіологічна крива та щільність урока фізкультури.

  13. Методики оцінки функціональних можливостей організму школярів.

  14. Методики визначення ступеню загартовування організму.

  15. Гігієнічні вимоги до спортінвентаря для дітей та підлітків.

  16. Гігієнічні вимоги до мікроклімату та світлового клімату спортзалів шкіл.

  17. Поняття про лікарську професійну консультацію.

  18. Організація та порядок роботи центрів профорієнтації.

  19. Санітарна характеристика на професію.

  20. Схема складання професіограми.

  21. Класифікація професій за умовами праці (4 групи).

  22. Суть та мета цільового медичного огляду.

  23. Перелік медичних протипоказів для прийому на роботу підлітків за умо­вами праці.

  24. Суть професійного відбору.

  25. Основні напрямки роботи підліткового кабінету в обслуговуванні учнів старших класів, ПТУ, технікумів, ВУЗів, коледжів.

  26. Порядок організації та проведення поглиблених медичних оглядів дітей організованих контингентів і неорганізованих дітей.

  27. Вимоги до оформлення медико-санітарної документації, карти профі­лактичних щеплень, інших документів.

  28. Статистичні показники, що характеризують стан здоров'я дітей та підлітків.

Контрольні тести

1. На скільки груп поділяють школярів для занять фізичною культурою на основі даних про стан здоров'я та фізрозвиток? а) 2; б) 3; в) 4; т) 5; д) 6.

2.Яка кількість уроків фізвиховання в тиждень має бути в 5-8 класах?

а) 3 уроки по 30 хв.: б) 2 уроки по 45 хв.; в) 1 урок по 45 хв.; г) 2 уроки по 30 хв.; д) 2 уроки по 45 хв.

Як має складатися урок фізвиховання в школі?

а) вступна (3-4 хв.),основна (35 хв.), заключна (3-4 хв.);

б) вступна частина (3–4 хвилини), підготовча частина (12–15 хвилин), основна частина (20–25 хвилин), заключна частина (3–5 хвилин);

г) вступна (5 хв.), ігрова (40 хв.);

д) розминка (5 хв.), ігрова (20 хв.), заключна (20 хв.);

Оптимальна температура в спортзалах шкіл дорівнює: а) 14°С; б) 16°С; в) 18°С; г) 20°С; д) 22°С.

В майстернях по обробці дерева і металу робочих місць має бути: а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 30

Теслярські верстати для учнів випускаються висотою (см): а) 75,5; б) 78.0; в) 80,5; г) 83,0; д) 85,5; е) 87,0.

Висота учнівських верстатів для ручної обробки металу має бути: а) 25 і 87 см; б) 30 і 80 см; в) 35 і 85 см; г) 30 і 90 см.

Висота підставок для усунення невідповідності між ростом учня та вер­статом має бути:

а) 5, 10, 15 см; б) 15, 20, 25 см; в) 25, 30, 35 см; г) 30, 35, 40 см; д) 35, 40, 45 см.

Відстань між верстатами в учнівській майстерні становить не менше: а) 30 см; б) 50 см; в) 80 см; г) 100 см; д) 120 см.

Відстань між рядами верстатів в учнівській майстерні становить не менше: а) 80 см; б) 90 см; в) 100 см; г) 110 см; д) 120 см.

Під яким кутом до вікна мають бути встановлені верстати в учнівській майстерні: а) 15°; б) 30°; в) 45°; г) 60°; д) 75°.

Площа роздягальні при спортзалі в школі повинна бути: а) 25-30 м2; б) 30-35 м2; в) 35-40 м2; г) 40-45 м2; д) 42-66 м2.

Площа на одного учня в навчальних майстернях має бути: а) 1,5 м2; б) 2,0 м2; в) 2,5 м2; г) 3,0 м2; д) 3,5 м2.

Висота шкільного спортзалу повинна бути не менше: а) 4,0 м; б) 4,4 м; в) 4,8 м; г) 5,2 м; д) 5,4 м.

Площа на одного учня в спортзалі школи повинна бути не менше: а) 2,5 м2; б) 3,6 м2; в) 4,2 м2; г) 5,4 м2; д) 6,0 м2.

Що таке санітарна характеристика на професію? а) це документ, згідно якого здійснюється професійна підготовка учнів з вра­хуванням прогнозування впливу виробничих факторів та трудового процесу на організм підлітка; б) це є класифікація важкості та напруженості праці в різних галузях вироб­ництва; в) це перелік професій, в яких відсутні тяжкі умови праці; г) це перелік професій, що пов'язані з постійним впливом комплексу не­безпечних професійно-виробничих факторів; д) це надання медичної допомоги підлітку при виборі професії.

До другої групи професій, за якими можуть працювати підлітки відно­сяться професії:а) де відсутні важкі умови праці і несприятливі виробничі фактори; б) пов'язані з тимчасовим впливом несприятливих виробничих факторів; в) пов'язані з постійним впливом комплексу несприятливих професійно-виробничих факторів; г) з тяжкими і шкідливими умовами праці; д) в яких можуть працювати підлітки з відхиленнями в стані здоров'я.

Цільовий медичний огляд ставить на меті: а) визначити стан здоров'я та рівень фізрозвитку підлітка; б) визначити можливість підлітка виконувати фізичну роботу; в) визначити функції організма підлітка; г) визначити санітарну характеристику професії; д) визначити професійну придатність підлітка до професії за медичними по­казами.

При хворобах центральної нервової системи протипоказами до вибору професії будуть професійно виробничі фактори: а) контакт з токсичними речовинами, вимушена поза, порушення ритму хар­чування; б) несприятливий мікроклімат; в) контакт з токсичними та подразнюючими шкіру речовинами, запиленість, несприятливий мікроклімат; г) нервово-емоційне напруження, шум, вібрація, несприятливий мікроклі­мат, контакт з токсичними речовинами; д) вимушена робоча поза, фізичне навантаження, висотні роботи.

При хворобах органів зору протипоказами до вибору професії будуть: а) контакт з токсичними та подразнюючими шкіру речовинами, запиленість, несприятливий мікроклімат; б) контакт з токсичними речовинами, вимушена поза, порушення ритму хар­чування; в) робота з дрібними деталями, фізичне навантаження, запиленість, обме­ження носіння окулярів; г) нервово-емоційне напруження, шум, вібрація, несприятливий мікроклімат, контакт з токсичними речовинами; д) вимушена робоча поза, фізичне напруження, робота на висоті.

Професійний відбір проводиться за медичними показами: а) при прийомі підлітків в ПТУ та спеціальні навчальні заклади, за станом здоров'я та для роботи в екстремальних умовах; б) при прийомі на роботу підлітків з порушеннями дихальної системи; в) при закінченні учнями 9-11 класів середньої школи; г) при прийомі на роботу підлітків, що не пройшли цільовий медичний огляд; д) при прийомі підлітків, що не пройшли медогляд в школі, в ПТУ та спеці­альні навчальні заклади.

Коли проводиться первинна лікарсько-професійна консультація?

а) в 5-му класі; б) в 6-му класі; в) в 7-му класі; г) в 9-му класі; д) в 11-му класі.

Коли проводиться повторна лікарсько-професійна консультація?

а) по закінченню навчання в школі; б) перед вибором профілю трудового навчання в міжшкільному виробничому комбінаті; в) по закінченню 9-го класу; г) після закінчення 1 курсу ПТУ або технікуму;

д) після закінчення ПТУ або технікуму.

Підлітки, що перенесли ревматизм в активній фазі зачисляються в ПТУ та технікуми:

а) на загальних умовах; б) не скорше 1 місяця після виздоровлення: в) не скоріше 6 місяців після виздоровлення; г) через 3 місяці після виписки із стаціонару без додаткового обстеження; д) не зачисляються взагалі.

Контрольні задачі

  1. Дівчинка 11 років має нормальний фізичний розвиток. При обстеженні виявлені ревматизм в стадії ремісії. Визначте приналежність дитини до групи здоров'я та групи фізвиховання. При необхідності розробіть комплекс заходів по оздоровленню дитини.

2. Дайте гігієнічну оцінку правильності побудови уроку фізвиховання в 6 класі, який був побудований таким чином: 20 хв. діти марширували, бігали, виконували вільні вправи, 25 хв. грали у волейбол та бас­кетбол. Частота пульсу в дітей на початку заняття складала 60-65 уд/хв, після 20 хв. заняття – 80-90 уд/хв, в кінці заняття 75-80 уд/ хв.

3. Складіть професіограму та дайте лікарсько-професійну консультацію підлітку, що хворий на хронічний тонзиліт і збирається поступати в будівельний технікум.

Перелік питань для підготовки студентів до

підсумкового модульного контролю 1.

Модуль 1: „Загальні питання гігієни та екології”.

Змістовий модуль 1. Вступ в гігієну та екологію. Гігієна та екологія як науки. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

  1. Гігієна як наука, її місце в роботі лікарів медичного (лікувального) профілю.

  2. Мета, завдання та методи гігієнічних досліджень. Розвиток гігієни в Україні. Принципи гігієнічного нормування.

  3. Історія виникнення та основні етапи розвитку гігієни.

  4. Наукові принципи гігієнічного нормування.

  5. Принцип пороговості, поріг шкідливої і нешкідливої дії. Поняття про лімітуючу ознаку шкідливості.

  6. Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди.

  7. Токсикометрія, токсикокінетика, токсикодинаміка. Основні параметри токсикометрії.

  8. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.

  9. Комбінована, комплексна, поєднана дія, методи оцінки.

  10. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм. Механізми знешкодження хімічних речовин в організмі.

  11. Поняття про токсичність і небезпечність речовин.

  12. Санітарія, як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров’я. Стуктура санітарної служби в Україні. Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.

  13. Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни. Питання гігієни у програмі ВООЗ “Здоров’я для всіх у XXI столітті”.

  14. Основні напрямки наукових досліджень кафедри загальної гігієни з екологією.

  15. Екологія навколишнього середовища: мета, завдання, методи досліджень, основні напрямки, роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань. Екологічна ситуація в Україні. Сомато- та психогенні фактори довкілля.

  16. Основи законодавства України з питань охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Основні етапи вивчення впливу денатурованого навколишнього середовища на здоров’я населення.

  17. Законодавство про охорону атмосферного повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря. Методика вивчення впливу денатурованого природного середовища на здоров’я населення.

Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища.

  1. Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).

  2. Інсоляція приміщень, види інсоляційних режимів.

  3. Ультрафіолетова радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.

  4. Діапазон довжини хвиль ультрафіолетової та інфрачервоної частини сонячного спектра біля земної поверхні. Використання ультрафіолетового випромінювання для оздоровлення об’єктів довкілля.

  5. Біологічний вплив довгохвильового, середньохвильового і короткохвильового ультрафіолетового випромінювання. Поняття про біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

  6. Ультрафіолетова недостатність, умови її виникнення та профілактика. Застосування геліопрофілактики і штучного ультрафіолетового опромінення для профілактики захворювань. Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактика.

  7. Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.

  8. Фізіологічний вплив короткохвильового і довгохвильового інфрачервоного випромінювання на організм. Етіологія, патогенез і клініка перегрівання і сонячного удару .

  9. Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії у дітей та підлітків.

  10. Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання). Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

  11. Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.

  12. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Етіологія, патогенез, клініка та профілактика гірської, висотної і кесонної хвороб. Зони переносимості висот.

  13. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика систем, видів та пристроїв для вентиляції приміщень. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

  14. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.

  15. Гігієнічна вимоги до опалення приміщень, його види.

  16. Перегрівання, тепловий удар, переохолодження. Шляхи тепловіддачі організму: перелік; визначення понять та їх значення для терморегуляції організму. Методи профілактики.

  17. Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини (кататермометрія, еквівалентно-ефективні, результуючі температури).

  18. Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори, їх гігієнічна характеристика).

  19. Акліматизація людини (види, фактори, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у південних та північних широтах. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортного лікування при різних захворюваннях.

  20. Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини. Вплив погоди на психоемоційний стан та здоров’я. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.

  21. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх основі.

  22. Хімічний склад атмосферного і видихуваного повітря. Фізіологічне значення окремих його компонентів. Антропогенне забруднення повітря приміщень і його вплив на організм. Гігієнічне значення вуглекислого газу в повітрі приміщень. Гігієнічні норми вуглекислого газу в повітрі приміщень за Петтенкофером і Флюгге.

  23. Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.

  24. Планування та забудова території населеного пункту. Принципи функціонального зонування території населених пунктів, розміщення в них житлових, промислових, будівельних, складських та рекреаційних зон. Гігієнічне значення зелених насаджень у населених пунктах.

  25. Гігієна житла. Мікроклімат, опалення, вентиляція, природне та штучне освітлення.

Змістовий модуль 3. Гігієна води та водопостачання. Гігієна грунту,

санітарна очистка населених місць

  1. Порівняльна гігієнічна характеристика основних джерел водопостачання.

  2. Централізована і децентралізована система водопостачання, їх порівняльна гігієнічна характеристика.

  3. Загальна схема облаштування головних споруд водопроводу з підземних та поверхневих джерел водопостачання. Водопровідна мережа та її облаштування.

  4. Порівняльна гігієнічна характеристика основних видів колодязів.

  5. Основні елементи та правила благоустрію шахтного колодязя. „Санація” колодязів і знезараження води в них.

  6. Гігієнічні вимоги до організації санітарно-захисних зон в місці водозабору.

  7. Правила відбору проб води для повного та скороченого аналізу з вододжерел та водогону, прилади. Методика консервування та транспортування.

  8. Добова потреба у воді для санітарно-гігієнічних, фізіологічних та господарських потреб.

  9. Показники якості питної води за ДСАНПІН №383.

  10. Показники епідемічної безпеки питної води за ДСАНПІН №383.

  11. Показники нешкідливості хімічного складу питної води (ДСАНПІН №383).

  12. Показники фізіологічної повноцінності питної води (ДСАНПІН №383).

  13. Органолептичні показники якості питної води за ДСАНПІН №383 .

  14. Методика визначення епідемічної безпеки води за мікробіологічними показниками (ДСАНПІН №383).

  15. Вода як джерело інфекційних захворювань.

  16. Вода як джерело неінфекційних захворювань.

  17. Показники радіаційної безпеки питної води (ДСАНПІН №383).

  18. Санітарно- гігієнічне значення твердості води, види твердості.

  19. Ендемічний флюороз, умови виникнення і шляхи профілактики. Стадії флюорозу зубів.

  20. Ендемічний карієс, умови виникнення і шляхи профілактики.

  21. Роль концентрації фтору у ґрунті в розвитку ендемічного флюорозу та карієсу.

  22. Фтор як токсикологічний показник якості води. Гігієнічні нормативи вмісту фтору у питній воді та їх наукове обґрунтування в залежності від кліматичного регіону.

  23. Процеси самоочищення води , методика визначення.

  24. Загальні методи покращання води, їх класифікація.

  25. Спеціальні методи покращання (кондиціонування) води.

  26. Фільтрація води, її гігієнічне значення.

  27. Коагуляціїя води, гігієнічне значення, принцип.Флокулянти.

  28. Гігієнічне значення та методи знезараження води.

  29. Гігієнічна характеристика фізичних (безреагентних) методів знезаражування води.

  30. Гігієнічна характеристика хімічних (реагентних) методів знезаражування води.

  31. Методи знезаражування індивідуальних запасів води.

  32. Хлорне вапно. Гігієнічні вимоги до зберігання та використання.

  33. Гігієнічні вимоги до хлорування води за величиною хлорпотреби, показники якості знезараження води.

  34. Гігієнічна характеристика методів хлорування води (з преамонізацією, подвійне хлорування, перехлорування).

  35. Правила знезараження водогінної мережі хлоруванням.

  36. Правила відбору проб грунту для фізико-хімічного, бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу.

  37. Комплексна гігієнічна оцінка санітарного стану грунту.

  38. Процеси та показники самоочищення грунту.

  39. Поняття про геохімічні провінції та про геохімічні ендемічні захворювання.

  40. Роль грунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій.

  41. Грунт і захворювання неінфекційної етіології.

  42. методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих хімічних речовин у грунті.

  43. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод.

  44. Системи видалення рідких відходів, їх гігієнічна характеристика.

  45. Гігієнічна характеристика методів очистки стічної води.

  46. Правила знешкодження епідемічно небезпечних матеріалів. Особливості збору, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів з лікувально – профілактичних установ.

  47. Гігієнічні вимоги до місць та видів поховання померлих.

  48. Гігієнічне значення малої каналізації.

  49. Каналізування населених місць, його гігієнічне значення.

  50. Принципи очищення населених місць від твердих відходів. Біотермічне спалювання. Правила облаштування та розташування удосконалених звалищ. Методики знешкодження і утилізації промислових та радіоактивних відходів.

Змістовий модуль 4. Гігієна харчування.

1. Гігієнічні принципи раціонального харчування.

2. Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах.

3.Законодавчі норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення, їх наукове обґрунтування.

4. Теорії харчування, функції їжі та види харчування.

5. Аліментарна патологія, її розповсюдженість та класифікація.

6. Поняття про харчовий статус організму та методики його оцінки.

7.Показники адекватності та збалансованості харчування. Методи та засоби медичного контролю за харчуванням окремих груп населення.

8. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.

9. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти–сурогати.

10.Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.

11.Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.

12. Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.

13. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

14. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

15. Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика.

16.Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, його профілактика.

17. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

18. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна. Особливості організації та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.

19. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко– та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.

20. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

21. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

22. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

23. Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.

24.Харчові токсикоінфекції.Етіологія, патогенез, профілактика.

25.Ботулізм, етіологія, патогенез, профілактика.

26.Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика.

27.Харчові отруєння немікробної природи, етіологія, патогенез, профілактика.

28. Харчові отруєння мікробної природи, етіологія, патогенез, профілактика.

29. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика.

30. Генетично-модифіковані організми, генетично-модифіковані продукти і здоров’я людини.

31.Гігієнічні основи лікувального та дієтичного харчування. Лікувальні властивості окремих продуктів, характеристика лікувальних дієт. Задачі та обов’язки лікаря–дієтолога.

32.Гігієнічні основи лікувально–профілактичного харчування.

33.Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.Продукти геропротекторного спрямування.

34.Організація лікувального харчування в лікувально – профілактичних закладах та контроль за ним.

35. Науково – технічний прогрес та його вплив на якість харчування.

36.Генетично модифіковані продукти та соціально – гігієнічні проблеми пов’язані з їх використанням. Харчові та біологічні добавки.

37.Накові принципи гігієнічного нормування хімічних речовин в харчових продуктах.

Змістовий модуль 5. Гігієна праці

  1. Поняття про працю і роботу. Фізична та розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці в різних органах та системах. Статична і динамічна (позитивна і негативна) робота. Категорії праці за енерговитратами організму.

  2. Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженісті процесу праці, показники їх оцінки (функціональні та ергонометричні).

  3. Гігієна розумової та операторської праці, провідні принципи та методи її організації.

  4. Професійні шкідливості, їх класифікація.. Шкідливі і небезпечні чинники на виробництві. Гігієнічна характеристика умов праці - оптимальних, допустимих, шкідливих та небезпечних (екстремальних).

  5. Працездатність та її фази. Зміни працездатності упродовж робочого дня та тижня. Крива працездатності. Темп, ритм та монотонність праці, динамічний стереотип. Втома, втомлення та перевтома, основи їх профілактики. Наукова організація праці.

  6. Вимушене положення тіла і напруження окремих груп м’язів, як професійна шкідливість. Профілактика захворювань викликаних вимушеним положенням тіла.

  7. Виробничий мікроклімат, фактори, що його зумовлюють, вплив несприятливого мікроклімату на здоров’я працюючих, профілактичні заходи.

  8. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання). Специфічні і неспецифічні реакції організму на дію шуму; шумова хвороба. Профілактика захворювань викликаних дією шуму.

  9. Поняття про інфразвук та ультразвук. Прилади для вимірювання та гігієнічні вимоги до параметрів шуму.

  10. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Основні клінічні прояви впливу загальної і локальної (низько та високочастотної) вібрації на організм працюючих. Профілактика шкідливої дії виробничої вібрації.

  11. Електромагнітне випромінювання як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Основні синдроми, що виникають під впливом ЕМП. Організація заходів щодо профілактики шкідливого впливу НВЧ–поля.

  12. Гігієнічні правила для користувачів за умов роботи з ПК та при експлуатації мобільних телефонів.

  13. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).

  14. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, способом утворення. Поняття про аерозолі дезінтеграції та конденсації. Види впливу пилу на організм.

  15. Пневмоконіози, їх види, патогенез, клініка, профілактика. Гігієнічні норми пилу у повітрі робочої зони в залежності від вмісту діоксиду кремнію. Групи заходів з профілактики пилової патології на виробництві.

  16. Принципи гігієнічного нормування ксенобіотиків. Принцип пороговості, поріг шкідливої і нешкідливої дії. Поняття про лімітуючу ознаку шкідливості.

  17. Промислові отрути, їх класифікація, шляхи надходження в організм, метаболізм та виведення. Поняття токсичності та небезпечності виробничих отрут. Токсикометрія, токсикокінетика і токсикодинаміка хімічних речовин. Групи заходів з профілактики професійних отруєнь.

  18. Професійні отруєння, їх види. Канцерегонні, мутагенні, алергенні чинники у виробництві та профілактика їх шкідливого впливу. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію шкідливих виробничих чинників. Нейротоксична, геронтогенна, атерогенна та алергенна дія хімічних речовин.

  19. Кумуляція, поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.

  20. Гігієнічний норматив. Принцип пороговості, поріг шкідливої і нешкідливої дії. Поняття про лімітуючу ознаку шкідливості. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм. Механізми знешкодження хімічних речовин в організмі.

  21. Професійне отруєння свинцем, пато­генез, клініка, профілактика.

  22. Професійне отруєння ртуттю, пато­генез, клініка, профілактика.

  23. Професійне отруєння чадним газом, пато­генез, клініка, профілактика.

  24. Нітросполуки як виробнича шкідливість(фізичні властивості, біологічна дія, зрушення в стані здоров’я). Профілактика захворювань, що пов’язана з впливом цих сполук.

  25. Біологічні фактори у виробництві, профілактика їх несприятливої дії.

  26. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення виробничних приміщень.

  27. Гігієнічна оцінка виробничого середовища та умов праці фахівців охорони здоров’я. Охорона праці медичних працівників. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці представників основних медичних спеціальностей.

  28. Гігієна сільськогосподарської праці (праця сільських механізаторів, тваринництво, робота на молочно–товарній фермі тощо). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоров’я та заходи щодо їх профілактики.

  29. Гігієна праці при роботі з пестицидами (класифікація та механізм дії пестицидів, способи застосування, заходи безпеки та профілактики захворювань, поняття про МДР).

  30. Функції лікувально-профілактичного закладу, територіальної санепідстанції та власника підприємства при виникненні випадків гострих і хронічних професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків. Документація, що заповнюється при розслідуванні випадків гострих і хро­нічних професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків.

  31. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медичних оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.

  32. Роль попередніх при поступленні на роботу медичних оглядів в попередженні загальних та професійних захворювань. Мета проведення періодичних медичних оглядів робітників та етапи їх організації.Правила оформлення відповідної документації. Значення результатів періодичних медичних оглядів в оздоровленні умов праці і ліквідації причин, що обумовлюють виникнення професійних захво­рювань.

  33. Цеховий дільничий принцип медико-санітарного обслуговування робітників промислових підприємств. Медико-санітарна частина, поліклініка, пункт охорони здоров'я — ланки медико-санітарного обслуговування робітників промисловості та транспорту, їх завдання. Планування лікувально-профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів на цеховій дільниці.

  34. Комплексні плани оздоровлення умов праці, зниження захворюваності й травматизму на підприємстві. Методи вивчення захворюваності робітників. Кількісні та якісні показники захворюваності. Санітарне законодавство в галузі гігієни праці. Кодекс законів про охорону праці (КЗОП).

Змістовий модуль6. Гігієна дітей та підлітків.

1. Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.

2. Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, правила антропометрії, таблиці стандартів фізичного розвитку. Психо-неврологічний розвиток дітей і підлітків, його етапи, закономірності.

3. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.

4.  Гігієнічні вимоги до земельної ділянки дитячих дошкільних закладів.

5. Гігієнічні вимоги до приміщень дитячих дошкільних закладів.

6. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу – фізичної і психологічної.

7.  Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітньої школи.

8. Гігієнічні вимоги до планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.

9. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).

10. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів. Методика маркування парт та розсаджування школярів.

11.Гігієнічні вимоги до дитячих навчальних посібників та дитячих іграшок.

12. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.

13. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.

14. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків.

Гігієнічні вимоги до шкільних майстерень.

15. Гігієнічні аспекти професійної орієнтації та професійного відбору.

  1. Задачі лікаря з регламентації режиму дня, умов перебування та проведення оздоровчих заходів у дитячих колективах.

  2. Гігієнічні вимоги до організації харчування дітей різних вікових груп.

  3. Фізичний розвиток як провідний показник стану здоров`я. Основні показники та регіональні стандарти фізичного розвитку.

  4. Методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу.

  5. Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньо-вікову акселерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.

  6. Методика комплексної оцінки стану здоров`я дітей і підлітків. Основні критерії здоров`я. Розподіл дітей і підлітків за групами здоров`я.

  7. Шкільна зрілість. Методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі.

  8. Принципи гігієнічного нормування навчальної діяльності. Гігієна навчальних занять у школі. Особливості навчання дітей шестирічного віку. Організація позашкільної діяльності та вільного часу. Організація навчально-виховного процесу в закладах освіти нового типу (гімназії, ліцеї, коледжі тощо), спеціалізованих школах, дитячих санаторно-оздоровчих установах.

перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.

Модуль 1: „Загальні питання гігієни та екології”

Навколишнє середовище та методи його дослідження.

Гігієна населених місць та житла.

  1. Дослідити просторовий і часовий температурний режим приміщення. Призначення, будова і принципи дії фіксуючих максимального і мінімального, реєструючих ртутного і спиртового термометрів, термографа.

  2. Визначити вологість повітря аспіраційним і станційним психрометрами, гігрографом.

  3. Визначити дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, точку роси.

  4. Призначення, будова і принцип дії ртутного барометра, барометра-анероїда, барографа.

  5. Призначення, будова і принципи дії актинометра і піранометра.

  6. Принцип біологічного, фотохімічного і фотоелектричного методів дослідження ультрафіолетового випромінювання.

  7. Визначити біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

  8. Призначення, будова і принцип дії ультрафіолетметра, біодозиметра Горбачова.

  9. Визначити світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів на робоче місце, кут отвору, коефіцієнт природної освітленості.

  10. Визначити розрахункове КПО за методом Данилюка.

  11. Визначити умови інсоляції і затінення приміщень розрахунковим методом за допомогою інсоляційної лінійки.

  12. Призначення, будова і принцип дії люксметра.

  13. Визначити освітленість у приміщені за допомогою люксметра .

  14. Визначити штучну освітленість у приміщенні розрахунковим методом.

  15. Призначення, будова і принцип дії чашкового, крильчастого анемометрів, циліндричного і кульового кататермометрів.

  16. Визначити швидкість руху повітря анемометром і кататермометром .

  17. Скласти розу вітрів та дати гігієнічне заключення.

  18. Визначити кратність повітрообміну за швидкістю руху повітря.

  19. Визначити вміст вуглекислого газу у приміщенні за методом Лунге-Цеккендорфа і дати гігієнічну оцінку санітарного стану повітря.

  20. Визначити фактичну і необхідну кратність повітрообміну за вмістом вуглекислого газу.

  21. Виміряти і оцінити показники мікроклімату у приміщенні.

  22. Відібрати проби повітря седиментаційним та аспіраційним методами на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами для лабораторних аналізів (з використанням електроаспіратора, приладу Кротова, аерозольних фільтрів, алонжів з поглинаючими реактивами), оцінити результати аналізів.

  23. Інтерпретувати метеоролого - синоптичні, геліогеофізичні та інші погодоформуючі фактори, визначати медичнй тип погоди, складати її медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

  24. Оцінювати кліматичні умови регіону і давати гігієнічні рекомендації щодо заходів акліматизації та використання кліматичних факторів з лікувально-профілактичною метою.

  25. “Прочитати ” архітектурно – планувальне креслення будівлі.

  26. Скласти акт санітарного обстеження об’єкту.

Гігієна води та водопостачання , гігієна грунту, санітарна очистка населених місць.

  1. Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для повного аналізу.

  2. Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для скороченого аналізу.

  3. Відібрати пробу води з водогону.

  4. Володіти методами консервування та правилами транспортування проб води.

  5. Оцінити запах та смак води.

  6. Оцінити прозорість, каламутність та колірність води.

  7. Визначити загальну та постійну твердість води.

  8. Визначити вміст у воді аміаку.

  9. Визначити вміст у воді нітритів.

  10. Визначити вміст у воді нітратів.

  11. Дослідити вміст активного хлору в хлорному вапні.

  12. Визначити вміст залишкового хлору у воді.

  13. Визначит необхідну кількість хлору для хлорування води за хлорпотребою.

  14. Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу.

  15. Оцінити якість знезараження води методом хлорування за хлорпотребою.

  16. Оцінити якість знезараження водогінної мережі.

  17. Відібрати пробу грунту для фізико-хімічного аналізу.

  18. Відібрати пробу грунту для гельмінтологічного аналізу.

  19. Відібрати пробу грунту для бактеріологічного аналізу.

  20. Оцінити якість грунту за механічними та фізичними властивостями.

  21. Оцінити якість грунту за комплексом показників санітарного стану грунту.

  22. Визначити капілярність грунту.

  23. Визначити гігроскопічність грунту.

  24. Визначити водоємність грунтую.

  25. Визначити водопроникність грунту.

  26. Визначити механічний склад грунту.

  27. Визначити санітарне число грунту.

  28. Визначити лімітуючу ознаку (показник шкідливості) при нормуванні хімічних речовин у грунті.

Гігієна харчування.

  1. Розрахувати добові енерговитрати .

  2. Розрахувати потреби організму в харчових речовинах.

  3. Оцінювати адекватність харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою.

  4. Оцінювати надходження основних харчових речовин та енергії для різних вікових груп, професійної належності, статі та стану здоров’я.

  5. Оцінити харчовий статус за індексом Кетле.

  6. Оцінити харчовий статус за показником Брока.

  7. Оцінити харчовий статус за показниками вітамінної забезпеченості.

  8. Оцінити харчовий статус за товщиною шкірно – жирової складки.

  9. Дослідити харчовий статус організму.

  10. Визначити кислотність хліба.

  11. Визначити пористість хліба.

  12. Визначити органолептичні властивості борошна.

  13. Оцінити свіжість борошна.

  14. Дослідити вміст домішок у борошні.

  15. Визначити вміст клейковини у борошні.

  16. Визначити густину молока.

  17. Визначити кислотність молока.

  18. Визначити наявність в молоці залишків соди і крохмалю.

  19. Визначити бактеріальне забруднення молока.

  20. Визначити чистоту молока за еталоном.

  21. Визначити свіжість м’яса.

  22. Оцінити зовнішній стан бляшанки.

  23. Діагностувати С-вітамінну недостатність.

  24. Оцінити санітарний стан харчоблоку.

  25. Дати оцінку додержання санітарних вимог до транспортування, зберігання харчових продуктів, їх кулінарної обробки, реалізації готової їжі.

  26. Оформити термінове повідомлення про харчове отруєння.

  27. Накреслити схему розслідування харчового отруєння.

  28. Тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння.

  29. Знати принципи основних методів консервування продуктів харчування.

  30. Оцінювати застосування різних видів харчових добавок.