Тема 7. Оброблення тіста План лекції

1. Визначення поняття “оброблення тіста”.

2. Сутність операції поділу тіста.

3. Сутність операції округлення тіста.

4. Операція попереднього вистоювання та її технологічне значення.

5. Сутність операції формування заготовок.

6. Остаточне вистоювання і його технологічне значення.

Оброблення тіста охоплює низку операцій по виготовленню тістових заготовок заданої маси, форми, а також розпушення їх перед випіканням. При виготовленні виробів з пшеничного сортового борошна оброблення включає: поділ тіста на шматки, округлення цих шматків, попереднє вистоювання, надання їм певної форми і остаточне вистоювання.

Заготовки для деяких виробів після остаточного вистоювання нарізають (батони), наколюють (булка Черкізівська) або змащують яєчним мастилом (здобні вироби).

Залежно від виду виробів оброблення передбачає всі зазначені операції або частину з них. Так, при виробництві масових сортів пшеничного хліба попереднє вистоювання і формування не передбачаються, тоді як при виробництві більшості видів здобних виробів ці операції обов’язкові.

Житнє тісто має високі адгезій ні властивості, тому оброблення його охоплює лише поділ на шматки, легке формування тістових заготовок та їх остаточне вистоювання.

При виробництві формових видів хліба як з житнього, так і з пшеничного тіста, оброблення включає тільки такі операції, як поділ тіста на шматки, завантаження їх у форми і остаточне вистоювання.

Щоб запобігти присипанню тістових заготовк до робочих органів машин, транспортерів їх покривають антиадгезійними матеріалами, посипають борошном або застосовують обдування тістових заготовко повітрям.

Металеві листи, на яких відбувається вистоювання, і хлібні форми обробляють антиадгезійними матеріалами або змащують олією.

Якщо поверхні обладнання посипають борошном то на цю операцію витрачається 1,0 % всієї маси борошна.

У разі обдування тістових заготовк повітрям його подають до машин з температурою 28 - 30 С і відносною вологістю 40 – 44 %. Внаслідок обдування на поверхні тістових заготовок утворюється тонка плівка, яка і запобігає присипанню до поверхні робочих органів. Витрати повітря становлять від 260 (до тісто подільної машини) до 1000 м³/год (до за катувальної машини).

Поділ тіста. Поділ тіста на шматки має забезпечити одержання тістових заготовок з масою, яка з урахуванням затрат на упікання і усихання дозволить одержати готові вироби заданої маси.

Поділ тіста здійснюється на тісто подільних машинах або вручну.

У виробництві використовують тісто подільники різної конструкції. Всі вони ділять тісто на шматки за об’ємним принципом.

У промисловості для поділу пшеничного тіста найбільш розповсюджені тісто подільники з поршневим нагнітачем і подільною головкою марок ХТД, з лопатевим нагнітачем і подільною головкою – А2-ХТН та інші.

Для поділу житнього і житньо-пшеничного тіста застосовують тісто подільники зі шнековим нагнітачем і поворотною головкою марок ХДФ-2М, “Кузбас” та інші.

Основними показниками якості роботи тістоподільників є точність маси тістових заготовок. За паспортними даними на діючі тісто подільники відхилення від заданої маси шматки тіста не повинно перевищувати  2,5 %.

Масу тістової заготовки ( ) визначають за формулою

,

де – задана маса хліба, кг;

– затрати на упікання, % до маси тіста;

– затрати на усихання, % до маси хліба при охолодженні і зберіганні.

Величину затрат на упікання і усихання визначають для кожного виробу за допомогою пробного випікання.

У середньому маса тістової заготовки буває на 10 – 12 % більшою за масу охолодженого виробу. За існуючими нормативами відхилення маси десяти одночасно зважених виробів не має перевищувати  2,5 % номінальної маси, а одного виробу – 3 %.

Зважаючи на нерівномірність упікання по довжині колиски або ширині поду печі, різне усихання його при зберіганні на вагонетках, тістоподільна машина має забезпечити вищу точність поділу, ніж допустимі відхилення для готової продукції, не більше  1... 1,5 %.

Точність роботи тістоподільника перевіряють періодично зважуючи тістові заготовки на вагах.

При ручному поділі тіста його спочатку формують у довгий циліндричний джгут. Від готового джгута відрізають шматки однакової довжини і за допомогою ваг забезпечують необхідну масу кожного шматка.

Для того, щоб за час оброблення суттєво не погіршились структурно-механічні властивості тіста, необхідно, щоб тривалість оброблення тіста з однієї діжі не перевищувала 30 –40 хв, а при переробленні слабкого борошна – 20 ... 30 хв.

Точність поділу тіста має економічне значення. При перевищенні стандартної маси відбувається перевитрати борошна. У випадку, коли маса виробів буде нижчою стандартної, – вироби вважаються браком за масою.

Округлення тістових заготовок. Під час операції округлення внаслідок деформації тістової заготовки відбуваються зміни фізико-механічні властивостей її структури, поверхневий шар заготовки ущільняється, на ній утворюється тонка поверхнева плівка. Ця плівка сприяє підвищенню газоутримувальної здатності тіста під час остаточного вистоювання.

При виробництві круглих подових виробів після цієї операції тістові заготовки надходять на остаточне вистоювання.

При виробництві багатьох видів булочних і здобних виробів (батони, рогалики, плетінки) після округлення тістові заготовки подаються на попереднє вистоювання, потім на формування.

Операція округлення виконується на тістоокруглювальних машинах з несучим органом, що обертається, і нерухомою поверхнею тертя. Це циліндричні, парасолькоподібні або чашоподібні машини з нерухомою спіраллю. Використовується також машини з несучим органом, що рухається прямолінійно, і нерухомою або рухомою поверхнею тертя.

На якість округлення впливає вологість тіста, відрегульованість зазору між конічною чашею і спіраллю. При великому зазорі від тістової заготовки відщеплюються шматочки тіста, маса її зменшується, а тісто з підвищеною вологістю липне до робочих органів машини.

Житнє тісто має підвищену адгезію, тому при його обробленні операція округлення не проводиться або для її виконання використовується округлювачі з горизонтальними стручковими і двома похилими транспортами. Завдяки переміщенню транспортерів у різних напрямках і з різною швидкістю досягається формування заготовки.

Частіше заготовки для житнього і житньо-пшеничного хліба круглої форми після поділу укладають у круглі касети на колисках шафи для вистоювання. Під час вистоювання вони приймають необхідну форму.

Попереднє вистоювання. Попереднє вистоювання передбачається лише при виробництві деяких булочних і здобних виробів. Метою цієї операції є зняття внутрішніх напружень у заготовці, що утворилися під час поділу і округлення, відновлення структури клейко винного каркасу. Тривалість його – 3 - 12 хв.

На цій стадії технологічного процесу бродіння немає практичного значення, тому не підтримуються певні технологічні параметри.

Для проведення попереднього вистоювання застосовують стрічкові однорядні або багаторядні транспортери чи шафи для попереднього вистоювання, а при ручному обробленні тіста – на столах.

Надання тістовим заготовкам необхідної форми. Метою операції формування тістових заготовок є надання їм форми, передбаченої для відповідного виробу.

Так, формування заготовок для виробів круглої форми з пшеничного борошна здійснюється тістоокруглювачами, з житнього і житньо-пшеничного борошна під час вистоювання в круглих касетах.

Заготовки длдя батонів, плетінок формуються тістозакатними машинами. Ця операція виконується після округлення шматків тіста і бажано після їх попереднього вистоювання. Тістозакатні машини надають заготовкам циліндричної або сигароподібної форми.

Для формування тістових заготовок з пшеничного тіста застосовують барабанні або стрічкові з розкочувальними валками тістозакатні машини.

Під час операції формування у тістовій заготовці рівномірно розподіляються газоподібні складові, що покращує структуру пористості виробів. Заготовка добре утримує надану їй форму під час вистоювання і випікання.

У промисловості для формування батоноподібних заготовок з пшеничного тіста найчастіше застосовують закутні машини барабанного типу марки МЗЛ-51 і стрічкові марки Т1-ХТ2-3 або И8-ХТЗ.

У тістозакатній машині Т1-ХТ2-3 тістова заготовка спочатку розкочується у млинець проходженням через дві пари розкочувальних валків, потім скручується в рулон за допомогою закручувальної сітки і прокочується між транспортером і формувальною плитою.

При виробництві деяких дрібно штучних виробів, таких, як рогалики, розанчики та інші, остаточна форма тістовим заготовкам надається на спеціальних машинах.

Для більшості видів здобних виробів тістові заготовки формуються вручну.

Для батоноподібних видів житнього і житньо-пшеничного хліба тістові заготовки формуються стрічковими тістозакатними машинами без розкочувальних валків. У цих машинах формувальними органами є два транспортери, що рухаються з різною швидкістю в різні сторони. Шматок тіста під час проходження крізь зазори між верхнім і нижнім транспортерами (нижній має більшу швидкість) набуває циліндричної форми.

На якість формування заготовок впливає вологість тіста, а також відрегульованість машини. У разі підвищеної вологості тісто залипає. Якщо заготовки недостатньо проробляються структура м’якушки нерівномірна, можуть бути порожнини.

Остаточне вистоювання. При поділі та формуванні тісто майже повністю втрачає диоксид вуглецю, ущільнюється, зменшується в об’ємі.

За даними І.М. Рейтера перед вистоюванням у тісті залишається 8 - 14 % диоксиду вуглецю, що накопичується під час дозрівання. Основна кількість диоксиду вуглецю, яка обумовлює розпушеність м’якушки виробів, їх об’єм утворюється саме під час вистоювання.

Основною метою остаточного вистоювання є інтенсивне бродіння, що забезпечує максимальне розпушення тістової заготовки, збільшення її в об’ємі.

У процесі вистоювання об’єм заготовки збільшується в 1,5 рази, поверхня стає гладенькою.

Оптимальними умовами для остаточного вистоювання є темперура повітря 35 - 40 С і відносна вологість – 75 ... 85 %. Така температура прискорює процес бродіння, а підвищена вологість запобігає утворенню на поверхні заготовки підсохлої плівки, поява якої зумовлює виникнення на поверхні хліба тріщин і підривів.

Тривалість вистоювання тістових заготовок становить від 20 до 120 хв залежно від виду виробів, їх маси, рецептури, умов вистоювання, якості борошна тощо. Вона збільшується при переробленні сильного борошна, а також якщо тісто має низьку вологість і температуру, містить значну кількість цукру і жиру.

Заготовки із здобного тіста вистоюються 50 - 90 хв, а з булочного – 35 ... 50 хв. Виброджене тісто вистоюється швидше, ніж недозріле. Заготовки з малою масою вистоюються довше, тому що швидко охолоджується. Заготовки у формах вистоюються довше, внаслідок того, що стінки форм затримують піднімання тіста. Заготовки з житнього тіста вистоюються швидше, ніж з пшеничного, внаслідок більшої газоутримувальної здатності житнього борошна.

У разі прискорених способів приготування тіста іноді вистоювання є основною фазою, в якій відбувається розпушення тіста.

При недостатньому вистоюванні вироби мають бокові тріщини і підриви, нееластичну м’якушку. У формового хліба верхня скоринка дуже випукла, має бокові підриви. Причиною цього є інтенсивне бродіння на початку випікання. Гази, що утворюються в результаті бродіння, розривають скоринку.

При надмірному вистоюванні внаслідок ослаблення клейковинного каркасу тістові заготовки розпливаються, втрачають форму.

Готовність тістових заготовок у процесі вистоювання визначають органолептично за їх об’ємом, формою, структурно-0механічними властивостями. Об’єм тістових заготовок під кінець вистоювання збільшується на 50 - 70 % від початкового, поверхня їх стає гладкою. При легкому натискуванні пальцями на поверхню при нормальному вистоюванні сліди вирівнюються повільно, при недостатньому – швидко, при надмірному – не зникають.

Остаточне вистоювання проводять у конвеєрних шафах, на вистойних вагонетках або в спеціальних камерах. Тривалість вистоювання регулюється зміною швидкості руху конвеєра і кількості завантаження колисок.

На підприємствах з тунельними печами найбільше поширення знайшли конвеєрні шафи.

Необхідну кількість робочих колисок у шафі ( ) розраховують за формулою

,

де – потужність печі за годину, кг;

– тривалість вистоювання, хв.;

– кількість виробів на колисці, шт.;

– маса одного виробу, кг.

Шафа вистою Т1-ХРЗ використовується при виробництві круглого подового хліба масою 0,8 – 1,0 кг. Випускається вона у варіантах з 80, 120 або 140 колисками, встановлюється з тунельними печами площею поду 25, 40 і 50 м², обладнана механізмами для завантаження і вивантаження тістових заготовок з колисок на під печі.

Шафа вистою Т1-ХР-2А призначена для вистоювання широкого асортименту тістових заготовок. Ця шафа використовується на лініях з тунельними печами, що мають площу поду 16, 25 або 40 м², а також з тупиковими (колисковими) печами. Вони поставляються з 80, 120 або 140 колисками, які мають двоповерхову конструкцію, яка передбачає ручне завантаження і розвантаження. Подові тістові заготовки розміщуються на листах. Ця шафа може бути використана також при виробництві формового хліба. У цьому випадку верхню полицю колиски знімають.

Шафа Т1-ХР2-Г використовується на лініях з тупиковими колисковими печами. Випускається для вистоювання формового, круглого подового хліба або батоноподібних виробів. У варіанті з 40 колисками – для дрібноштучних і баран очних виробів.

Шафи марки РШВ використовують для вистоювання батоноподібних виробів на поточних лініях з тунельними печами. Шафа поставляється з роторно-стрічковим посадником тістових заготовок у колиски із стрічковим пересадчиком заготовок на під печі.

На підприємствах малої потужності з ротаційними печами використовуються малогабаритні шафи вистою Г4-ПКС-1. Шафа розрахована на розміщення двох вагонеток з тістовими заготовками.

Перед посадкою в піч поверхню тістових заготовок залежно від виду виробів оздоблюють. Оздоблення здійснюється згідно з технологічними інструкціями на кожен вид виробу.

Надрізування заготовок для подових виробів проводять вручну тонким ножем, змоченим водою. На комплексно-механізованих лініях надрізування батонів механізоване. Заготовки з сильного борошна надрізають глибшу.

Деякі вироби оздоблюють нанесенням малюнка штампом. Оздоблюють також нанесенням на поверхню тістової заготовки сировини (цукру, кмину, маку тощо) або оздоблювального напівфабрикату. Заготовки для багатьох видів здобних виробів зміщують яєчним мастилом (яйця – 80, вода – 20 %) або крохмальним клейстером Поверхню тістових заготовок для масових сортів хліба зволожують водою.

У виробництві формових сортів хліба застосовують вистойно-пічні агрегати із загальним конвеєром. У цих агрегатах тістові заготовки механічно переходять із зони вистоювання у зону випікання.

Комплексно-механізовані лінії для оброблення тіста. На хлібозаводах оброблення тіста здійснюють на комплексно-механізованих лініях. До складу таких ліній входять тістоподільники, тістоокруглювачі, транспортери або конвеєри попереднього вистоювання, тістозакатувальні машини, конвеєрні шафи для остаточного вистоювання з механізмами для укладання заготовок у шафу і пересаджування їх на під або люльки конвеєрних печей.

Лінії компонуються обладнанням залежно від виду виробів. Їх ділять на лінії для виробництва подових виробів і лінії для виробництва формових виробів, рис. 7.1.

Рис. 7.1. Комплексно-механізована лінія для виробництва круглого подового хліба в тунельних печах: 1 – тістоподільник А2-ХТН, 2, 4 – транспортери,

3 – тістоокруглювач Т1-ХТН, 5 – укладальник тістових заготовок,

6 – шафа для вистоювання Т1-ХРЗ-80, 7 – піч тунельна