Приготування тіста на густих опарах
Тісто на густих опарах готують порційним способом у діжах або безперервним - у тістоприготувальних агрегатах.
Вологість опари встановлюють залежно від способу замішування, сорту борошна, його хлібопекарських властивостей, рецептури виробів. При переробленні слабкого за силою борошна вологість опари знижують; якщо борошно сильне або містить короткорвану клейковину. опару готують рідшої консистенції для поліпшення набухання і пептизації білків.
При порційному способі замішування густі опари готують вологістю 45-48 %, при безперервному - 41-45 % для покращання їх транспортування по тістопроводах. Для булочних і здобних виробів опару готують вологістю 43-46 % у зв’язку з нижчою вологістю цих виробів.
Завантаження діжі борошном на 100 дм3 ємкості така: борошно вищого сорту - 30,0; першого - 35,0; другого - 37,5; обойного - 39,0 кг.
Температура опари. Початкова температура бродіння опари 28 ±2 ºС. Така температура є оптимальною для розмноження дріжджових клітин. Але залежно від якості борошна температура може коливатися від 25 до 32 ºС. Так, при переробленні слабкого борошна початкову температуру бродіння опари зменшують на 2-3 ºС проти норми для зниження активності ферментативних процесів.
Тривалість бродіння опари 3,5-4,5 год, залежно від вмісту в ній борошна, його сорту і якості, кількості дріжджів, температури. Так, опара з обойного борошна дозріває швидше, ніж з сортового внаслідок більшого вмісту у ньому поживних речовин для бродильної мікрофлори. На кінець бродіння об’єм опари збільшується в 1,5-2 рази, після чого вона починає опадати. Початок опадання опари є ознакою її готовності. Готовність опари визначають за титрованою кислотністю, збільшенням об’єму, пружністю. Кислотність спілої опари із пшеничного борошна вищого сорту має бути 2,5-3,5, першого - 3…3,5, другого - 4…4,5, обойного - 6,0…7,5 град.
За необхідності підвищення кислотності опари її готують на рідких дріжджах, додають мезофільні закваски, спілу опару або тісто.
Розпізнають традиційні густі опари, які готують із 40-55 % всього борошна, і великі густі опари, на приготування яких витрачають 70 % всього борошна.
Традиційні опари частіше готують порційним способом з вологістю 45-48 % у діжах, рідше - безперервним у тістоприготувальних агрегатах.
При порційному приготуванні традиційну опару замішують у діжі тістомісильної машини типу А2-ХТБ або інших марок. Опару місять 6-7 хв до одержання однорідної маси. Дозріває вона 3-4,5 год.
У діжу з вибродженою опарою вносять борошно, воду, сіль, додаткову сировину за рецептурою і місять тісто протягом 7-10 хв. Більш короткий заміс необхідний при переробленні слабкого, а триваліший - для сильного борошна. Вологість тіста має бути на 0,5-1 % вищою за вологість готового виробу.
Початкова температура тіста 30 ±2 ºС. Тривалість бродіння 60-120 хв. За 25-30 хв до кінця дозрівання доцільно провести обминання тіста протягом 1-2 хв. Тісто із борошна зі слабкою клейковиною, а також борошна другого сорту і обойного не обминають.
При виробництві здобних виробів під час операції обминання в тісто вносять цукор і жир, тобто проводять виздобу тіста. Виздоба необхідна з метою зниження негативного впливу великої кількості цукру і жиру на інтенсивність дозрівання тіста.
У разі безперервного приготування опару і тісто замішують у тістомісильних машинах И8-ХТА-12/1, Х-26, А2-ХТТ 8-10 хв. Дозріває опара в агрегаті для бродіння. Це може бути бункерний або коритоподібний агрегат. Тривалість дозрівання 3-4,5 год.
Тісто дозріває у коритоподібному агрегаті або в бункері над тістоподільником 60-120 хв.
Приготування тіста на великих густих опарах передбачає вміст в опарі 60-70 % всього борошна, інтенсивне оброблення тіста під час замішування, скорочення терміну бродіння до 30-40 хв. При порційному способі велику густу опару готують вологістю 43-45 %. В умовах безперервного способу - вологість 41-43 %. Тривалість бродіння опар 3,5-4,5 год. температура 26-28 ºС. За цим способом в опарі 2/3 всього борошна протягом 3,5-4,5 год піддається дії ферментів і мікроорганізмів, що обумовлює прискорення дозрівання тіста, накопичення ароматичних і смакових речовин.
Для забезпечення інтенсивного оброблення тіста при періодичному способі термін замішування подовжують до 15-20 хв.
Параметрична схема приготування тіста на великій густій опарі наведена на рис. 5.5.
Рис. 5.5. Параметрична схема приготування тіста з пшеничного борошна першого сорту на великій густій опарі
При безперервному способі приготування тіста на великих густих опарах застосовують тістоприготувальні агрегати. У промисловості поширені агрегати И8-ХАГ-6, И8-ХТА-12 та інші. До складу цих агрегатів входять тістомісильні машини безперервної дії для замішування опари і тіста, обладнання для транспортування опари і тіста, дозувальне пристрої, ємкості для бродіння опари і тіста.
Так, в агрегаті И8-ХТА-12 (рис.5.6.) замішування опари і тіста здійснюється у тістомісильних машинах безперервної дії И8-ХТА-12/1. Початкова температура опари 23-27 ºС. Бродіння опари відбувається у стаціонарному бункері. Завантаження секцій бункера опарою здійснюється лопатевим нагнітачем.
Із бункера виброджена опара за допомогою дозатора по трубопроводу направляється у тістомісильну машину для замішування тіста. Для інтенсивного оброблення тіста машину подовжують або після неї встановлюють шнек для подовження обробки. Замішене тісто по тістопроводу транспортується в корито для бродіння, де воно виброджує 30-40 хв, а звідти - у лійку тістоподільної машини.
Р
4- бункер для бродіння опари, 5 – ємність для бродіння тіста, 6 -тістоподільник,
7 - нагнітач
У процесі замішування і транспортування напівфабрикатів температура опари підвищується на 5-8 ºС. Це викликає погіршення фізичних властивостей напівфабрикатів.
На підприємствах у разі безперервного приготування для бродіння опари встановлюють коритоподібні ємкості, а для бродіння тіста - невеликі корита чи бункери над тістоподілювачами (рис. 5.7.) така апаратурна схема запобігає перекисанню тіста, надмірному підвищенню його температури і забезпечує належну якість виробів.
Рис. 5.7. Апаратурна схема приготування тіста на густій опарі безперервним способом: 1 – дозувальна станція, 2 – тістомісильна машина, 3 – лопатевий нагнітач, 4 – коритоподібна ємкість для бродіння опари, 5 – шнек для інтенсивної обробки тіста, 6 – ємкість для бродіння тіста, 7 - тістоподільник
Тісто, виготовлене на великій густій опарі, має хороші фізичні властивості під час поділу, округлення й формування. Хліб має добрий смак і запах, хорошу розпушеність м’якушки.
Опарний спосіб приготування тіста гнучкий, не потребує великих затрат дріжджів (лише 0,5-1,5 %). У разі його застосування є можливість впливати на якість тіста регулюванням вмісту борошна в опарі, її вологості, температури, терміну дозрівання. Цей спосіб особливо ефективний при переробленні борошна з підвищеною автолітичною активністю, коли необхідно підвищити кислотність для зниження активності ферментів.
Проте опарний спосіб трудомісткий, потребує додаткової площі і обладнання для приготування опари, має досить високі затрати сухих речовин на бродіння - 2,5-3,5 %. За цим способом виробляють масові сорти хліба і булочних виробів.
- Технологія галузі
- Курс лекцій
- Вступна лекція загальні відомості про хлібопекарське виробництво
- Історія розвитку виробництва хліба
- Розвиток хлібопекарської промисловості України
- Загальна характеристика хлібобулочних виробів
- Контрольні питання
- Література
- Тема 1. Сировина хлібопекарського виробництва
- Борошно Види і сорти борошна. Борошно класифікують за видом, типом і сортом.
- Вимоги до якості борошна
- Показники якості клейковини
- Хімічний склад борошна
- Інші види сировини
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 2. Хлібопекарські властивості борошна
- 2.1. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Сила борошна
- Контрольні питання
- Література
- 2.2. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Газоутворювальна та інші властивості (продовження)
- Газоутворювальна здатність борошна
- Контрольні запитання
- Література
- 2.3. Хлібопекарські властивості житнього борошна. Інші види борошна
- Контрольні запитання
- Література
- 2.4. Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і зберігання
- Контрольні запитання
- Тема 3. Зберігання сировини і підготовка її
- Зберігання і підготовка борошна до виробництва
- Зберігання і підготовка до виробництва хлібопекарських дріжджів, солі, води та додаткової сировини
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 4. Технологія приготування тіста
- 4.1. Способи розпушення тіста
- Контрольні запитання
- Література
- 4.2. Утворення тіста
- Інтенсивність оброблення тіста при різних способах замішування
- Контрольні питання
- Література
- 4.3. Дозрівання тіста
- Мікробіологічні процеси в тісті під час дозрівання
- Колоїдні процеси при дозріванні тіста
- Регулювання процесів дозрівання тіста
- Визначення готовності тіста
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 5. Способи приготування тіста
- 5.1. Приготування рідких дріжджів і пшеничних заквасок
- Приготування рідких дріжджів
- Кмкз додають в опари у кількості 4-5 % до маси борошна в тісті. Одночасно з закваскою вносять пресовані дріжджі. Опара дозріває 3-3,5 год, тісто бродить 60-90 хв, залежно від рецептури виробів.
- Контрольні запитання
- Література
- 5.2. Приготування тіста опарним способом
- Приготування тіста на густих опарах
- Контрольні запитання
- Література
- 5.3. Приготування тіста на рідких опарах і диспергованій фазі
- Приготування тіста на диспергованій фазі
- Контрольні запитання
- Література
- 5.4. Приготування тіста однофазними способами
- Однофазні прискорені способи приготування тіста
- Нетрадиційні способи приготування тіста
- Приготування тіста для заморожених напівфабрикатів
- Порівняльна оцінка способів приготування тіста
- Контрольні запитання
- Тема 6. Приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- 6.1. Приготування тіста на густих заквасках На густих заквасках рекомендується готувати тісто із житнього обойного і обдирного борошна, а також суміші різних сортів житнього і пшеничного борошна.
- Тісто на густих заквасках швидше дозріває, ніж на рідких, у ньому більше мкб, кислотність вища на 3-4, потрібні менші площі для обладнання. Контрольні запитання
- Література
- 6.2. Приготування тіста на рідких заквасках. Експресні технології приготування тіста
- Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- Приготування тіста для заварного житнього і житньо-пшеничного хліба
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 7. Оброблення тіста План лекції
- Контрольні запитання
- Література
- Додаткова література
- Тема 8. Випікання хліба
- Режими випікання
- Особливості випікання житніх і житньо-пшеничних сортів хліба
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 9. Зберігання хліба
- Зміни смаку і аромату хліба при зберіганні. При зберіганні хлібобулочних виробів у результаті низки фізико-хімічних та біохімічних процесів погіршується їх смак і аромат.
- Література Основна
- Додаткова
- Тема 10. Вихід хлібобулочних виробів План лекції
- Фактори, що впливають на вихід хліба. Розрахунок виходу хліба
- Характеристика технологічних затрат і трат
- Література
- Тема 11. Якість хліба і фактори, що її визначають
- Контроль сировини, технологічного процесу і якості виробів
- Оцінка якості хліба
- Дефекти хліба, викликані порушеннями технологічного процесу
- Дефекти хліба, викликані зниженими хлібопекарськими властивостями борошна
- Контрольні питання
- Література
- Тема 12. Асортимент виробів
- 12.1. Технологія здобних виробів
- Асортимент хлібобулочних виробів характеризується великою різноманітністю. Їх виробляють за різною рецептурою, різної маси, форми, в упаковці або без неї.
- 12.2. Технологія бубличних виробів
- Особливості технології здобних виробів
- Контрольні питання
- 12.2. Технологія бубличних виробів і соломки
- Характерні особливості бубличних виробів
- Контрольні запитання
- Література
- 12.3. Технологія сухарів
- Технологія простих сухарів
- Технологія здобних сухарів
- Тема 13. Харчова цінність (корисність) хлібних виробів
- Коефіцієнти засвоюваності основних поживних речовин, що містяться в хлібі
- Білкова цінність хліба. Організм людини не має резервів білка. Єдиним його постачальником є білки харчових продуктів, тому вони належать до незамінних компонентів їжі.
- Вуглеводи хліба. Вуглеводи є основною частиною раціону харчування людини. Добова потреба організму у вуглеводах становить 400-500 г, у тому числі моно- і дисахаридів 50-100 г.
- Жири хліба. Середньодобова потреба людини в жирах становить 80-100 г. З цієї кількості 20-25 г мають бути рослинними.
- Вітаміни хліба. Вітаміни належать до незамінних факторів харчування, вони не є джерелом енергії.
- Контрольні питання
- Література
- Список Літератури
- Додаткова