logo
M_1_Ch1_Ch2_kviten_2010

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

Контрольні питання

  1. Які захворювання вважаються професійними?

  2. Поняття про групове професійне захворювання.

  3. У чому полягають відмінності між специфічними та неспецифічними професійними захворюваннями?

  4. Поняття про гостре та хронічне професійне отруєння.

  5. Поняття про нещасний випадок на виробництві. Види нещасних випадків.

  6. Функції лікувально-профілактичного закладу, територіальної санепідстанції та власника підприємства при виникненні випадків гострих і хронічних професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків.

  7. Документація, що заповнюється при розслідуванні випадків гострих і хронічних професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків.

  8. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медич­них оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.

  9. Роль попередніх при поступленні на роботу медичних оглядів в попередженні загальних та професійних захворювань.

  10. Мета проведення періодичних медичних оглядів робітників та етапи їх організації.Правила оформлення відповідної документації.

  11. Значення результатів періодичних медичних оглядів в оздоровленні умов праці і ліквідації причин, що обумовлюють виникнення професійних захворювань.

  12. Особливості гігієни праці в сільськогосподарському виробництві (тваринництво, робота на молочно товарній фермі).Гігієна праці сільських механізаторів. Гігієна праці при роботі з пестицидами.

  13. Гігієна праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів.

  14. Роль лікувально – профілактичного харчування у профілактиці професійних захворювань.

  15. Значення застосування засобів індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.

Контрольні тести

  1. Упродовж якого часу має бути проведене обстеження місця гострого професійного захворювання (отруєння) або нещасного випадку:

а) 12 год; б) 24 год; в) 2 доби; і ) 3 доби; д) 7 діб.

  1. Заключний діагноз (отруєння) має право встановити:

а) санепідстанція; б) лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство; в) спеціаліст з профпатології міста (області); г) завідувач відділом профпатології міської (обласної) лікарні; д) спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, визначений МОЗ України.

  1. Термін, упродовж якого лікувально-профілактичний заклад, що має право встановлювати заключний діагноз профзахворювання, повинен надіслати повідомлення про хронічне професійне захворювання:

а) 24 год; б) 2 доби; в) 3 доби; і ) 7 діб; д) місяць.

  1. Лікувально-профілактичний заклад, що має право встановлювати заключ­ний діагноз профзахворювання, надсилає повідомлення про хронічне профзахворювання:

а) підприємству, де працює хворий; б) територіальній санепідстанції;

в) обласній санепідстанції; г) центральній санепідстанції; д) лікувально-профілак­тичному закладу, що обслуговує підприємство.

  1. Упродовж якого часу затверджений власником підприємства акт розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та нещасного випадку необхідно направити у санепідстанцію:

а) доби; б) за 2 доби; в) за 3 доби; г ) негайно; д) за тиждень.

  1. Хто є основними особами, відповідальними за організацію та проведення медичних оглядів на виробництві:

а) власник підприємства; б) головний лікар територіальної санепідстанції; в) лікар з гігієни праці територіальної санепідстанції; г) лікар-терапевт цехової дільниці; д) головний лікар лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство.

  1. Який спеціаліст вважається провідним при огляді робітників, що контак­тують з ртуттю:

а) окуліст; б) гінеколог; в) фтізіатр; г) психіатр; д) невропатолог.

  1. Провідними спеціалістами при огляді робітників, що зазнають дії шуму, є:

а) невропатолог; б) травматолог; в) отоляринголог; г) хірург; д) терапевт.

  1. Під наглядом якого спеціаліста перебувають робітники, котрі контактують з епоксидними смолами:

а) терапевта; б) онколога; в) окуліста; г) дерматолога; д) алерголога.

  1. Періодичність медоглядів при роботі з бензолом та його похідними:

а) 1 раз на 3 міс.; б) 1 раз на 1 міс.; в) 1 раз на 12 міс.; г) 1 раз на 24 міс.; д) 1 раз ті 6 міс.

  1. Періодичність медоглядів при роботі за умов дії шуму 100 дБ А і вище:

а)1раз на 12міс.;б)1раз на 24міс.;в)1раз на 1міс.;г)1раз на 6міс.;д)1разна 3 міс.

  1. Періодичні медичні огляди проводяться для:

а) періодичного обстеження певних контингентів працівників; б) обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу; г) виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень і т.і.); д) направлення на МСЕК; е) виявлення та формування контингентів для диспансерного спостереження.

  1. Попередні медичні огляди проводяться для:

а) обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу; б) виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень і т.ін.); в) періодичного обстеження певних контингентів працівників; г)для встановлення групи інвалідності; е) для направлення до санаторно-курортних лікувальних закладів.

Контрольні задачі

Задача 1. До поліклініки нафтопереробного заводу 21 вересня цього року звернувся водій автоцистерни для перевезення бензину Дячишин Л.В., 41 рік, зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту, слабкість, серцебиття, загальне тремтіння, відчуття стискання у ділянці серця, біль у горлі, різь в очах.

Вважає себе хворим від 21 вересня цього року, коли через 3 год. після проминання баку автоцистерни, на тлі повного здоров'я у нього з'явилась істерикоподібна реакція на зауваження начальника, плач, запаморочення, нудота, слабкість, серцебиття, а трохи згодом сонливість, в'ялість, кашель, різь в очах.

Об'єктивно: слизові та шкірні покриви без змін, АТ 80-60 мм рт.ст., пульс 34 уд./хв, частота дихання 16 за хв., температура тіла 35,6°С. Тони серця притуплені.

Лікар, оглянувши хворого, встановив попередній діагноз: гостре отруєння парами бензину легкого ступеня. Хворий був госпіталізований, призначене лікування. За даними ситуаційної задачі скласти графологічну схему розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та заповнити екстренне по­відомлення про випадок.

Задача 2. У неврологічне відділення клінічної лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на порушення ходи, вимушений сміх. Об’єктивно: маскоподібне обличчя, гіпертонус м’язів. З анамнезу відомо, що хворий тривалий час працював на різних об’єктах хімічної промисловості. Для з’ясування провідного етіологічного фактора захворювання необхідно більш детально вивчити анамнестичні дані. На що слід зробити акцент при цьому?

Задача 3. Після одержання повідомлення про нещасний випадок на виробництві власником підприємства було призначено комісію для розслідування. Яка впродовж 5 діб з моменту події обстежила місце нещасного випадку, опитала очевидців, вивчила умови праці і засоби виробництва, розробила заходи профілактики, оформила акт результатів розслідування. Яке порушення допустила комісія при розслідуванні нещасного випадку?

Задача 4. До медсанчастини нафтопереробного заводу поступив робітник із симптомами: запаморочення, нудота, серцебиття, біль у горлі, порушення свідомості. Попередній діагноз – гостре отруєння парами бензину. Після підтвердження діагнозу завідувач відділення профпатології обласної лікарні повинен направити повідомлення за місцем праці потерпілого. В який термін це слід зробити?

Задача 5. Санепідслужба району, в якому розташована вугільна шахта, отримавши повідомлення про випадок хронічного професійного захворювання шахтаря на пневмоконіоз, зобов’язала директора шахти організувати розслідування і провести розслідування. В який термін це повинно відбутися?