M_1_Ch1_Ch2_kviten_2010

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

Поняття «грунт», його визначення.
Правила відбору проб грунту для фізико-хімічного, бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу .Транспортування, зберігання та підготовка проб грунту до аналізу.
Бактеріологічні, гельмінтологічні, ентомологічні показники забруднення грунту. Роль грунту в розповсюдженні інфекційних захворювань.
Процеси та показники самоочищення грунту. Санітарно-хімічні показники забруднення грунту. Санітарне число грунту.
Механічний склад грунту, методика визначення.
Класифікація грунтів за механічним складом.
Фізичні властивості грунту: пористість, фільтраційна здатність (водопроникність) , капілярність, гігроскопічність, повітропроникність, вологоємність грунту, їх гігієнічне значення, методика визначення.
Поняття про геохімічні провінції та геохімічні ендемічні захворювання.
Системи очищення населених місць.
Етапи очищення від рідких відходів при вивізній системі очистки.
Гігієнічні вимоги та правила улаштування дворових вбиралень.
Гігієнічна характеристика методів очищення від твердих відходів.
Гігієнічні вимоги до улаштування та експлуатації удосконалених звалищ.
Біотермічні методи знешкодження сміття.
Особливості знезараження промислових відходів.
Каналізація населених місць, її структура.
Класифікація методів очищення стічних вод.
Штучні методи очищення стічних вод.
Біологічне очищення стічних вод.
Природні методи очищення стічних вод.
Грунтові методи очищення стічних вод.
Третинне оброблення води.
Мала каналізація.
Структура очисних споруд стічних вод м.Львова.

Контрольні тести

З яких місць ділянки, як правило, відбирають проби грунту для фізико-хімічного аналізу:

а) довільно; б) з центру; в) по діагоналі; г) методом “конверту”; д) по периметру.

Для фізико-хімічного аналізу проби грунту відбирають з ділянки площею, м²:

а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.

Для гельмінтологічного аналізу проби грунту відбирають з ділянки площею, м²:

а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.

Для фізико-хімічного аналізу, як правило, проби грунту відбирають з глибини не більше, см:

а) 2-3; б) 10; в) 15; г) 20; д) 25.

Для гельмінтологічного аналізу, як правило, проби грунту відбирають з глибини, не більше, см:

а) 2-3; б) 10; в) 15; г) 20; д) 25.

Маса проби грунту для гігієнічного дослідження повинна становити, кг:

а) 0,1-0,2; б) 0,5-0,6; в) 1; г) 4-5; д) 10.

Механічний склад грунту визначають за допомогою:

а) свердел Френкеля; б) сит Кнопа; в) циліндрів Геннера; г) приладу Журавльова; д) батометра.

Для відбору проб грунту використовують:

а) свердла Френкеля; б) сита Кнопа; в) циліндри Геннера; г) прилад Журавльова; д) батометр.

Капілярність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

Водопроникність грунту – це здатність:

Гігроскопічність грунту – це здатність грунту:

Водоємність грунту – це здатність грунту:

Санітарне число характеризує:

а) самоочисну здатність грунту; б) забруднення грунту органічними речовинами; в) забруднення грунту сапрофітними мікроорганізмами; г) забруднення грунту патогенними мікроорганізмами; д) забруднення грунту бактеріями групи кишкових паличок.

Геохімічні провінції – це місцевості з:

а) кам’янистими грунтами; б) грунтами, забрудненими геогельмінтами; в) аномальним вмістом хімічних речовин;

г) заболоченими грунтами; д) певним вмістом хімічних речовин.

Межі ендемічної провінції визначаються:

а) адміністративним поділом; б) джерелом водопостачання; в) аномальним вмістом хімічних речовин в грунті; г) кліматичними умовами; д) механічним складом грунту.

Геохімічні ендемії – це захворювання, що пов’язані з:

а) фекальним забрудненням води і грунту; б) забрудненням води і грунту рослинними залишками; в) фізичними властивостями грунту; г) надлишком або нестачею в грунті хімічних речовин.; д) забрудненням грунту геогельмінтами.

Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:

а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду.

18. Відстань між дворовою вбиральнею і житловим будинком не повинна бути

меншою ніж (м):

а) 15; б) 30; в) 50; г)100; д)150.

19. Відстань між дворовою вбиральнею і колодязем не повинна бути меншою ніж

(м):

а) 15; б) 30; в) 50; г)100; д)150.

20. Який розчин хлорного вапна використовується для дезінфекції підлоги і стін

вбиральні:

а) 1%; б)3-5 %; в)10 %; г)15 -20 %; д)30 %.

21. Утилізація сміття - це процес його:

а)знезараження; б)спалювання; в)подрібнення; г)повторного використання; д) біотермічної обробки.

22. Які способи очистки стічних вод відносяться до штучних:

а) у відстійниках; б) у септиках; в) на полях зрошення; г) на полях фільтрації;

д)у біологічних ставках.

23. Які способи очистки стічних вод відносяться до природних:

а) у відстійниках; б) у септиках; в) на полях зрошення; г) на полях фільтрації; д)у біологічних ставках

Контрольні задачі

За умовами ситуаційної задачі дайте гігієнічну оцінку методики відбору проб грунту для гігієнічного дослідження:

Для фізико-хімічного аналізу з ділянки площею 25 м² способом “конверту” з глибини 25 см відібрали 5 проб грунту, загальною масою 3 кг.
Для гельмінтологічного дослідження з різних місць ділянки площею 50 м² з поверхневих шарів відібрали 3 проби грунту, масою 150 г кожна, після чого в найкоротший час проведено гельмінтологічне дослідження зразків грунту.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Содержание