1.2. Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень
До приміщень вестибюльної групи належать вестибюль, приміщення для приймання та розміщення гостей, зберігання та транспортування багажу, гардероб, туалетні кімнати, відділення зв’язку, транспортне агентство, бюро обслуговування. Блок приміщень вестибюльної групи є основною сполучною ланкою всіх груп приміщень готельного господарства. Саме за ними гості формують перше враження про підприємство готельного господарства. У цьому блоці приміщень приймають, оформлюють і розміщують гостей, здійснюють з ними розрахунок, надають інформацію про готель, зберігають та транспортують багаж тощо.
Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечувати раціональне розташування вертикальних комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найкоротшим. Функціональний взаємозв’язок зон і приміщень вестибюльної групи повинен виключити перетинання людських потоків.
У вестибюлях передбачають такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху (маршрут транзитного руху до ліфтів та сходів); екстенсивного пішохідного руху (пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи приміщень приймання); рекреаційну; допоміжну.
У приміщеннях приймання розміщуються черговий адміністратор, що здійснює облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; портьє, що здійснює облік ключів (відповідно присутність гостей), видає мешканцям кореспонденцію та виконує їх особисті доручення; каса, де гості оплачують надані послуги, автоматично зареєстровані на індивідуальні картки.
Допоміжна зона включає такі приміщення: відділення зв’язку, ощадну касу, транспортне агентство, перукарню, пункти приймання речей, хімчистку, пральню, камеру схову.
Розташування функціональних зон може бути фронтальним, поздовжнім і концентричним. Склад зон та їх планувальна організація залежать від типу готелю.
На чотири- та п’ятизіркових підприємствах готельного господарства передбачають магазини і торговельні кіоски. При вестибюлях розміщують спеціальні приміщення для сортування багажу, з яких його спеціальним ліфтом доставляють на відповідні жилі поверхи, до номерів, автобусів і автомобілів, що приїхали і виїздять.
Велике значення має вибір місця для ліфтів. Ліфти, як правило, компонують групами. Місця розташування цих груп повинні забезпечувати найкоротші шляхи потрапляння до номерів; у вестибюлі ліфти необхідно розташовувати так, щоб їх легко було знайти.
Коридори, як і вестибюлі, формують перше уявлення про підприємство готельного господарства. Як зазначалося, ширину коридору розраховують так, щоб у ньому легко могли розминутися дві людини з валізами в руках: однобічного – не менше 1,3–1,4 м, двобічного – 1,6–2,0 м, якщо двері відчиняються всередину номера; якщо двері відчиняються в коридор, ширину коридору відповідно збільшують.
Вестибюль – приміщення, де починають обслуговувати споживачів продукції закладу харчування. Площа вестибюля повинна становити четверту частину площі зали, тобто 0,3–0,45 м2 на одне місце. У вестибюлі розміщують інформацію про послуги, які надають у закладі харчування, покажчики-піктограми; організовують продаж газет, тютюнових виробів, сувенірів, квітів; кіоски з продажу аптечної продукції, галантереї, преси тощо. Облаштовують вестибюль дзеркалами, картинами, вазами, скульптурами в нішах стін, м’якими меблями, журнальними столиками. У вестибюлі можуть встановлювати малі архітектурні форми, елементи аквадизайну, у тому числі акваріуми, фонтани, міні-басейни, зелений куточок (зимовий сад).
Гардероб – приміщення для приймання верхнього одягу споживачів та його збереження на термін перебування гостей у закладі. Розташовують гардероб у вестибюлі біля входу, облаштовують широкими полицями, під якими розташовують секції-полиці для взуття, сумок, портфелів, які здають споживачі, дзеркалом, туалетним столиком, телефоном внутрішньої мережі. Гардероби у вестибюлях ресторанного закладу готельних комплексів розраховують на обслуговування 70% місць.
Туалетні кімнати найчастіше розташовують поряд з гардеробом.
Мінімальна кількість туалетних кімнат, обладнаних двома унітазами, трьома умивальниками, двома пісуарами – у чоловічому туалеті; трьома унітазами, трьома умивальниками, біде – у жіночому туалеті. Облаштовують туалетні кімнати дзеркалами, одноразовими засобами користування, електрорушниками чи пристроями з паперовими рушниками, дозатором для рідкого мила або милом у мильниці, туалетним папером, індивідуальними серветками для рук та обличчя, озонаторами повітря, дезодорантами, щітками для взуття, автоматом для чищення взуття, голками, нитками різних кольорів; з підведенням гарячої та холодної води. До санітарного стану в туалетних кімнатах висувають такі вимоги: дотримання чистоти, нормальний стан вентиляції та освітлення.
Кімната для паління (якщо в закладі дозволено палити) облаштовують зручними меблями, попільничками на високих ніжках, столами зі стільницями з мармурової крихти або суцільного мармуру.
Аванзал – приміщення, де збираються, очікують та відпочивають гості – учасники бенкетів (урочистостей, свят тощо); споживачі, що очікують на вільні місця. Облаштовують аванзали кріслами, диванами, журнальними столиками тощо. Оформлення аванзали має бути органічно поєднано з декоративним рішенням інтер’єру зали закладу і відповідати його тематиці.
Камера схову – приміщення без вікон, із броньованими дверима, сигналізацією, стелажами для багажу, сейфів.
Кімната для охорони повинна бути непомітною для гостей, прохідною, із сейфом для зберігання зброї.
Ліфти. За нормами один ліфт повинен бути розрахований на 50 місць; інтервал чекання – не перевищувати 40 с; вантажопідйомність – не менше 6 осіб.
- Міністерство освіти і науки,
- Удк 728.5
- Загальні положення
- Структура, обсяг та зміст дипломного магістерського проекту
- Вимоги до готелів
- Колективні засоби розміщення
- Вимоги до закладів ресторанного господарства при готелі
- Місткість закладів ресторанного господарства за категоріями готелів
- Розділ 1. Інженерно-технологічний
- 1.1. Проектування житлової групи приміщень
- За місткістю номери підприємств готельного господарства поділяють на такі:
- Одномісний – для однієї особи, оснащений одним односпальним ліжком;
- 1.2. Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень
- 1.3. Проектування підприємств харчування в готелях
- 1.3.1. Організація виробничого процесу в закладі ресторанного господарства при готелі
- Поелементна структурно-технологічна схема процесу обслуговування
- Характеристика меблів торговельної зали ресторану
- Прогнозована динаміка завантаженості зали ресторану на 50 місць при п’ятизірковому готелі
- Прогнозована динаміка відвідування ресторану на 80 місць
- Коефіцієнт споживання групи страв закладу
- Погруповий розподіл страв ресторану
- Меню розрахункового дня ресторану
- 1.3.2. Проектування технологічних процесів механічного кулінарного оброблення сировини та виготовлення напівфабрикатів
- Виробнича програма доготівельного цеху
- Визначення площі доготівельного цеху
- 1.3.3. Проектування процесу виробництва кулінарної продукції
- 1.3.4. Проектування процесів обслуговування споживачів у закладах ресторанного господарства при готелях
- Поелементна структурно-технологічна схема процесу обслуговування в закладі ресторанного господарства
- Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства при готелі
- Організація сніданку
- Класифікація сніданків
- Особливості різних видів сніданків
- Види сніданку
- Можливості сервірування сніданків
- 1. Серветка2. Десертний ніж3. Десертна виделка4. Тарілка для десерту з десертним ножем5. Блюдце та кавова ложка Миска для компоту з підставкою
- Організація прискорених видів харчування
- Особливості обслуговування в номерах готелю
- Особливості влаштування міні-бару в номері готелю
- Організація інших видів обслуговування
- Особливості проведення різних видів бенкетів
- 1.4. Проектування приміщень побутового обслуговування і торгівлі в готелі
- Склад і площа приміщень побутового обслуговування споживачів при готелі
- 1.5. Проектування приміщень культурно-дозвільного призначення в готелі
- 1.6. Проектування приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення в готелі
- 1.7. Проектування адміністративних приміщень у готелі
- 1.8. Проектування господарських та виробничих приміщень у готелі
- 1.9. Проектування адміністративно-побутових приміщень у готелі
- 1.10. Визначення загальної площі об’єкта та поверховості будівлі
- Склад і площа приміщень закладу
- 1.11. Розроблення заходів забезпечення санітарно-гігієнічних норм у проектованому об’єкті готельно-ресторанного господарства
- Заходи забезпечення санітарно-гігієнічних норм технологічного процесу
- Температурний режим зберігання сировини та напівфабрикатів
- 1.12. Розроблення планувального рішення об’єкта готельно-ресторанного господарства
- 1.13. Розроблення схеми комунікаційного забезпечення технологічного устаткування виробничих цехів закладу ресторанного господарства при готелі