2. Вплив решткової мікрофлори на якість ковбасних виробів при зберіганні
Стійкість ковбасних виробів при зберіганні неоднакова, що зумовлене багатьма чинниками: ступенем обезводнення, вмістом хлориду натрію, рН, просоченням коптильних речовин, хімічним складом фаршу, кількістю і складом решткової мікрофлори.
Найбільш стійкі при зберіганні сирокопчені і сиров’ялені ковбаси, оскільки вони містять найменшу кількість вологи, мають щільнішу консистенцію і найбільшу концентрацію солі, у складі мікрофлори майже відсутні гнильні бактерії. Крім того, всі види копчених ковбас містять багато антисептичних речовин коптильного диму.
Варені ковбаси містять більше 50% вологи, слабо засолені, мають не дуже щільну консистенцію, лише в незначному ступені просочені коптильними речовинами (при обжарюванні), тому вони менш стійки при зберіганні, ніж копчені (сирокопчені, сиров’ялені та ін.). З варених ковбас найменш стійки субпродуктові ковбаси, які не піддаються обжарюванню, мають найбільш рихлу консистенцію і вищий, ніж м'ясні, рН (6,7-6,9 замість 6,2-6,4 для м'ясних). Розрізняють кілька видів псування ковбас: гниття, згірклість, кисле бродіння, пліснявіння.
Гниття. Гниття ковбас обумовлене життєдіяльністю неспоротвірних і споротвірних гнильних бактерій. На відміну від гниття м'яса, гнильне розкладання ковбас настає одночасно по всій товщі батона. Воно супроводжується, як і при гнитті м'яса, виділенням продуктів розкладання білків, жирів і вуглеводів, що тхнуть. Під впливом газоподібних продуктів життєдіяльності гнильних бактерій, що виділяються, ковбасний фарш набуває рихлої консистенції. У копчених ковбасах специфічний гнильний запах «маскується» запахом коптильних речовин, що ускладняє виявлення ознак псування продукту.
Ковбасні вироби з ознаками гнильного розкладання направляють на технічну утилізацію.
Згірклість. Цей вид псування найчастіше спостерігається при тривалому зберіганні копчених ковбас. Згірклість є результатом розмноження в продукті флуоресціюючих бактерій, дивної палички, молочної цвілі і інших мікроорганізмів, що володіють ліполітичними властивостями. Ліполітичні мікроорганізми розщеплюють жири на гліцерин і жирні кислоти, які окислюються, утворюючи альдегіди і кетон, що надають продукту згірклому смаку і їдкому запаху. Продукти з такими змінами не допускаються в реалізацію.
Кисле бродіння. Збудники кислого бродіння ковбас – ті ж самі мікроорганізми, які викликають аналогічний порок в м'ясі (паличка перфрінгенс (Cl. perfringens), кишкова паличка (Е. coli), молочнокислі бактерії (Lactobacterium), дріжджі та ін.). Цей вид псування зазвичай характерний для варених м'ясних і ліверних ковбас, що містять компоненти, багаті вуглеводами (мука, рослинні домішки), і що мають високу вологість. У копчених ковбасах цей вид псування зустрічається рідко. В результаті накопичення органічних кислот, що утворюються при розкладанні мікроорганізмами вуглеводів, продукт набуває кислий запах і смак. Консистенція і колір фаршу не змінюються. Надалі при широкому доступі кисню може з'явитися сірувато-зелене забарвлення фаршу.
При виявленні цього виду псування продукцію направляють на технічну утилізацію.
Пліснявіння. Найбільш поширений вид псування сиров’ялених і сирокопчених ковбас при неправильному зберіганні цих продуктів в умовах підвищеної вологості. Володіючи здатністю добре розмножуватися при підвищеному осмотичному тиску і стійкістю до коптильних речовин, цвіль може розмножуватися на зволожених оболонках ковбасних батонів, внаслідок чого утворюються сухі або вологі нальоти. На початкових стадіях розвитку цвілі не впливають істотно на органолептичні показники продукту. При активному і тривалому розмноженні на поверхні батонів цвілеві гриби порушують цілісність ковбасної оболонки і псують глибокі шари батона, змінюючи консистенцію, колір і запах ковбаси.
Продукція з ознаками початкової стадії псування після обробки (очищення, промивання, додаткове копчення) підлягає швидкій реалізації. При зміні органолептичних показників ковбасні вироби направляють на технічну утилізацію.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування 33
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції 77
- Модуль 1. Мікроорганізми у виробництві та зберіганні харчової продукції зм 1.1 організація та життєдіяльність бактерій, дріжджів і плісеневих грибів Лекція 1. Вступ. Історія розвитку мікробіології
- 1. Значення мікробіології в умовах сучасного виробництва й споживання
- 2. Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології
- 4. Імунологічний період.
- 5. Період відкриття антибіотиків
- 6. Сучасний молекулярно-генетичний період
- 3. Перспективи розвитку мікробіології
- Лекція 2. Особливості будови та життєдіяльності мікроорганізмів
- 1. Об’єкти вивчення в мікробіології
- 2. Основні властивості живих організмів
- 2.1. Характерний хімічний склад
- 2.2. Обмін речовин і енергії
- 3. Клітинна організація мікроорганізмів
- 4. Особливості зростання бактеріальних популяцій
- Лекція 3. Принципи класифікації мікроорганізмів
- 1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів
- 2. Основи класифікації бактерій
- Лекція 4. Мікробіологічні процеси в промисловості
- 1. Мікробіологічна промисловість
- 2. Промислові мікробіологічні процеси
- Зм 1.2. Мікроорганізми у сировині та готових продуктах харчування Лекція 5.Мікробіологія м’ясної сировини та продуктів соління і зберігання в холодильнику
- 1. Осіменіння м'яса тварин мікроорганізмами
- 2. Осіменіння м'яса птиці мікроорганізмами
- 3. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів післязабійного вмісту, забою худоби і оброблення туш
- 4. Мікрофлора м'яса і м'ясопродуктів при холодильному зберіганні, засолі й сушці в умовах вакууму
- Лекція 6. Мікробіологія ковбасних виробів і м’ясних консервів: основні групи мікроорганізмів
- 1. Осіменіння ковбасного фаршу мікроорганізмами
- 2. Вплив решткової мікрофлори на якість ковбасних виробів при зберіганні
- 3. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві ковбасних виробів
- 4. Джерела мікрофлори консервованих продуктів
- 5. Вплив решткової мікрофлори на якість консервів
- 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва консервів
- Лекція 7. Мікробіологія яєць та яйцепродуктів
- 1. Осіменіння яєць мікроорганізмами
- 2. Розвиток мікроорганізмів в яйці при зберіганні
- 3. Мікрофлора яйцепродуктів
- 4. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві яєць і яйцепродуктів
- Лекція 8. Мікробіологія молока та молочних продуктів
- 1. Мікробіологія молока
- 2. Псування жирів
- 3. Псування масла
- 1. Мікробіологія зерна
- 2. Мікробіологія сировини
- 3. Мікробіологія готового хлібу
- Лекція 10. Мікробіологія плодів і овочів
- 1. Класифікація овочевих культур
- 2. Класифікація мікроорганізмів плодів і овочів
- 3. Хвороби плодів і овочів, що викликаються мікроорганізмами
- 4. Класифікація хвороб плодів і овочів
- 5. Зовнішні ознаки захворювань
- 6. Мікробіологія квашених (солоних, мочених) овочів і плодів
- Зм 1.3. Мікроорганізми у виробництві харчової продукції Лекція 11. Мікроорганізми у виробництві сиру
- 1. Технологія виробництва сиру
- 2. Особливості виробництва основних різновидів сиру
- 3. Джерела надходження мікрофлори в сир
- Лекція 12. Мікроорганізми у виробництві пива
- 1. Етапи виробництва пива
- 2. Зачаття пива
- 3. Затирання
- 4. Фільтрування затору
- 5. Кип'ятіння сусла з хмелем
- 6. Освітлювання пивного сусла
- 7. Охолоджування сусла
- 8. Бродіння
- 9. Останні технологічні етапи
- Лекція 13. Мікроорганізми у виробництві вина
- 1. Загальні відомості про виноробство
- 2. Класифікація вин за кольором, призначенням, способом приготування і складом
- 3. Характеристики типів вин
- 4. Обробка мезги
- 5. Освітлювання і обробка сусла
- 6. Бродіння сусла
- 7. Бродіння мезги
- 8. Підброджування сусла і мезги
- 9. Спиртування сусла і мезги
- 10. Переробка відходів виноробства
- Лекція 14. Мікроорганізми у виробництві м’ясних продуктів
- 1. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва
- 2. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні варених і напівкопчених ковбасних виробів
- 3. Зміна мікрофлори фаршу при виробленні копчених ковбас
- 4. Ризики потрапляння мікроорганізмів до продукту на різних етапах виробництва м’ясних консервів
- Лекція 15. Основи утворення тіста, випечених напівфабрикатів і виробів
- 1. Основи технології хлібопечення
- 1.1. Роль молочнокислих бактерій і дріжджів в хлібопеченні
- 1.2. Хлібопекарські раси дріжджів і молочнокислих бактерій
- 1.3. Чинники, що впливають на розмноження і біохімічну активність молочнокислих бактерій і дріжджів у тісті
- 1.4. Мікробіологічні процеси в тісті при випічці
- 2. Вимоги до компонентів тіста
- 2.1. Вплив білків і крохмалю муки на властивості тіста
- 2.2. Вплив інших рецептурних компонентів на властивості тісту і виробів
- 3. Особливості технології випічки житнього хліба
- 4. Вимоги до дотримання умов виробництва при отриманні чорного хліба
- Лекція 16. Біотехнології – виробництво майбутнього
- 1. Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою отримання білка
- 2. Технологія отримання мікробних ліпідів
- 3. Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- 4. Живильне середовище для отримання ліпідів
- Список джерел: