M_1_Ch1_Ch2_kviten_2010

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

Методи покращення якості питної води, гігієнічне значення.
Класифікація методів очищення питної води
Загальні методи очищення питної води
Коагуляція води, її сутність, гігієнічне значення. Флокулянти
Фільтрація води, види фільтрів, їх будова, порівняльна гігієнічна оцінка.
Спеціальні методи очищення (кондицювання) води - знезалізнення, опріснення, дезодорація, пом’якшення, фторування, дефторування
Гігієнічне значення знезаражування питної води. Порівняльна гігієнічна характеристика реагентних та безреагентних методів знезаражування питної води.
Гігієнічні вимоги до хлорного вапна. Активний хлор, його гігієнічне значення, методика визначення.
Хлорування води за величиною хлорпотреби. Хлорпоглинання води. Гігієнічне значення та методика визначення залишкового вільного хлору.
Гігієнічна оцінка різних методів хлорування води.

Контрольні тести

До загальних методів очищення води відносяться :

а) опромінення УФ; б) озонування; в) опріснення; г) фторування-дефторування; д) фільтрація; е) знезалізнення; є) пом’якшення; ж) коагуляція; з) відстоювання.

До спеціальних методів очищення (кондиціювання) води відносяться:

Для коагуляції води використовують:

а) активований окис алюмінію; б) сірчанокислий алюміній; в) активовану кремнієву кислоту; г) поліакріламід; д) поліфосфати; е) хлорне залізо; є) гіпохлорид кальцію; ж) сірчанокислий марганець.

До флокулянтів належать :

а) активований окис алюмінію; б) сірчанокислий алюміній;

в) активована кремнієва кислота; г) поліакріламід; д) поліфосфати;

е) хлорне залізо; є) гіпохлорид кальцію; ж) сірчанокислий марганець.

Знезаражування води - це усунення із води:

а) бруду; б) неприємного запаху; в) завислих речовин;

г) патогенних мікроорганізмів; д) отруйних речовин.

Методи знезаражування води поділяються на :

а) фізичні; б) хімічні; в) біологічні; г) механічні; д) епідеміологічні.

До безреагентних методів знезаражування води відносяться :

а) кип’ятіння; б) опромінення УФ; в) озонування; г) хлорування;

д) йодування; е) дія струмів високої частоти; ж) коагуляція; з) фільтрація.

До реагентних методів знезаражування води відносяться :

а) кип’ятіння; б) опромінення УФ; в) озонування; г) хлорування;

д) йодування; е) дія струмів високої частоти; є) коагуляція; ж) фільтрація.

Найпростішим та найефективнішим методом знезаражування індивідуальних запасів води є:

а) кип’ятіння; б) опромінення УФ; в) озонування; г) хлорування;

д) йодування; е) дія струмів високої частоти; є) коагуляція; ж) фільтрація.

Для знезаражування води УФ використовують промені довжиною, нм :

а) 50; б) 100; в) 150; г) 250; д) 350.

Активною речовиною хлорного вапна є :

а) НСl ; б) НОСl; в) ОСl; г) СаО; д) Са(ОН)₂.

Оптимальний вміст активного хлору у хлорному вапні становить , % :

а) 55; б) 45; в) 35; г) 20; д) 10.

Мінімально допустимий вміст активного хлору (%) у хлорному вапні для знезараження води становить:

а) 15; б) 20; в) 25 г) 30; д) 35.

Контакт води з хлором для надійного знезаражування води повинен становити, хв.:

а) 10; б) 30; в)60; г) 90; д) 120.

Свідченням того, що вода правильно прохлорована є:

а) наявність запаху хлору; б) відсутність запаху хлору; в) відсутність залишкового хлору; г) наявність залишкового хлору в межах 0,1-0,3 мг/дм³; д) наявність залишкового хлору в межах 0,3-0,5мг/дм³.

Вміст вільного залишкового хлору (мг/дм³) у воді повинен становити :

а) відсутність; б) 0,1-0,2; в) 0,3-0,5; г) 0,5-0,8; д) 0,8-1,2.

Контрольні задачі

Розрахувати величину хлорпотреби води за даними задачі:

Для хлорування води у воду внесли 75 мг/дм³ активного хлору. Через 30 хв. кількість залишкового хлору становила 15 мг/дм³
Для хлорування води у воду внесли 50 мг/дм³ активного хлору. Через 15 хв залишковий хлор дорівнював 0,2 мг/дм³.
Для хлорування води до води внесли 70 мг/дм³ активного хлору. Через 30 хв. кількість залишкового хлору становила 0,5 мг/дм³.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Содержание