3. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів післязабійного вмісту, забою худоби і оброблення туш
У цеху передзабійного вмісту худоби мають бути обладнані загороди (завширшки 0,7 м – для великої рогатої худоби) для термометрії, приміщення для приготування кормів, побутові приміщення, комори, а також кімнату для ветеринарної лікарні. На базі належне бути приміщення для провідників і гонщиків худоби з дезінфекційною камерою для санітарної обробки їхнього одягу.
Пункт санітарної обробки автомашин розташовують біля кордону території м'ясокомбінату. У його склад входять відділення миття і дезінфекції автомашин, відділення приготування розчинів, комори для засобів дезінфікування й миття та інвентарю, побутові приміщення.
Скотобазу захищають від решти території забором заввишки 2 м, з в'їздом для прийому хворої худоби. Карантинне відділення, ізолятор і санітарну бійню розташовують з підвітряного боку до відкритих загород передзабійної бази.
Транспортні потоки тварин, що направляються з місць вивантаження на передзабійну витримку, не повинні мати контакту з потоком хворих і підозрюваних в захворюванні тварин, що доставляються на санітарну бійню, карантинне відділення або ізолятор. Не допускається перетин потоків при вивозі продукції або знешкоджуваного м'яса з санітарної бійні з потоком вивозу сміття, гною і прогоном худоби.
Для прийому тварин, що доставляються автотранспортом, обладнують платформи. Місткість окремих загород для попереднього ветеринарного огляду і термометрії тварин повинна відповідати місткості однієї автомашини. Тварин, що доставляють залізничним транспортом, вивантажують на платформу і направляють в загороди. Місткість окремих загород відповідає місткості одного вагону. Майдан однієї загороди має бути не менше 50 м2. Місткість кошар для тварин, доставлених гоном, дорівнює кількості голів однієї партії. Залежно від кліматичних умов, худобу на базі містять у відкритих загородах з навісами і в приміщеннях.
Приміщення і загороди для утримання худоби щодня очищають, гній видаляють. Його укладають на асфальтованій ділянці, розрахованій на тридобове накопичення. Біотермічну обробку гною і віджатої каниги виконують поза територією підприємства на спеціально відведеному бетонованому майданчику. Для цього канигу перед обробкою змішують з гноєм. Гній знешкоджують протягом 30 днів.
Всі стічні води перед спуском у відкриті водоймища піддають механічному і біохімічному очищенню і дезінфекції. Стічні води, отримані з карантинного відділення, ізолятора і санітарної бійні, та води від промивання території необхідно пропускати через гнойоуловлювачі і знезаражувати у відстійнику-дезінфекторові протягом 2 годин; доза хлору має бути не менше 100 г/м3. Після знезараження відбувається скидання вод в міську каналізацію.
Цех забою худоби і оброблення туш. Умови гігієни в цехах забою худоби і оброблення туш, види машин і устаткування і інші чинники впливають на санітарний стан м'яса, що виробляється, і інших продуктів забою.
Стіни приміщень цеху мають бути фанеровані плиткою до стелі або на висоту підвісних шляхів. На ділянках знекровлення тварин, зачистки туш, збору обрізі під підвісними шляхами встановлюють жолоби для збору продуктів забою.
Транспортні засоби (візки) і пристрої (спуски, передувні баки та ін.) мають бути доступні для очищення, промивання і дезінфекції. Транспортні засоби, призначені для ветеринарних конфіскатів і технічної сировини, забарвлюють у відмітні кольори і забезпечують написами про їх призначення.
Витрата води для миття підлоги та панелей в цеху складає 9 л/м2. Для видалення стічних вод передбачають трапи діаметром 100 мм з розрахунку один трап на 150 м2 майдану. Вода стікає до трапів по відкритих лотках шириною 15-20 см з ухилом не менше 0,005.
Найменша освітленість в цеху забою худоби і оброблення туш в системі загального освітлення при газорозрядних лампах складає 200 лк, в системі комбінованого освітлення – 300 лк, при лампах розжарювання – відповідно 150 і 300 лк. У місцях проведення ветеринарно-санітарної експертизи і трихінелоскопічної лабораторії норма освітленості вища.
Система вентиляції в приміщенні повинна забезпечувати відносну вологість не більше 75% і температуру 17-22°С.
Оскільки найбільший вміст мікроорганізмів в повітрі цехи забою худоби і оброблення туш наголошується на ділянках оглушення, знекровлення і зйомки туш, ці приміщення ізолюють від решти ділянок цеху.
Для гігієни виробництва м'яса важливе значення має правильна організація робочих місць, забезпечення їх відповідними санітарно-технічними пристроями для обробки рук тих, що працюють, і інструментів.
По ходу технологічного процесу необхідно підводити гарячу і холодну воду безпосередньо до кожного робочого місця. Систематична обробка рук і інструментів водою після виконання окремої операції на кожній туші сприяє підвищенню санітарного стану продукції. Для ефективної санітарної обробки інструментів на кожному робочому місці необхідно встановлювати спеціальні малогабаритні пристрої, в яких обробляють інструменти гарячою водою (90°С) протягом 30 хвилин. Ножі слід замінювати через кожних 30 хвилин роботи. У тих випадках, коли інструменти були у контакті з патологічним матеріалом, їх стерилізують в спеціальних пристроях при температурі вище 100°С. Всі ділянки ветеринарно-санітарної експертизи обладнали комбінованим умивальником із стерилізатором інструментів і бачком з дезінфікувальним розчином.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування 33
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції 77
- Модуль 1. Мікроорганізми у виробництві та зберіганні харчової продукції зм 1.1 організація та життєдіяльність бактерій, дріжджів і плісеневих грибів Лекція 1. Вступ. Історія розвитку мікробіології
- 1. Значення мікробіології в умовах сучасного виробництва й споживання
- 2. Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології
- 4. Імунологічний період.
- 5. Період відкриття антибіотиків
- 6. Сучасний молекулярно-генетичний період
- 3. Перспективи розвитку мікробіології
- Лекція 2. Особливості будови та життєдіяльності мікроорганізмів
- 1. Об’єкти вивчення в мікробіології
- 2. Основні властивості живих організмів
- 2.1. Характерний хімічний склад
- 2.2. Обмін речовин і енергії
- 3. Клітинна організація мікроорганізмів
- 4. Особливості зростання бактеріальних популяцій
- Лекція 3. Принципи класифікації мікроорганізмів
- 1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів
- 2. Основи класифікації бактерій
- Лекція 4. Мікробіологічні процеси в промисловості
- 1. Мікробіологічна промисловість
- 2. Промислові мікробіологічні процеси
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування Лекція 5.Мікробіологія м’ясної сировини та продуктів соління і зберігання в холодильнику
- 1. Осіменіння м'яса тварин мікроорганізмами
- 2. Осіменіння м'яса птиці мікроорганізмами
- 3. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів післязабійного вмісту, забою худоби і оброблення туш
- 4. Мікрофлора м'яса і м'ясопродуктів при холодильному зберіганні, засолі й сушці в умовах вакууму
- Лекція 6. Мікробіологія ковбасних виробів і м’ясних консервів: основні групи мікроорганізмів
- 1. Осіменіння ковбасного фаршу мікроорганізмами
- 2. Вплив решткової мікрофлори на якість ковбасних виробів при зберіганні
- 3. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві ковбасних виробів
- 4. Джерела мікрофлори консервованих продуктів
- 5. Вплив решткової мікрофлори на якість консервів
- 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва консервів
- Лекція 7. Мікробіологія яєць та яйцепродуктів
- 1. Осіменіння яєць мікроорганізмами
- 2. Розвиток мікроорганізмів в яйці при зберіганні
- 3. Мікрофлора яйцепродуктів
- 4. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві яєць і яйцепродуктів
- Лекція 8. Мікробіологія молока та молочних продуктів
- 1. Мікробіологія молока
- 2. Псування жирів
- 3. Псування масла
- 1. Мікробіологія зерна
- 2. Мікробіологія сировини
- 3. Мікробіологія готового хлібу
- Лекція 10. Мікробіологія плодів і овочів
- 1. Класифікація овочевих культур
- 2. Класифікація мікроорганізмів плодів і овочів
- 3. Хвороби плодів і овочів, що викликаються мікроорганізмами
- 4. Класифікація хвороб плодів і овочів
- 5. Зовнішні ознаки захворювань
- 6. Мікробіологія квашених (солоних, мочених) овочів і плодів
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції Лекція 11. Мікроорганізми у виробництві сиру
- 1. Технологія виробництва сиру
- 2. Особливості виробництва основних різновидів сиру
- 3. Джерела надходження мікрофлори в сир
- Лекція 12. Мікроорганізми у виробництві пива
- 1. Етапи виробництва пива
- 2. Зачаття пива
- 3. Затирання
- 4. Фільтрування затору
- 5. Кип'ятіння сусла з хмелем
- 6. Освітлювання пивного сусла
- 7. Охолоджування сусла
- 8. Бродіння
- 9. Останні технологічні етапи
- Лекція 13. Мікроорганізми у виробництві вина
- 1. Загальні відомості про виноробство
- 2. Класифікація вин за кольором, призначенням, способом приготування і складом
- 3. Характеристики типів вин
- 4. Обробка мезги
- 5. Освітлювання і обробка сусла
- 6. Бродіння сусла
- 7. Бродіння мезги
- 8. Підброджування сусла і мезги
- 9. Спиртування сусла і мезги
- 10. Переробка відходів виноробства
- Лекція 14. Мікроорганізми у виробництві м’ясних продуктів
- 1. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва
- 2. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні варених і напівкопчених ковбасних виробів
- 3. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні копчених ковбас
- 4. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва м’ясних консервів
- Лекція 15. Основи утворення тіста, випечених напівфабрикатів і виробів
- 1. Основи технології хлібопечення
- 1.1. Роль молочнокислих бактерій і дріжджів в хлібопеченні
- 1.2. Хлібопекарські раси дріжджів і молочнокислих бактерій
- 1.3. Чинники, що впливають на розмноження і біохімічну активність молочнокислих бактерій і дріжджів у тісті
- 1.4. Мікробіологічні процеси в тісті при випічці
- 2. Вимоги до компонентів тіста
- 2.1. Вплив білків і крохмалю муки на властивості тіста
- 2.2. Вплив інших рецептурних компонентів на властивості тісту і виробів
- 3. Особливості технології випічки житнього хліба
- 4. Вимоги до дотримання умов виробництва при отриманні чорного хліба
- Лекція 16. Біотехнології – виробництво майбутнього
- 1. Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою отримання білка
- 2. Технологія отримання мікробних ліпідів
- 3. Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- 4. Живильне середовище для отримання ліпідів
- Список джерел: