Інші види сировини
Вода. У хлібопекарському виробництві використовують питну воду міських водопроводів або артезіанських свердловин, яка відповідає вимогам стандарту на питну воду. За вимогами стандарту вона має бути прозорою, безбарвною, без сторонніх присмаків і запахів, не містити шкідливих домішок і патогенних мікроорганізмів. рН води – 6,5-9.
Сіль. Сіль входить до рецептури хлібобулочних виробів у кількості 1,0-2,5 % до маси борошна. У хлібопекарському виробництві застосовують в основному молоту сіль першого і другого сортів помелів 1, 2 або 3. Розмір частинок солі визначається номером помелу. Сіль першого сорту має містити не більше 0,45, а другого – 0,85 % нерозчинних сполук. Для профілактичних цілей виробляють йодовану сіль. Для її одержання до дрібнокристалевої солі додають йодид калію (КJ) – 25 г або йодат калію (КJО3) – 40 г на 1 т солі. Вміст йоду в йодованій солі становить 1,91 мг на 100 кг. Термін зберігання йодованої солі – 6 місяців, після чого її реалізують як нейодовану кухонну сіль.
Хлібопекарські дріжджі та розпушувачі. У хлібопекарському виробництві використовують хлібопекарські дріжджі пресовані, сушені та дріжджове молоко. Дріжджі є одноклітинними мікроорганізмами, що розмножуються брунькуванням, належать до класу грибів.
Свіжі пресовані дріжджі містять біля 75 % вологи (на 75-80 - це вода протоплазми клітин і лише на 20-25 % - міжклітинна вода) і 25 % сухих речовин. У середньому в сухих речовинах хлібопекарських дріжджів міститься, %: білків – 50, вуглеводів – 40,8, жирів – 1,6, золи – 7,6.
Для оцінки здатності дріжджів зброджувати цукри тіста визначають їх зимазну і мальтазну активність за швидкістю зброджування дріжджами глюкози. Хороші дріжджі мають зимазну активність – до 70 хв, мальтазну – не більше 100-110 хв.
Хороші дріжджі повинні мати високу бродильну активність, низьку осмочутливість, високу стійкість при зберіганні, швидко зброджувати цукри тіста, добре переносити високі концентрації солі та цукру в тісті. Комплексним показником їх якості є підйомна сила. Вона обумовлена активністю комплексу ферментів, що викликають спиртове бродіння.
Цукор, патока. У хлібопекарському виробництві застосовують цукор-пісок, цукрову пудру і рідкий цукор.
Цукор-пісок додають у кількості від 2,0 до 25 % до маси борошна для покращання смакових якостей і харчової цінності виробів, а цукрову пудру використовують для оздоблення поверхні здобних виробів.
Цукор-пісок і цукрова пудра на 99,75 % складаються із сахарози (С12Н22О11). Сахароза – дисахарид, під дією кислоти і ферменту сахарази (-фруктофуранозидази) гідролізується на глюкозу і фруктозу.
Цукор-пісок має бути сипким, не липким, повністю розчинним у воді, без сторонніх присмаків і запахів. Масова частка вологи в цукрі – не більше 0,14 %, кольоровість – не більше 1,5 умовних одиниць (для промислової переробки).
Патоку використовують у виробництві поліпшених видів хліба. Вона поліпшує смак виробів, інтенсифікує процес бродіння завдяки високій вологоутримувальній здатності, затримує черствіння хліба.
Жири. У хлібопекарському виробництві використовують жири, виготовлені для харчових цілей: масло коров’яче, маргарин, жир рідкий для хлібопекарської промисловості, рослинні олії.
Молоко і молочні продукти. Молоко і молочні продукти широко використовують у хлібопекарському виробництві для надання виробам приємного смаку і аромату, високої харчової цінності. У промисловому хлібопеченні використовують молоко нативне, згущене і сухе, жирне або знежирене, а також побічні продукти виробництва сиру – сироватку підсирну (одержують у виробництві твердих сирів) і сирну (одержують у виробництві сиру). Рідше використовують вершки і сметану. Сир застосовують як начинку для здобних виробів і пирогів.
Білки молока характерні високим вмістом незамінних амінокислот – лізину, метіоніну, триптофану і треоніну, організм засвоює на 95…96%. Жири молока є джерелом жиророзчинних вітамінів А, D, Е, К і каротину. Молочні продукти багаті також на вітаміни групи В, С, біотин.
Яйця і яйцепродукти. У хлібопекарському виробництві використовують яйця курячі харчові, морожені яєчні продукти (яєчний меланж, яєчний жовток і яєчний білок) і яєчний порошок. В основному використовують столові яйця першої та другої категорій, а також дрібні яйця масою 35-45 г, що відповідають вимогам стандарту.
Яєчний меланж - це суміш у природній пропорції звільнених від шкаралупи яєчних білків і жовтків, заморожена при температурі 18 С.
Яєчний порошок виготовляють висушуванням яєчної маси в сушарках розпилювального типу. Розчинність сухого продукту має бути не меншою 88 %.
- Технологія галузі
- Курс лекцій
- Вступна лекція загальні відомості про хлібопекарське виробництво
- Історія розвитку виробництва хліба
- Розвиток хлібопекарської промисловості України
- Загальна характеристика хлібобулочних виробів
- Контрольні питання
- Література
- Тема 1. Сировина хлібопекарського виробництва
- Борошно Види і сорти борошна. Борошно класифікують за видом, типом і сортом.
- Вимоги до якості борошна
- Показники якості клейковини
- Хімічний склад борошна
- Інші види сировини
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 2. Хлібопекарські властивості борошна
- 2.1. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Сила борошна
- Контрольні питання
- Література
- 2.2. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Газоутворювальна та інші властивості (продовження)
- Газоутворювальна здатність борошна
- Контрольні запитання
- Література
- 2.3. Хлібопекарські властивості житнього борошна. Інші види борошна
- Контрольні запитання
- Література
- 2.4. Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і зберігання
- Контрольні запитання
- Тема 3. Зберігання сировини і підготовка її
- Зберігання і підготовка борошна до виробництва
- Зберігання і підготовка до виробництва хлібопекарських дріжджів, солі, води та додаткової сировини
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 4. Технологія приготування тіста
- 4.1. Способи розпушення тіста
- Контрольні запитання
- Література
- 4.2. Утворення тіста
- Інтенсивність оброблення тіста при різних способах замішування
- Контрольні питання
- Література
- 4.3. Дозрівання тіста
- Мікробіологічні процеси в тісті під час дозрівання
- Колоїдні процеси при дозріванні тіста
- Регулювання процесів дозрівання тіста
- Визначення готовності тіста
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 5. Способи приготування тіста
- 5.1. Приготування рідких дріжджів і пшеничних заквасок
- Приготування рідких дріжджів
- Кмкз додають в опари у кількості 4-5 % до маси борошна в тісті. Одночасно з закваскою вносять пресовані дріжджі. Опара дозріває 3-3,5 год, тісто бродить 60-90 хв, залежно від рецептури виробів.
- Контрольні запитання
- Література
- 5.2. Приготування тіста опарним способом
- Приготування тіста на густих опарах
- Контрольні запитання
- Література
- 5.3. Приготування тіста на рідких опарах і диспергованій фазі
- Приготування тіста на диспергованій фазі
- Контрольні запитання
- Література
- 5.4. Приготування тіста однофазними способами
- Однофазні прискорені способи приготування тіста
- Нетрадиційні способи приготування тіста
- Приготування тіста для заморожених напівфабрикатів
- Порівняльна оцінка способів приготування тіста
- Контрольні запитання
- Тема 6. Приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- 6.1. Приготування тіста на густих заквасках На густих заквасках рекомендується готувати тісто із житнього обойного і обдирного борошна, а також суміші різних сортів житнього і пшеничного борошна.
- Тісто на густих заквасках швидше дозріває, ніж на рідких, у ньому більше мкб, кислотність вища на 3-4, потрібні менші площі для обладнання. Контрольні запитання
- Література
- 6.2. Приготування тіста на рідких заквасках. Експресні технології приготування тіста
- Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- Приготування тіста для заварного житнього і житньо-пшеничного хліба
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 7. Оброблення тіста План лекції
- Контрольні запитання
- Література
- Додаткова література
- Тема 8. Випікання хліба
- Режими випікання
- Особливості випікання житніх і житньо-пшеничних сортів хліба
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 9. Зберігання хліба
- Зміни смаку і аромату хліба при зберіганні. При зберіганні хлібобулочних виробів у результаті низки фізико-хімічних та біохімічних процесів погіршується їх смак і аромат.
- Література Основна
- Додаткова
- Тема 10. Вихід хлібобулочних виробів План лекції
- Фактори, що впливають на вихід хліба. Розрахунок виходу хліба
- Характеристика технологічних затрат і трат
- Література
- Тема 11. Якість хліба і фактори, що її визначають
- Контроль сировини, технологічного процесу і якості виробів
- Оцінка якості хліба
- Дефекти хліба, викликані порушеннями технологічного процесу
- Дефекти хліба, викликані зниженими хлібопекарськими властивостями борошна
- Контрольні питання
- Література
- Тема 12. Асортимент виробів
- 12.1. Технологія здобних виробів
- Асортимент хлібобулочних виробів характеризується великою різноманітністю. Їх виробляють за різною рецептурою, різної маси, форми, в упаковці або без неї.
- 12.2. Технологія бубличних виробів
- Особливості технології здобних виробів
- Контрольні питання
- 12.2. Технологія бубличних виробів і соломки
- Характерні особливості бубличних виробів
- Контрольні запитання
- Література
- 12.3. Технологія сухарів
- Технологія простих сухарів
- Технологія здобних сухарів
- Тема 13. Харчова цінність (корисність) хлібних виробів
- Коефіцієнти засвоюваності основних поживних речовин, що містяться в хлібі
- Білкова цінність хліба. Організм людини не має резервів білка. Єдиним його постачальником є білки харчових продуктів, тому вони належать до незамінних компонентів їжі.
- Вуглеводи хліба. Вуглеводи є основною частиною раціону харчування людини. Добова потреба організму у вуглеводах становить 400-500 г, у тому числі моно- і дисахаридів 50-100 г.
- Жири хліба. Середньодобова потреба людини в жирах становить 80-100 г. З цієї кількості 20-25 г мають бути рослинними.
- Вітаміни хліба. Вітаміни належать до незамінних факторів харчування, вони не є джерелом енергії.
- Контрольні питання
- Література
- Список Літератури
- Додаткова