logo search
Проектування готелю / 1_PROEKTYVANNY

1.8. Проектування господарських та виробничих приміщень у готелі

Склад і площугосподарських та виробничих приміщеньу готелівизначають згідноз вимогамиДБН В.2.2-20:2008.Готелі;ДБН В.2.2-25:2009.Підприємства харчування.Заклади ресторанного господарства.

Господарськіта виробничі приміщення бажано розміщувати на першому або цокольному поверсібудівлі.

При проектуванніскладських приміщень необхідно забезпечувати зберігання товарів і сировини з дотриманням температурного режиму та товарного сусідства.

Складські приміщення проектуютьпоблизу виробничих, розвантажувальну площадку – з боку господарського подвір’ятаобладнуютьнавісом і рампою.

Комори продуктів і охолоджувальні камери не розміщуютьпід мийними та санітарними вузлами,адміністративно-побутовими приміщеннями,а також виробничими приміщеннями з трапами, стаціонарні охолоджувальні камери – поруч із приміщеннями котелень, бойлерних і душових, а також надтапід ними.

Комори проектують без природного освітлення з північного, північно-західного боку будівлі або в центрі будівельного об’єму будівлі закладу.

У закладівресторанного господарства з кількістю місць узалах 500 і більше перед приміщенням завантажувальної необхідно проектувати платформу висотою 1,1 м, шириною 3 м і довжиною не менше 3 м; у закладах з меншою кількістю місць у залах, як правило, проектують розвантажувальні площадки та застосовують підйомно-спусковий механізм.

Приміщення завантажувальних, розташованихуцокольних або підвальних поверхах, обладнуютьлюками з дверима (вертикальними) і пандусами. Над розван­тажувальними площадками, платформамита люками передбачаютьнавіс.Вхід у при­міщення завантажувальної закладів із кількістю місць у залахпонад100 проектуютьокремовід входу для персоналу.

При проектуванні складських приміщень доцільно передбачати можливість розвантаження овочів безпосередньо в комору, минаючи завантажувальну.

При проектуванні закладів із кількістю місць у залах понад 500, при техніко-економічних обґрунтуваннях – з кількістю місць понад 250 допускається передбачати в’їзд автомобілів у завантажувальні приміщення (влаштування воріт).

Виробничі приміщення необхідно розміщувати в надземних поверхах. Ці при­міщення, як правило, забезпечують природним освітленням (бічнимабо верхнім); інтенсивність освітленняповиннавідповідати ДБН В.3.5-28-2006.

Виробничі цехи, що обслуговують зали, розташовуютьна одному рівні з ними.

Оскільки об’ємно-планувальні рішення закладів ресторанного господарстваповинні передбачати послідовність і поточність технологічного процесу, а також максимальне скорочення шляхів руху вантажопотоків, зону виробництва розташовують максимально наближено до зон складських приміщень та обслуговування.

Приміщення, в яких процеси пов’язані з утворенням горючого пилу (просі­ювання борошна, цукру), а також використанням горючих газів (цехи з газовим, тепловим устаткуванням), не допускається розміщувати безпосередньо під приміщен­нями, призначеними для одночасного перебування понад 50 осіб.

Приміщення для відвідувачів необхідно розміщувати в надземних поверхах. У закладах ресторанного господарствадопускається передбачати ці приміщенняв цокольних поверхах.

Зали, як правило, мають природне освітлення (бічне або верхнє); інтенсивність освітлення повинна відповідати вимогамСанПиН 42-123-5777-91.

Зону обслуговування зазвичай розміщують з боку головного фасаду будівлі або вздовж фасаду, з віконприміщень якого вигідний краєвид (історичне місце, споруда, вид на місто тощо). За сприятливих містобудівних умов зону обслуговування розташовують уздовж південного або південно-східного фасаду будівлі закладу.

Мийну столового посуду необхідно розташовувати на одному рівні із залою.

Гардеробні, санітарні вузли, умивальні, буфети, мийні, роздавальні, сервізні допускається проектувати без природного освітлення.

Вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок, теплопункти та інші приміщення з устаткуванням, що є джерелом шуму і вібрацій, не розташовують суміжно, над і під робочими приміщеннями, приміщеннями, де постійно перебувають люди та у громадських будинках.

При проектуванні майстерень слід враховувати, що в підвальних і цокольних поверхах не розміщують приміщень, в яких застосовують або зберігають горючі газита рідини, а також легкозаймисті матеріали.

Технічні приміщення, а також приміщення в підвалах допускається проек­тувати без природного освітлення.

Як правило, зону технічних приміщень проектують з урахуванням можливості входу до окремих приміщень цієї зони з вулиці.

При проектуванні приміщень для забезпечення вентиляції дотримуються таких вимог:

Приміщення теплопункту проектують з окремим виходом з будівлі закладу згідно з вимогами ДБН В.2.2-25:2009. Підприємства харчування. Заклади ресторанного господарства.

Нормативи проектування електрощитових такі: відстань між основним розподільчим щитом при розташуванні на протилежних стінах – не менше 2 м, розмір робочої зони для обслуговуючого персоналу – 22 м. Дозволяється влаштовувати електрощитові на глухих стінах коридорів у спеціальних шафах за відсутності капітальних обмежувальних конструкцій, що зменшують робочий простір обслуго­вуючого персоналу.

Визначені склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 1.16.

У дипломному проекті необхідно описати організацію приміщень госпо­дарського призначення, а саме: побутового обслуговування (пункт прокату речей, перукарня, медичний пункт, пральня, хімчистка); ремонтних робіт (ремонтні цехи, станція обслуговування автопарку, слюсарня, майстерня); інженерного устаткування (АТС, щитова, бойлерна).

Необхідно спроектувати складські приміщення, які поділяють на дві групи: продовольчі та непродовольчі.

До продовольчих складських приміщень належать склади для молочних продуктів; м’яса, м’ясопродуктів та птиці; риби та рибних продуктів; бакалійних товарів; гастрономії.

До непродовольчих складських приміщень належать склади для білизни та інвентарю; мийних хімічних засобів; меблів та обладнання; запасних деталей та пристроїв.

Класифікують складські приміщення за умовами збереження продукції: опалю­вальні, неопалювальні, охолоджувальні. Розташовують ці приміщення в підвалах, на поверхах та в окремих будівлях.

Блок підсобних і господарських приміщень передбачають у готелях усіх типів. Це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни та ін. У невеликих готелях для них визначені нормативні площі 0,33–0,39 м2 на одне ліжко-місце. Встановлена також норма на шафи (білизняні) у господарських кімнатах невеликих підприємств готельного господарства: 0,06–0,04 м2 на одне ліжко-місце, на гардеробні шафи персоналу – 0,07–0, 05 м2 на одну людину.

До основних складових господарських приміщень готелю належать центральні білизняні чистої і брудної білизни, які повинні бути ізольовані одне від одного. Центральну білизняну чистої білизни пов’язують вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачають місце для лагодження і прасування білизни. Центральну білизняну для брудної білизни пов’язують з поверховими білизно­проводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у під­валах. Площу білизняних кімнат визначають за будівельними нормами.

Окрему увагу слід приділяти розташуванню та обладнанню технічних приміщень і установок.

Будівля готелю посідає особливе місце серед споруд функціонального призна­чення. Вона відображає, як правило, соціально-економічні умови розвитку суспільства, характервідносину ньому, рівень культуриіпобуту. Формибудівель готелівстоліттямипостійніозмінювались,протехарактер і вид обслуговування визначилизасадиіспецифіку,щовиокремлююють їхз-поміжінших будівель загальної міської забудови.

Готельні комплекси належать до складних, часто унікальнихспоруд. Їх розмі­щенняупланувальній структурі міста–відповідальнийпроцес.

Вибір ділянки для розміщення готельного господарства зумовлюється низкоючинників, основними з яких є такі.

1. Містобудівні: необхіднатериторіяз урахуванням специфіки експлуатації готельного господарства,його місткості, оптимальні геометричні контури ділянки, раціональне розташування з урахуванням транспортних комунікацій,наявність зв’язку з центральною частиною міста, залізничним вокзалом, аеропортом тощо.

2. Архітектурно-ландшафтні: наявність природних компонентів на ділянці або на прилеглій території–озеленення, водних поверхонь, рельєфу тощо.

3. Екологічні: комфортність території, відповідність санітарно-гігієнічних параметрів середовища нормативним вимогам (чистота повітряного басейну, шум, аерація, інсоляція).

4. Інженерно-економічні: наявність інженерних комунікацій (водопровід, каналі­зація, енергоносії тощо) і можливість приєднаннядо інженерних мереж з урахуванням їх потужності та потужності готельного господарства.

Сучасна архітектура готельного господарства покликана створити комфорта­бельні умови для перебування гостей і надати їм додатковіпослуги.

До основнихпринципів,якінеобхідно враховувати при проектуванні підпри­ємства готельного господарства,належать такі.

1. Споруда (або комплекс будівель і споруд) повинна органічно вписуватися в навколишнє середовище за збереження особливостей навколишнього ландшафту.

2. Урахування природно-кліматичних чинників: температури і вологості повітря, кількості опадів, інсоляції, швидкості та напряму вітру та ін.

3. Архітектурне, конструктивне і планувальне рішення готельного господарства не повинно бутидорогим. Планування повинно забезпечувати економічність експлуатації. Основні зусилля проектантів повинні спрямовуватися на раціональне поєднання поточних і одноразових витрат.

4. Рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду, що підкреслює престижність готельного господарства; встановлення певнихрекордів (зведеннянайвищої споруди, екзотичної тощо); розташування вітрин торговельних центрів готельного господарства.

5. Планування готельного господарства повиннозабезпечувати раціональну організацію обслуговування та відповідний комфорт гостям, відповідати функціональ­ним вимогам.

6. Готельне господарствомаєвідповідати естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Необхідно передбачити можливість реконструкції готельного господарства.

7. Дотримуванняумов економічності процесу будівництва готельного госпо­дарства. Проектуванняготельного комплексу на основі документів нормативного тарекомендаційного характеру. Зміст цих документів різнитьсязакраїнамитаготель­нимиланцюгами.

Сучасна стандартизація готельних підприємств визначається поєднанням дер­жавних будівельних норм України, санітарних правил і норм, правил пожежної безпеки, зокрема, таких: ДБН В.2.2-9-99.Громадські будинки та споруди; до 01.01.2000 діяли СНиП 2.08. Общественные здания и сооружения; СанПиН 42-128-4690-88.Сани­тарные правила содержания территорий населенных мест; СанПиН 42-123-5777-91.Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехаи предприятия,изготовляющиемягкое мороженое; ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ.Пожарная безопасность. Общие требования; ГОСТ 28681.3-95.Туристско-экскур­сионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскур­сантов; ГОСТ 28681.4-95.Туристско-экскурсионное обслуживание. Класификация гостиниц.