2.2. Вплив інших рецептурних компонентів на властивості тісту і виробів
У рецептуру більшості борошняних кондитерських виробів окрім муки входять цукор, жири, крохмаль, молоко і молочні продукти, яйцепродукти, патока, інверсний сироп, розпушувачі, ароматизатори. У більшості виробів в тісто входить вода. У окремі вироби входить сіль.
Вплив цукру пов'язаний з його дегідратувальними властивостями. У водному розчині молекули цукрів покриваються оболонками гідратів. Молекули сахарози при температурі 20°С зв'язують і утримують 8-12 молекул води. Оболонки збільшують молекулярний об'єм, знижуючи швидкість дифузії і осмотичне набухання білків. Із збільшенням цукру в тісті більшою мірою знижується кількість вільної води в рідкій фазі тісту і обмежується набухання колоїдів муки.
Вміст цукру в тісті впливає на структуру тісту, його структурно-механічні властивості і якість виробів. Цукор робить тісто м'яким і в'язким. При високому вмісті цукру підвищується адгезія (прилипання) тісту до робочих поверхонь машин. Тестові заготовки при випічці розпливаються. При підвищеному вмісті цукру і відсутності в рецептурі жиру отримувані вироби мають надмірну твердість.
Таким чином, цукру в тісті і виробах грають не лише харчово-смакову роль, але і мають технологічне значення. Вони обмежують набухання білків і підвищують пластичність тісту.
На якість тісту робить вплив розмір часток цукру. Для отримання пластичного тісту з малим вмістом води слід застосовувати подрібнений цукор-пісок – цукрову пудру. Це забезпечує розчинність у воді всієї кількості цукру. Інакше погіршується якість виробів із-за присутності на поверхні нерозчинених кристалів. Таким чином, використовуючи властивості цукру, можна регулювати ступінь набухання білків і крохмалю муки.
Жири також регулюють ступінь набухання колоїдів муки, але механізм їх дії інший. Жири, адсорбуючись на поверхні колоїдних часток, ослабляють взаємний зв'язок між ними і перешкоджають проникненню вологи, збільшуючи вміст рідкої фази тісту. Тісто стає пластичнішим. Чим тонша плівку жиру і ніж більше їх в тісті, тим більше пористу і крихку структуру мають отримувані вироби. Тому жири рекомендують вводити в тісто у вигляді тонкодиспергованої емульсії.
На якість виробів роблять вплив хімічний склад жиру і його фізичний стан. Жири мають бути пластичними. В цьому випадку вони покривають частини муки якнайтоншими плівками. Якщо температура плавлення жиру перевищує температуру тісту, то він залишається в тісті у вигляді твердих часток і його позитивний вплив на властивості тісту послаблюється.
Перевагу мають жири, що зберігають пластичність в широкому інтервалі температур. Це досягається поєднанням твердих і рідких жирів з різними температурами плавлення. Рідка рослинна олія виділяється з виробів.
Таким чином, жири, зменшуючи набухання колоїдів муки, підвищують пластичність тісту, а готовим виробам додають шаруватість, розсипчастість, пористість. При збільшенні кількості жиру тісто стає рихлим, таким, що кришиться.
Молоко і молочні продукти. Молоко цілісне, згущене, сухе, сухі вершки та ін.) містять в своєму складі добре емульгований, легко адсорбований клейковиною жир, завдяки чому цей вид сировини впливає не лише на смакові якості, але і підвищує пластичність тісту.
Яйця і меланж містять дві поверхнево-активних речовини: яєчний альбумін (яєчний білок) і фосфатиди – лецітін (яєчний жовток). У інших яйцепродуктах міститься або яєчний альбумін, або фосфатиди – лецітін. Яєчний альбумін служить хорошим піноутворювачем і сприяє утворенню пористої фіксованої структури, можливо без вживання інших розпушувачів. Лецітін жовтків при отриманні емульсії впливає як емульгатор, диспергуючи жир, що входить в рецептуру виробів.
Обидві речовини покращують харчову цінність виробів, формують смакові і ароматичні якості.
Патока і сироп інверсний, що містять речовини що редукують, підвищують гігроскопічність виробів і їх намокальність.
При введенні в затяжне печиво більше 2% патоки тісто набуває підвищеної вологості та клейкості.
При випічці тестових заготовок цукри, що редукують, взаємодіють із амінокислотами з утворенням темнобарвних речовин – меланоїдінів. Швидкість реакції зростає в лужному середовищі, продукти реакції при невеликій концентрації забарвлюють вироби в золотисто-жовтий колір.
Розпушувачі, що входять в рецептуру більшості виробів, виконують основну технологічну роль: розпушують тісто або тестові заготовки і забезпечують отримання виробів пористої структури. Відомо три способи розпушування кондитерського тісту: хімічний (за допомогою солей); біохімічний (за допомогою дріжджів); фізичний.
У виробництві борошняних кондитерських виробів як основний спосіб розпушування тісту прийнятий хімічний спосіб. Він застосовується при виробленні виробів з високим вмістом цукру і жиру, які пригноблюючий діють на дріжджі.
Біохімічний спосіб застосовується при виробленні виробів з меншим вмістом цукру і жиру (крекери, галети, кекси).
Фізичний спосіб полягає в тому, що тісто насичується повітрям або газом в процесі тістоутворення. При випічці бульбашки газоподібної фази розширюються і утворюють пористу структуру (бісквітне тісто і напівфабрикат, білковий напівфабрикат).
Сіль (куховарська), як було сказано раніше, підвищує температуру клейстеризації крохмалю. При невеликих дозах (0,2-0,8% до маси муки) сіль збільшує набухання білків муки, покращуються властивості тісту, підвищується міцність.
Вода використовується на заміс в різних кількостях – залежно від виду тісту і виробу, його рецептури, від водопоглинальної здатності муки. Вода сприяє набуханню колоїдів муки, розчиненню складових частин муки і кристалічної сировини. При пониженні вологості муки на 1%, а також із збільшенням виходу муки водопоглинальна здатність зростає на 1,8-1,9%. У кондитерській промисловості при використанні муки з вологістю, що відрізняється від рецептурної (14,5%), проводиться перерахунок кількості муки на заміс по сухих речовинах.
Залежно від водопоглинальної здатності муки, від рецептури виробу дозування води у виробничих умовах уточнюють для кожного сорту виробів. Регулювання вологості тісту здійснюють тільки на початку замісу, поки не сформувалася структура тісту.
Водопоглинальна здатність муки залежить від кількості цукру в тісті. При додаванні 1% цукру вона зменшується на 0,6%.
Таким чином, використовуване у виробництві борошняних кондитерських виробів сировина, як правило, грає не лише роль смакових речовин, але і технологічну роль, роблячи вплив на фізико-хімічні властивості тісту і виробів.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування 33
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції 77
- Модуль 1. Мікроорганізми у виробництві та зберіганні харчової продукції зм 1.1 організація та життєдіяльність бактерій, дріжджів і плісеневих грибів Лекція 1. Вступ. Історія розвитку мікробіології
- 1. Значення мікробіології в умовах сучасного виробництва й споживання
- 2. Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології
- 4. Імунологічний період.
- 5. Період відкриття антибіотиків
- 6. Сучасний молекулярно-генетичний період
- 3. Перспективи розвитку мікробіології
- Лекція 2. Особливості будови та життєдіяльності мікроорганізмів
- 1. Об’єкти вивчення в мікробіології
- 2. Основні властивості живих організмів
- 2.1. Характерний хімічний склад
- 2.2. Обмін речовин і енергії
- 3. Клітинна організація мікроорганізмів
- 4. Особливості зростання бактеріальних популяцій
- Лекція 3. Принципи класифікації мікроорганізмів
- 1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів
- 2. Основи класифікації бактерій
- Лекція 4. Мікробіологічні процеси в промисловості
- 1. Мікробіологічна промисловість
- 2. Промислові мікробіологічні процеси
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування Лекція 5.Мікробіологія м’ясної сировини та продуктів соління і зберігання в холодильнику
- 1. Осіменіння м'яса тварин мікроорганізмами
- 2. Осіменіння м'яса птиці мікроорганізмами
- 3. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів післязабійного вмісту, забою худоби і оброблення туш
- 4. Мікрофлора м'яса і м'ясопродуктів при холодильному зберіганні, засолі й сушці в умовах вакууму
- Лекція 6. Мікробіологія ковбасних виробів і м’ясних консервів: основні групи мікроорганізмів
- 1. Осіменіння ковбасного фаршу мікроорганізмами
- 2. Вплив решткової мікрофлори на якість ковбасних виробів при зберіганні
- 3. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві ковбасних виробів
- 4. Джерела мікрофлори консервованих продуктів
- 5. Вплив решткової мікрофлори на якість консервів
- 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва консервів
- Лекція 7. Мікробіологія яєць та яйцепродуктів
- 1. Осіменіння яєць мікроорганізмами
- 2. Розвиток мікроорганізмів в яйці при зберіганні
- 3. Мікрофлора яйцепродуктів
- 4. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві яєць і яйцепродуктів
- Лекція 8. Мікробіологія молока та молочних продуктів
- 1. Мікробіологія молока
- 2. Псування жирів
- 3. Псування масла
- 1. Мікробіологія зерна
- 2. Мікробіологія сировини
- 3. Мікробіологія готового хлібу
- Лекція 10. Мікробіологія плодів і овочів
- 1. Класифікація овочевих культур
- 2. Класифікація мікроорганізмів плодів і овочів
- 3. Хвороби плодів і овочів, що викликаються мікроорганізмами
- 4. Класифікація хвороб плодів і овочів
- 5. Зовнішні ознаки захворювань
- 6. Мікробіологія квашених (солоних, мочених) овочів і плодів
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції Лекція 11. Мікроорганізми у виробництві сиру
- 1. Технологія виробництва сиру
- 2. Особливості виробництва основних різновидів сиру
- 3. Джерела надходження мікрофлори в сир
- Лекція 12. Мікроорганізми у виробництві пива
- 1. Етапи виробництва пива
- 2. Зачаття пива
- 3. Затирання
- 4. Фільтрування затору
- 5. Кип'ятіння сусла з хмелем
- 6. Освітлювання пивного сусла
- 7. Охолоджування сусла
- 8. Бродіння
- 9. Останні технологічні етапи
- Лекція 13. Мікроорганізми у виробництві вина
- 1. Загальні відомості про виноробство
- 2. Класифікація вин за кольором, призначенням, способом приготування і складом
- 3. Характеристики типів вин
- 4. Обробка мезги
- 5. Освітлювання і обробка сусла
- 6. Бродіння сусла
- 7. Бродіння мезги
- 8. Підброджування сусла і мезги
- 9. Спиртування сусла і мезги
- 10. Переробка відходів виноробства
- Лекція 14. Мікроорганізми у виробництві м’ясних продуктів
- 1. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва
- 2. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні варених і напівкопчених ковбасних виробів
- 3. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні копчених ковбас
- 4. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва м’ясних консервів
- Лекція 15. Основи утворення тіста, випечених напівфабрикатів і виробів
- 1. Основи технології хлібопечення
- 1.1. Роль молочнокислих бактерій і дріжджів в хлібопеченні
- 1.2. Хлібопекарські раси дріжджів і молочнокислих бактерій
- 1.3. Чинники, що впливають на розмноження і біохімічну активність молочнокислих бактерій і дріжджів у тісті
- 1.4. Мікробіологічні процеси в тісті при випічці
- 2. Вимоги до компонентів тіста
- 2.1. Вплив білків і крохмалю муки на властивості тіста
- 2.2. Вплив інших рецептурних компонентів на властивості тісту і виробів
- 3. Особливості технології випічки житнього хліба
- 4. Вимоги до дотримання умов виробництва при отриманні чорного хліба
- Лекція 16. Біотехнології – виробництво майбутнього
- 1. Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою отримання білка
- 2. Технологія отримання мікробних ліпідів
- 3. Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- 4. Живильне середовище для отримання ліпідів
- Список джерел: