1. Загальні відомості про виноробство
Червоні вина. Для виготовлення червоного вина використовується виноград червоних сортів, його збирають, доставляють у виноробню і піддають переробці. Спочатку виноград йде на дробарку-гребневіддільник, де ягоди тиснуть і відокремлюють гребені. Під час цієї операції не має бути пошкоджені насіння винограду – в цьому випадку у вина може з'явитися дуже терпкий неприємний смак. Роздавлений виноград поміщається в чани, де в нього вводять спеціальні речовини, які вбивають бактерії. Потім відбувається бродіння.
Виноградне вино може бути отримане тільки в результаті спиртового бродіння роздавленого винограду (разом зі шкіркою, або окремо соку).
Бродіння – складний хімічний процес, який викликають дріжджі, що володіють здатністю розкладати цукор на спирт і вуглекислий газ з виділенням теплоти. Спиртове бродіння є основою основ виноробства. При температурі 12-14°С і вище, на поверхні сусла з'являються бульбашки вуглекислого газу – це ознака бродіння, що зачалося.
Через день-два бродіння стає бурхливим. На поверхні утворюється маса піни. Поступово, після двох-трьох тижнів, бродіння затихає і, нарешті, зовсім припиняється. Замість солодкого соку виходить рідина, позбавлена цукру, але збагачена спиртом. Це вже вино.
Слід зазначити, що при приготуванні молодих фруктових вин виноград перед бродінням не тиснуть, і перехід цукру в алкоголь здійснюється усередині ягід. Бродіння відбувається завжди разом зі шкіркою, її фарбувальні речовини розчиняються в суслі і визначають колір вина. Бродіння триває 9-15 днів, інколи до трьох тижнів, при строго контрольованій температурі – не вище 30°С.
Залежно від вмісту цукру у винограді, при бродінні отримують вина різної міцності, яка обчислюється в градусах або в об'ємних відсотках (% об.). Один відсоток цукру у віджатому суслі дає при бродінні 0,6% об. спирту. Таким чином, виноград, що вчинив на переробку з базисною цукристістю 18%, після повного зброджування дає вино міцністю 10,8% об., тобто столове.
Окрім цукру виноград містить кислоти – винну, яблучну, лимонну, без яких він був би, хоча і солодким, але несмачним. Це співвідношення між сахарами і кислотами визначає смак винограду, впливаючи на оцінку вин будь-якого типа – столових, міцних, шипучих. Виноградне вино є дуже складною сполукою, число вхідних в нього елементів – близько 600.
Є вина, приготовані з додаванням спирту, так звані кріплені, або спиртовані. Спирт, вживаний у виноробстві, має бути ректифікований – очищений від домішок, без яких-небудь сторонніх смаків і запахів. Введення в бродяче сусло спирту дає можливість припинити бродіння на будь-якій його стадії і цим зберегти незбродженою заздалегідь намічену кількість цукру. Спиртуванням можна підвищити міцність вина до певних величин, характерних для даного типа і сорту. Якщо під час дозрівання винограду було мало сонячних днів, і його урожай недостатньо хороший, в деяких країнах дозволені добавки цукру.
Коли бродіння закінчується, і більшість цукру перетворюються на алкоголь, чан спускають, і стікає перше, найбільш якісне вино. Вміст чана, що залишився, пресують, отримуючи «перший прес», що містить багато танінів. Можна віджати і «другий прес», але його в подальшому виробництві, як правило, не використовують.
«Самоплив» (вино, що стекло само без пресування) і «перший прес» змішують, кількість останнього залежить від бажаної структури вина. Після цього при виробництві дешевого, молодого вина, його переливають в металеві чани, потім фільтрують і розливають по пляшках.
Дороге вино витримується в льосі, в дубових бочках, що додають йому додаткові аромати. Із-за випарів винар постійно повинен доливати бочки вином, щоб не допустити його окислення від контакту з повітрям. Осад, що утворюється під час витримки, поступово опускається на дно, і вино необхідно переливати в чисті бочки, і так чотири рази на рік. Всього ж старіння триває від одного до двох років і більш.
Вина, витримані рік і менш, називаються ординарними, витримані більш року-двох – марочними. Після витримки вино освітлюють за допомогою так званого «обклеювання»: в нього вводять казеїн або яєчний білок, які створюють нерозчинний осад з небажаними речовинами. Потім вино пропускають через механічний фільтр і розливають по пляшках. Як правило, добре очищені вина не здатні згодом поліпшити свою якість, хоча вони краще переносять транспортування і зміну температур, в той час, як слабоосвітлені вина легко уразливі, але добре старіють в пляшках, розвиваючи при цьому додаткові аромати. Це підтверджується тим осадом, який притаманний дорогим високоякісним винам, які вимагають декантування.
Білі вина отримують як з білого, так і з червоного винограду, наприклад, для виробництва шампанського використовується червоний сорт Піно Нуар, а для Божоле Бланк – Гаморі.
Основна відзнака виробництва білих вин полягає в тому, що роздавлені ягоди пресують до бродіння, і сусло бродить без шкірки. Для високоякісних білих вин використовується тільки «самоплив», для інших же може застосовуватися і «перший» і «другий прес».
Температуру бродіння знижують до 13-20°С. Тривале бродіння при низькій температурі дає тонше фруктове вино.
Розливають біле вино по пляшках раніше, ніж червоне, зазвичай його не витримують в дубових бочках більше 1,5 років.
Рожеве вино виготовляється з червоного винограду, при цьому сусло залишається у контакті з шкіркою декілька годин, потім її відокремлюють. За винятком деяких шампанських вин, рожеве вино не слід робити з суміші червоного і білого винограду.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування 33
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції 77
- Модуль 1. Мікроорганізми у виробництві та зберіганні харчової продукції зм 1.1 організація та життєдіяльність бактерій, дріжджів і плісеневих грибів Лекція 1. Вступ. Історія розвитку мікробіології
- 1. Значення мікробіології в умовах сучасного виробництва й споживання
- 2. Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології
- 4. Імунологічний період.
- 5. Період відкриття антибіотиків
- 6. Сучасний молекулярно-генетичний період
- 3. Перспективи розвитку мікробіології
- Лекція 2. Особливості будови та життєдіяльності мікроорганізмів
- 1. Об’єкти вивчення в мікробіології
- 2. Основні властивості живих організмів
- 2.1. Характерний хімічний склад
- 2.2. Обмін речовин і енергії
- 3. Клітинна організація мікроорганізмів
- 4. Особливості зростання бактеріальних популяцій
- Лекція 3. Принципи класифікації мікроорганізмів
- 1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів
- 2. Основи класифікації бактерій
- Лекція 4. Мікробіологічні процеси в промисловості
- 1. Мікробіологічна промисловість
- 2. Промислові мікробіологічні процеси
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування Лекція 5.Мікробіологія м’ясної сировини та продуктів соління і зберігання в холодильнику
- 1. Осіменіння м'яса тварин мікроорганізмами
- 2. Осіменіння м'яса птиці мікроорганізмами
- 3. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів післязабійного вмісту, забою худоби і оброблення туш
- 4. Мікрофлора м'яса і м'ясопродуктів при холодильному зберіганні, засолі й сушці в умовах вакууму
- Лекція 6. Мікробіологія ковбасних виробів і м’ясних консервів: основні групи мікроорганізмів
- 1. Осіменіння ковбасного фаршу мікроорганізмами
- 2. Вплив решткової мікрофлори на якість ковбасних виробів при зберіганні
- 3. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві ковбасних виробів
- 4. Джерела мікрофлори консервованих продуктів
- 5. Вплив решткової мікрофлори на якість консервів
- 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва консервів
- Лекція 7. Мікробіологія яєць та яйцепродуктів
- 1. Осіменіння яєць мікроорганізмами
- 2. Розвиток мікроорганізмів в яйці при зберіганні
- 3. Мікрофлора яйцепродуктів
- 4. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві яєць і яйцепродуктів
- Лекція 8. Мікробіологія молока та молочних продуктів
- 1. Мікробіологія молока
- 2. Псування жирів
- 3. Псування масла
- 1. Мікробіологія зерна
- 2. Мікробіологія сировини
- 3. Мікробіологія готового хлібу
- Лекція 10. Мікробіологія плодів і овочів
- 1. Класифікація овочевих культур
- 2. Класифікація мікроорганізмів плодів і овочів
- 3. Хвороби плодів і овочів, що викликаються мікроорганізмами
- 4. Класифікація хвороб плодів і овочів
- 5. Зовнішні ознаки захворювань
- 6. Мікробіологія квашених (солоних, мочених) овочів і плодів
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції Лекція 11. Мікроорганізми у виробництві сиру
- 1. Технологія виробництва сиру
- 2. Особливості виробництва основних різновидів сиру
- 3. Джерела надходження мікрофлори в сир
- Лекція 12. Мікроорганізми у виробництві пива
- 1. Етапи виробництва пива
- 2. Зачаття пива
- 3. Затирання
- 4. Фільтрування затору
- 5. Кип'ятіння сусла з хмелем
- 6. Освітлювання пивного сусла
- 7. Охолоджування сусла
- 8. Бродіння
- 9. Останні технологічні етапи
- Лекція 13. Мікроорганізми у виробництві вина
- 1. Загальні відомості про виноробство
- 2. Класифікація вин за кольором, призначенням, способом приготування і складом
- 3. Характеристики типів вин
- 4. Обробка мезги
- 5. Освітлювання і обробка сусла
- 6. Бродіння сусла
- 7. Бродіння мезги
- 8. Підброджування сусла і мезги
- 9. Спиртування сусла і мезги
- 10. Переробка відходів виноробства
- Лекція 14. Мікроорганізми у виробництві м’ясних продуктів
- 1. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва
- 2. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні варених і напівкопчених ковбасних виробів
- 3. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні копчених ковбас
- 4. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва м’ясних консервів
- Лекція 15. Основи утворення тіста, випечених напівфабрикатів і виробів
- 1. Основи технології хлібопечення
- 1.1. Роль молочнокислих бактерій і дріжджів в хлібопеченні
- 1.2. Хлібопекарські раси дріжджів і молочнокислих бактерій
- 1.3. Чинники, що впливають на розмноження і біохімічну активність молочнокислих бактерій і дріжджів у тісті
- 1.4. Мікробіологічні процеси в тісті при випічці
- 2. Вимоги до компонентів тіста
- 2.1. Вплив білків і крохмалю муки на властивості тіста
- 2.2. Вплив інших рецептурних компонентів на властивості тісту і виробів
- 3. Особливості технології випічки житнього хліба
- 4. Вимоги до дотримання умов виробництва при отриманні чорного хліба
- Лекція 16. Біотехнології – виробництво майбутнього
- 1. Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою отримання білка
- 2. Технологія отримання мікробних ліпідів
- 3. Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- 4. Живильне середовище для отримання ліпідів
- Список джерел: