3. Джерела надходження мікрофлори в сир
Надходження мікрофлори в сир із зовнішніх джерел обмежене коротким періодом його виробництва до формування. Після формування сиру всі зміни мікрофлори відбуваються унаслідок розвитку тих мікробів, які потрапили при його утворенні. Тільки м'які сири, що дозрівають за участю цвілі, і напівтверді сири, що дозрівають за участю мікрофлори поверхневого слизу, відрізняються від інших сирів тим, що на їх поверхні розвиваються цвіль, дріжджі і бактерії – вже після формування.
Розрізняють чотири джерела мікрофлори всіх сирів: молоко, сичуговий фермент, бактерійна закваска, устаткування і апаратура.
Молоко. Якість молока при виробленні сичугових сирів має величезне значення, що не зменшується і в тих випадках, коли молоко піддають пастеризації.
Негативний вплив на якість сиру надає наявність в молоці значної кількості небажаних бактерій (гнильні, мікрококи, мамококи, бактерії групи кишкових паличок, маслянокислі бактерії).
Для оцінки придатності молока при виробленні сиру на сироварному заводі його досліджують за допомогою простих проб: на редуктазу (проба з резазуріном), бродильною або сичугово-бродильною.
Особливо важливе значення має контроль молока за допомогою бродильної проби, яка характеризує осіменіння молока кишковими паличками і пептонизуючими бактеріями (мамококи й мікрококи). Паралельно з цією пробою ставлять пробу на виявлення в молоці маслянокислих бактерій (молоко прогрівають при 90°С 10 хвилин, а потім термостатують). Утворення рваного згустку з відділенням сироватки свідчить про забруднення молока маслянокислими бактеріями.
Молоко для вироблення більшості сирів пастеризують. Застосовують режим пастеризації молока 72-75°С, протягом 15-20 секунд, при якому деякі термостійкі бактерії (ентерококи, мікрококи, стафілококи) знищуються не повністю.
Для вироблення сиру молоко (пастеризоване і сире) піддають дозріванню – витримують його при 10-12°С протягом 10-12 годин. При цьому збільшується кількість молочнокислих бактерій і підвищується кислотність молока до 20°Т. Але при дозріванні молока можуть розмножуватися також мікрококи, ентерококи і кишкові палички, якщо вони містяться в молоці.
Сичуговий фермент. Він містить невелику кількість бактерій і практично не впливає на мікрофлору сиру. У порошку зустрічаються спори бацил (переважно гнильних); загальна кількість бактерій в 1 г порошку не перевищує 100 тис., що з розрахунку на 1 мл заквашеного молока складає не більш 2-3 клітин. У сичуговому порошку не допускається вміст бактерій групи кишкових паличок і маслянокислих бактерій.
Бактерійна закваска. Вживані в даний час при виробленні сиру закваски є основним джерелом його мікрофлори, причому вони в найбільшій мірі заповнюють мікрофлору високоякісних сирів. Для твердих сирів з низькою температурою другого нагрівання (наприклад, голландського, костромського, степового) і напівтвердих сирів (латвійський, пікантний) до складу закваски входять мезофільні молочнокислі стрептококи: як енергійні кислотоутворювачі – Str. lactis і Sir. cremoris, так і ароматотворні стрептококки – Str. diacetilactis, Str. paracitrovorus (Leuconostoc dextranicum). Доза закваски складає від 0,5 до 1,5% до маси молока. Всі компоненти закваски для сирів – на відміну від заквасок для кисломолочних продуктів і масла – повинні володіти вираженою дією на білок (протеолітичною активністю). При виробництві м'яких сирів, що дозрівають за участю цвілі, поряд із закваскою з мезофільних стрептококів (таких самих, як для дрібних твердих сирів) застосовують культури певних видів цвілевих грибів. Так, при виробленні сирів типа рокфору в молоко або в сирну масу вносять чисту культуру цвілі Penicillium. roqueforti; при виробництві сирів типа десертного (десертний білий, камамбер) на поверхню сиру наносять конідії плісеней – Penicillium candidum, Penicillium album.
Для виробництва твердих сирів з високою температурою другого нагрівання (швейцарський, радянський) окрім вказаної вище закваски з мезофільних молочнокислих стрептококів вносять закваску термофільних бактерій – Lbm. helveticum і Lbm. lactis – і культуру пропіоново-кислих бактерій (Propionibacterium Shermanii).
Устаткування і апаратура. В умовах високої санітарної культури виробництва це джерело мікрофлори не має великого значення, тому що кількість мікроорганізмів, що поступають з нього в сир, незначна, і мікрофлора закваски – як в кількісному відношенні, так і за активністю – абсолютно домінуватиме. Що стосується патогенних мікроорганізмів, то при строгому дотриманні санітарно-гігієнічних умов на виробництві і технологічних інструкцій вони не повинні потрапляти на устаткування.
При нестрогому дотриманні санітарно-гігієнічних правил і технологічних інструкцій устаткування може забруднюватися мікроорганізмами через воду, повітря, руки працівників цеху, і служити джерелом мікробного осіменіння сиру. Ця мікрофлора представляє серйозну небезпеку, оскільки потрапляє в молоко або сирну масу після теплової обробки, і в процесі вироблення сиру не знешкоджується. До складу даної мікрофлори можуть входити ентеротоксигенні стафілококи, а інколи і сальмонели.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування 33
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції 77
- Модуль 1. Мікроорганізми у виробництві та зберіганні харчової продукції зм 1.1 організація та життєдіяльність бактерій, дріжджів і плісеневих грибів Лекція 1. Вступ. Історія розвитку мікробіології
- 1. Значення мікробіології в умовах сучасного виробництва й споживання
- 2. Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології
- 4. Імунологічний період.
- 5. Період відкриття антибіотиків
- 6. Сучасний молекулярно-генетичний період
- 3. Перспективи розвитку мікробіології
- Лекція 2. Особливості будови та життєдіяльності мікроорганізмів
- 1. Об’єкти вивчення в мікробіології
- 2. Основні властивості живих організмів
- 2.1. Характерний хімічний склад
- 2.2. Обмін речовин і енергії
- 3. Клітинна організація мікроорганізмів
- 4. Особливості зростання бактеріальних популяцій
- Лекція 3. Принципи класифікації мікроорганізмів
- 1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів
- 2. Основи класифікації бактерій
- Лекція 4. Мікробіологічні процеси в промисловості
- 1. Мікробіологічна промисловість
- 2. Промислові мікробіологічні процеси
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування Лекція 5.Мікробіологія м’ясної сировини та продуктів соління і зберігання в холодильнику
- 1. Осіменіння м'яса тварин мікроорганізмами
- 2. Осіменіння м'яса птиці мікроорганізмами
- 3. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів післязабійного вмісту, забою худоби і оброблення туш
- 4. Мікрофлора м'яса і м'ясопродуктів при холодильному зберіганні, засолі й сушці в умовах вакууму
- Лекція 6. Мікробіологія ковбасних виробів і м’ясних консервів: основні групи мікроорганізмів
- 1. Осіменіння ковбасного фаршу мікроорганізмами
- 2. Вплив решткової мікрофлори на якість ковбасних виробів при зберіганні
- 3. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві ковбасних виробів
- 4. Джерела мікрофлори консервованих продуктів
- 5. Вплив решткової мікрофлори на якість консервів
- 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва консервів
- Лекція 7. Мікробіологія яєць та яйцепродуктів
- 1. Осіменіння яєць мікроорганізмами
- 2. Розвиток мікроорганізмів в яйці при зберіганні
- 3. Мікрофлора яйцепродуктів
- 4. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві яєць і яйцепродуктів
- Лекція 8. Мікробіологія молока та молочних продуктів
- 1. Мікробіологія молока
- 2. Псування жирів
- 3. Псування масла
- 1. Мікробіологія зерна
- 2. Мікробіологія сировини
- 3. Мікробіологія готового хлібу
- Лекція 10. Мікробіологія плодів і овочів
- 1. Класифікація овочевих культур
- 2. Класифікація мікроорганізмів плодів і овочів
- 3. Хвороби плодів і овочів, що викликаються мікроорганізмами
- 4. Класифікація хвороб плодів і овочів
- 5. Зовнішні ознаки захворювань
- 6. Мікробіологія квашених (солоних, мочених) овочів і плодів
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції Лекція 11. Мікроорганізми у виробництві сиру
- 1. Технологія виробництва сиру
- 2. Особливості виробництва основних різновидів сиру
- 3. Джерела надходження мікрофлори в сир
- Лекція 12. Мікроорганізми у виробництві пива
- 1. Етапи виробництва пива
- 2. Зачаття пива
- 3. Затирання
- 4. Фільтрування затору
- 5. Кип'ятіння сусла з хмелем
- 6. Освітлювання пивного сусла
- 7. Охолоджування сусла
- 8. Бродіння
- 9. Останні технологічні етапи
- Лекція 13. Мікроорганізми у виробництві вина
- 1. Загальні відомості про виноробство
- 2. Класифікація вин за кольором, призначенням, способом приготування і складом
- 3. Характеристики типів вин
- 4. Обробка мезги
- 5. Освітлювання і обробка сусла
- 6. Бродіння сусла
- 7. Бродіння мезги
- 8. Підброджування сусла і мезги
- 9. Спиртування сусла і мезги
- 10. Переробка відходів виноробства
- Лекція 14. Мікроорганізми у виробництві м’ясних продуктів
- 1. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва
- 2. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні варених і напівкопчених ковбасних виробів
- 3. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні копчених ковбас
- 4. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва м’ясних консервів
- Лекція 15. Основи утворення тіста, випечених напівфабрикатів і виробів
- 1. Основи технології хлібопечення
- 1.1. Роль молочнокислих бактерій і дріжджів в хлібопеченні
- 1.2. Хлібопекарські раси дріжджів і молочнокислих бактерій
- 1.3. Чинники, що впливають на розмноження і біохімічну активність молочнокислих бактерій і дріжджів у тісті
- 1.4. Мікробіологічні процеси в тісті при випічці
- 2. Вимоги до компонентів тіста
- 2.1. Вплив білків і крохмалю муки на властивості тіста
- 2.2. Вплив інших рецептурних компонентів на властивості тісту і виробів
- 3. Особливості технології випічки житнього хліба
- 4. Вимоги до дотримання умов виробництва при отриманні чорного хліба
- Лекція 16. Біотехнології – виробництво майбутнього
- 1. Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою отримання білка
- 2. Технологія отримання мікробних ліпідів
- 3. Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- 4. Живильне середовище для отримання ліпідів
- Список джерел: